ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 756/6627/20
провадження № 61-6919св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач -- Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський алюмінієвий завод",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський алюмінієвий завод" на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року та додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року, ухвалених у складі судді Яценко Н. О., постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Броварський алюмінієвий завод" про захист трудових прав, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 03 серпня 2015 року до 29 листопада 2019 року він працював у ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" на посаді комерційного директора. Трудові правовідносини були припинені згідно з його заявою про звільнення, поданою відповідачу 29 листопада 2019 року.
Вказував, що того самого дня його було звільнено із займаної посади за згодою сторін у порядку, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Відповідач, усупереч вимог статті 47 КЗпП України не видав йому у день звільнення належно оформлену трудову книжку, що стало підставою для вимушеного прогулу, а також не здійснив того самого дня повний розрахунок з виплати заробітної плати. Зазначав, що відповідач не виплатив йому компенсацію за невикористану відпустку за період з 01 січня 2018 року до 29 листопада 2019 року.
Позивач навів розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу через невидачу трудової книжки за період з 30 листопада 2019 року (наступний день після звільнення) до дня фактичного розрахунку - 31 травня 2020 року, кількість днів прострочення за період складає 114 днів.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: зобов`язати ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" видати йому трудову книжку; стягнути з ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" на свою користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2019 року до 31 травня 2020 року у розмірі 398 532 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2020 року до дати видачі трудової книжки із розрахунку, що його середньоденний заробіток становить 3 465,5 грн, компенсацію за невикористану відпустку за період з 01 січня 2018 року до 29 листопада 2019 року у розмірі 159 413 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" видати трудову книжку ОСОБА_3 .
Стягнуто з ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки при звільненні за період з 30 листопада 2019 року до 15 листопада 2022 року у розмірі 100 000 грн; компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за період з 01 січня 2018 року до 29 листопада 2019 року - 1 644грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що трудова книжка ОСОБА_2 дійсно не була видана йому день звільнення. Станом на час розгляду справи трудова книжка ОСОБА_2 знаходиться у відповідача.
При цьому, оскільки розмір компенсації (398 532 грн) суттєво перевищує середньомісячну заробітну плату позивача під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, суд дійшов висновку, що з урахуванням принципу справедливості та співмірності з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою у видачі трудової книжки у розмірі 100 000 грн.
Загальна кількість днів щорічної основної відпустки, яку позивач використав під час роботи у ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" становить 67 днів, а не 76, як зазначав у відповіді на позов відповідач, загальна кількість днів відпустки, на яку позивач мав право під час роботи у ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" за період з 03 серпня 2015 року до 29 листопада 2019 року становить 103 дні, тому відповідач повинен був у день звільнення виплатити позивачу компенсацію за 36 днів невикористаної щорічної основної відпустки.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в загальному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням ціни позову, а також враховуючи те, що судом розглядалася не лише вимога майнового характеру, але й вимога немайнового характеру, суд вважав можливим зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу з 51 000 грн та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та частково задоволених вимог.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законне та обґрунтоване рішення по суті спору.
Суд погодився з тим, що ОСОБА_1 довів, що йому не було видано трудову книжку у день звільнення, а ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" не надав судам переконливих доказів, що затримка видачі трудової книжки відбулася з вини роботодавця.
Апеляційний суд вважав правильними розрахунки суду першої інстанції щодо виплати позивачу компенсації за невикористану щорічну основну відпустку.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" залишено без задоволення, а додаткове рішення цього ж суду від 11 січня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції про те, що позивач довів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а також з визначеним судом розміром, до якого такі витрати необхідно зменшити, враховуючи принципи справедливості, виваженості та законності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ "Броварський алюмінієвий завод", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд, а також ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій послалися на правові висновки Верховного Суду, які не є аналогічними з тими правовідносинами, що склалися у цій справі, оскільки у справах різний предмет спору.
Вважає, що товариство вчинило всі залежні від себе дії щодо повідомлення ОСОБА_2 про необхідність отримання трудової книжки, а тому її не було видано робітнику з його вини. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги відповідні докази, які підтверджують намагання товариства вручити трудову книжку ОСОБА_2 , які були подані після закриття підготовчого судового засідання з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на подання доказів, адже вони мають виняткове значення для правильності вирішення спору.
Посилається на відповідну практику Верховного Суду.
Вказує, що застосування до роботодавця таких санкцій, як стягнення середнього заробітку за час невидачі трудової книжки при звільненні, можливо виключно у разі доведення його вини у затримці видачі трудової книжки, проте, вважає, що такої вини ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" доведено не було.
Крім того, вважає завищено та недоведеною суму витрат на професійну правничу допомогу, яка була стягну судом першої інстанції з ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" на користь ОСОБА_2 , а суд апеляційної інстанції належної правової оцінки доводам апеляційної скарги не надав.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Танцюра Ю. Б., подала до Верховного Суду з відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність ухвалених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а доводи відповідача є безпідставними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: ОСОБА_4 (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
14 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року справу передано судді-доповідачу ОСОБА_5, у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_4 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А., у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_5 .
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" від 31 липня 2015 року № 1-к ОСОБА_1 з 03 серпня 2015 року був прийнятий на роботу у ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" на посаду комерційного директора з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.
Наказом ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" від 29 листопада 2019 року № 817-К/тр ОСОБА_1 був звільнений з роботи за згодою сторін згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України на підставі поданої ним заяви від 29 листопада 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі № 824/232/2018, від 05 лютого 2020 року у справі № 761/29172/18, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, від 09 червня 2021 року у справі № 521/14321/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також вказує на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про поновлення строку на подання доказів (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових рішень судів попередніх інстанцій по суті спору
Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України (тут і далі у редакції, чинній на момент звільнення позивача) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (частина друга статті 116 КЗпП України).
Згідно із частинами першою, другою статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться (частина четверта статті 48 КЗпП України).
Частиною п`ятою статті 48 КЗпП України передбачено, що порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.