ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 750/6665/20
провадження № 61-18034св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач -Чернігівська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2020 року у складі судді Логвіної Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 05 липня 2006 року він уклав з Чернігівською міською радою договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для городництва на АДРЕСА_1 . Сторони погодили, що: вказаний договір укладено на десять років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі він повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору.
23 травня 2016 року він звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди землі від 05 липня 2006 року № 1467.
Враховуючи його клопотання, до проєкту рішення 10 сесії 7 скликання Чернігівської міської ради включено питання щодо продовження дії вказаного договору оренди земельної ділянки. Проте, на пленарному засіданні сесії рішення не набрало необхідної кількості голосів і відповідне клопотання знято з розгляду.
Зазначав, що Чернігівська міська рада на виконання вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслала йому заперечення проти поновлення договору оренди землі.
Чернігівська міська рада протягом чотирьох років зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 05 липня 2006 року, тобто чинить тривалу бездіяльність та не приймає відповідного рішення.
Вважав, що договір оренди земельної ділянки відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, укладений з Чернігівською міською радою та зареєстрований 05 липня 2006 року у книзі реєстрації договорів оренди Чернігівської міської ради за № 1467п, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, щодо земельної ділянки площею 0,0491 га з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої на АДРЕСА_1, визнавши укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, за якою сторони домовились поновити вказаний договір оренди земельної ділянки на той же строк та тих же умовах з внесенням змін у перше речення пункту 5, змінивши "договір укладено на 10 років" на "договір укладено на 10 років до 05 липня 2026 року включно", інші умови цього договору залишити без змін.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у порушення статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент закінчення договору, не надсилав до Чернігівської міської ради проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та не звертався із заявою про її підписання. Обставини щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року досліджувалися Чернігівським апеляційним судом, ухвалою якого від 21 жовтня 2019 року у справі № 750/11466/19 встановлено, що пролонгація договору оренди землі з мовчазної згоди сторін вимагає укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що орендарем зроблено не було.
Також суд першої інстанції зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року закінчився 05 липня 2016 року; протягом місяця після закінчення позивач не отримав від Чернігівської міської ради лист-заперечення щодо продовження договору оренди землі. Тобто з 06 серпня 2016 року почався перебіг позовної давності за вимогою про визнання договору поновленим і 06 серпня 2019 року позовна давність спливла. За таких обставин місцевий суд дійшов висновку про пред`явлення позову зі спливом позовної давності.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2020 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (касаційне провадження № 61-19524св21).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2020 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, укладену між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1, зареєстровану 05 липня 2006 року в книзі реєстрації договорів оренди Чернігівської міської ради за № 1467п, строком на 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, щодо земельної ділянки площею 0,0491 га з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 :
"Додаткова угода про поновлення терміну дії договору оренди землі від 05 липня 2006 року (зареєстрованого 05 липня 2006 року в книзі реєстрації договорів оренди Чернігівської міської ради за № 1467п).
Чернігівська міська рада (юридична адреса: м. Чернігів, вул. Магистраціка, буд. 7, код ЄДРПОУ 34339125) в особі ОСОБА_2, у подальшому "Орендодавець" з одного боку, та громадянин ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, у подальшому "Орендар", з другого боку, керуючись статтею 792 Цивільного кодексу України, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:
1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 05 липня 2006 року № 1467п на 10 (десять) років.
2. Всі інші умови вищевказаного договору залишаються без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що порушене право позивача підлягає відновленню, оскільки факти належного виконання ним умов договору оренди земельної ділянки, дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення (продовження) договору оренди землі від 05 липня 2006 на новий строк, за відсутності протягом одного місяця повідомлення орендодавця про наявність заперечень чи відмову в укладенні договору на новий строк, зміну його умов, продовження користування предметом оренди після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, не спростовано відповідачем.
Суд послався на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" та відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, Чернігівська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2020 року, постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_1, звертаючись до міської ради, просив не поновити договір оренди, як це передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а лише продовжити дію такого договору, що не є тотожним.
Заявник ставить під сумнів достовірність копії заяви ОСОБА_1 від 23 травня 2016 року з проєктом додаткової угоди, оскільки штамп вхідної документації є абсолютно ідентичним тому, що нанесений на заяву подану міською радою до відзиву. Оригінал заяви, копію якої позивач додав до справи, не було пред`явлено до огляду, що ставить під сумнів написання такої заяви та подання її на розгляд міської ради.
Судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, не для городництва, а для здійснення підприємницької діяльності.
Апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду при повторному перегляді справи.
Оскільки у справі слід встановлювати обставини, то просить скасувати й рішення районного суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильності ухваленого апеляційним судом судового рішення, є безпідставними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
22 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 липня 2006 року Чернігівська міська рада та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для городництва на АДРЕСА_1 . Сторони погодили, що: вказаний договір укладено на десять років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору.
На підтвердження направлення Чернігівській міській раді листа-повідомлення про намір продовжити укладений сторонами договір оренди земельної ділянки позивач надав копію клопотання від 23 травня 2016 року, яке зареєстровано у виконавчому комітеті Чернігівської міської ради 23 травня 2016 року за № Ш-3272г.
Зі змісту вказаного клопотання суд апеляційної інстанції встановив, що до нього додано копію договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року та проект додаткової угоди.
На вказане клопотання ОСОБА_1 Чернігівська міська рада надала відповідь від 06 червня 2016 року № 3676, в якій зазначено про необхідність додати до заяви копію витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Зі змісту протоколу засідання постійно діючої комісії Чернігівської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин № 10
від 03 серпня 2016 року апеляційний суд встановив, що Чернігівська міська рада розглянула питання щодо поновлення укладеного з ОСОБА_1 договору оренди від 05 липня 2006 року земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, але на інших умовах.
До проєкту рішення 10 сесії 7 скликання Чернігівської міської ради "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою про передачу земельних ділянок у власність та оренду громадянам, поновлення договорів оренди громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, обслуговування гаражів та городництва" від 28 липня 2016 року було включено питання щодо продовження ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 в оренду, але зазначений проект рішення не набрав необхідної кількості голосів та знятий з розгляду.
ОСОБА_1 звертався до Чернігівської міської ради із заявою від 06 грудня 2016 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.
Вказана заява була розглянута на засіданні постійно діючої комісії Чернігівської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, але не набрала необхідної кількості голосів для її задоволення та декілька разів знімалась з розгляду.
Також ОСОБА_1 звертався із заявою від 09 листопада 2018 року до Чернігівської міської ради про продовження терміну дії договору оренди на АДРЕСА_1, але за заявою ОСОБА_1 від 19 грудня 2018 року вказане питання було зняте з розгляду.
Згідно з відповіддю начальника управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 після 05 липня 2016 року не звертався до Чернігівської міської ради або Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради із заявою про укладення з ним додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 відповідно до наданих платіжних доручень сплачувалась орендна плата за оренду земельної ділянки за 2016-2020 роки.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів" від 18 квітня 2019 року № 161, з додатком до нього, керуючись підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеві самоврядування в Україні", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", рішенням Чернігівської міської ради від 24 травня 2011 року № 143 "Про порядок користуванні об`єктами благоустрою у місті Чернігові (із змінами), виконавчий комітет міської ради, серед іншого, вирішив провести демонтаж тимчасових об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 (додаток пункти 6-11), а саме: 1) металевий паркан, розміром 10x50 м; 2) дерев`яна альтанка, розміром 8x10 м; 3) дерев`яна альтанка розміром 3x3 м; 4) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 5) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 6) вбиральня, розміром 3x3 м, згідно додатку до цього рішення - Перелік тимчасових об`єктів на території м. Чернігова.
Не погодившись з вказаним рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку, і відповідно до рішення Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 620/1243/19, яке набрало законної сили, від 09 жовтня 2019 року, його позов було задоволено, рішення виконавчого комітету "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів" від 18 квітня 2019 року № 161 у частині демонтажу тимчасових об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 (додаток пункти 6-11), а саме: 1) металевий паркан, розміром 10x50 м; 2) дерев`яна альтанка, розміром 8x10 м; 3) дерев`яна альтанка розміром 3x3 м; 4) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 5) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 6) вбиральня, розміром 3x3 м, визнано протиправним та скасовано.
Зазначеним рішенням було встановлено, що договір оренди є поновленим згідно із частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (автоматичне поновлення договору за принципом мовчазної згоди), оскільки позивачем виконано вимоги закону, що не заперечується відповідачем.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень Чернігівська міська рада вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), від 22 вересня 2020 року у справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та постанові Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі № 750/544/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.