ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 332/2165/22
провадження № 51-7627 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082030000524, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Куйбишев, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 22 червня 2022 року, приблизно о 20:30 год, знаходячись у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс потерпілому не менше вісімнадцяти ударів кулаками обох рук в область обличчя, голови, шиї та тулуба, чим спричинив останньому, відповідно до висновку експерта № 3503 від 24 червня 2022 року, тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми голови, шиї та тулубу з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась розвитком шоку, від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження в зв`язку з відсутністю в діях засудженого складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить доводи щодо невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та не погоджується з оцінкою судами доказів. Вказує на відсутність мотиву у ОСОБА_7 на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та звертає увагу на те, що останній діяв у стані необхідної оборони. Зазначає про недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеними засудженим ударами потерпілому та настанням його смерті. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони захисту про це та безпідставно відмовив у її задоволенні.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу та, з наведенням доводів на її обґрунтування, просив задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на безпідставність наведених захисником доводів, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції також заперечила проти задоволення касаційних вимог захисника і вважала, що підстав для її задоволення немає.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, воно безумовно, повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
У статті 419 КПК України наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що зміст доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6 аналогічний змісту та доводам його апеляційної скарги, яка була предметом апеляційного розгляду та за результатом якої постановлено ухвалу, що повністю відповідає наведеним вимогам кримінального процесуального закону.
Так, суд першої інстанції за наслідком розгляду даного провадження дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій саме за ч. 2 ст.121 КК України. При цьому, перевірив твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та обґрунтовано визнав їх неспроможними.