ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 127/3108/23
провадження № 61-1391св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи:ОСОБА_2, Вінницька міська рада, державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Наталія Станіславівна,
розглянув у спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року у складі судді Гуменюка К. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В.,Матківської М. В., Сопруна В. В.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Вінницька міська рада, державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Н. С., про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.
Заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, яка належала померлій. На момент смерті ОСОБА_3 вона постійно проживала з нею однією сім`єю протягом останніх 8 років, оскільки ОСОБА_4 потребувала постійного догляду.
Зазначала, що 02 грудня 2021 року вона звернулась до Другої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус відмовив їй у видачі, у зв`язку з тим, що факт прийняття спадщини, відповідно до статті 1264 ЦК України, не підтверджено.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з травня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною шостою статті 294 ЦПК України.
Роз`яснено заявнику та заінтересованим особам право звернення до суду з позовом на загальних підставах у порядку, встановленому законом.
Рішення районного суду мотивовано тим, що з обставин справи встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, який доводиться їй батьком, 24 січня 2007 року звернулась до Першої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 листопада 2023 року ОСОБА_2 є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .
Урахувавши заперечення заінтересованої особи про факт проживання заявника зі спадкодавцем, районний суд дійшов висновку про наявність спору про право, який повинен розглядатись на загальних підставах. Судом роз`яснено заявнику та заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах у порядку, встановленому законом.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність між сторонами спору про право, що відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що необхідність встановлення факту проживання для прийняття спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору про право. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що вона є єдиним спадкоємцем і спору щодо спадкового майна з будь-якими особами немає.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 зазначає те, що суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, неправильно дослідили та оцінили наявні у справі докази, що призвело до залишення позову без розгляду на підставі частини шостої статті 294 ЦПК України. Вказує, що при зверненні до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_3, зазначала про те, що вона є єдиною спадкоємицею після померлої та про відсутність спорів щодо спадкового майна. Вважає, що судами не застосовано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц та від 19 квітня 2023 року у справі № 522/2922/16-ц (провадження № 61-2221св22).
Відзиву на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.