ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 523/11328/21
провадження № 61-10568св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Військова частина НОМЕР_1,
третя особа - квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сєвєрової Є. С., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, третя особа - квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса (далі -КЕВ м. Одеса), в якому просив визнати протиправним рішення та скасувати пункт 1.5. протоколу № 1 від 28 січня 2019 року об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині, яким зараховано ОСОБА_1 в загальну чергу з 03 лютого 1995 року, протокол від 20 травня 1992 року, зі складом родини з чотирьох осіб: дружина ОСОБА_2, син - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4, як осіб, які перебувають на обліку громадян та потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла; визнати протиправним та скасувати пункт 1.5. наказу № 36 від 29 січня 2019 року командира військової частини НОМЕР_1, яким затверджено пункт 1.5. протоколу № 1 від 28 січня 2019 року об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 . Також позивач просив зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі об`єднаної житлової комісії поновити його зі складом з чотирьох осіб: дружина ОСОБА_2, син - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4, як осіб, які перебувають на обліку громадян та потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 1983 року почав проходити військову службу. З 1992 року продовжив проходити військову службу в Одеському військовому окрузі.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 1992 року № 52 позивач зарахований до списків військової частини, яка дислокувалась у м. Балта Одеської області. З 1992 року до 1997 рік проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2, жилими приміщеннями не забезпечувався. В 1997 році для подальшого проходження військової служби був переведений в військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12 січня 1997 року № 12 зарахований до списків частини, в якій проходив військову службу до 2003 року. За час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з дозволу командира частини, разом з родиною був заселений в пристосоване для житла приміщення, яке розташовано на території частини. Наказом командувача військами Південного оперативного командування від 10 березня 2003 року № 14-пм (по особовому складу) був звільнений з лав Збройних Сил України у запас за станом здоров`я з правом носіння військової форми одягу. У подальшому справи та посаду здав та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 червня 2003 року № 122 (по стройовій частині) був виключений із списків військової частини НОМЕР_1 із залишенням в черзі на отримання житлового приміщення.
Після звільнення з лав Збройних Сил України у 2003 році та по теперішній час разом з родиною проживає в наданому йому приміщенні на території військової частини НОМЕР_1 .
У грудні 2020 року при перевірці матеріалів своєї облікової справи позивачем виявлено, що він із сім`єю перебуває в загальній черзі на отримання житлових приміщень з 03 лютого 1995 року замість 22 травня 1992 року.
Листом КЕВ м. Одеса від 16 грудня 2020 року № 5341 повідомлено, що відповідно до прийнятого рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол № 1 від 28 січня 2019 року), наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 36 від 29 січня 2019 року та документів облікової справи, позивач зі складом родини перебуває у черзі на поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 (отримання житла для постійного проживання), станом на 01 липня 2020 року в загальній черзі з № 319, в позачерговій черзі з 10 березня 2003 року № 78. Дата зарахування прийнята відповідно до вимог, діючого на час його переміщення з Балтського гарнізону та прибуття в Одеський гарнізон відповідно до вимог пункту 2 наказу Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 року № 20.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважав рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування його в загальну чергу на отримання житла з 03 лютого 1995 року (протокол № 1 від 28 січня 2019 року затверджений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 січня 2019 року № 36) незаконним, таким, що позбавляє його раніше в порядку загальної черги з 20 травня 1992 року отримати грошову компенсацію, передбачену Порядком № 728.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, третя особа - КЕВ м. Одеса, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним рішення та скасовано пункт 1.5 протоколу № 1 від 28 лютого 2019 року об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 в загальну чергу з 03 лютого 1995 року протокол від 20 травня 1992 року зі складом родини з чотирьох осіб - дружина ОСОБА_2, син - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4, як осіб які перебувають на обліку громадян та потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1.5 наказу № 36 від 29 січня 2019 року командира військової частини НОМЕР_1, яким затверджено пункт 1.5 протоколу № 1 від 28 січня 2019 року об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 в особі об`єднаної житлової комісії поновити ОСОБА_1 в загальну чергу з 03 лютого 1995 року протокол від 20 травня 1992 року зі складом родини з чотирьох осіб - дружина ОСОБА_2, син - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4, в загальній черзі Міністерства оборони України з 20 травня 1992 року, як осіб які перебувають на обліку громадян та потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн у відшкодування судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався тим, що при вирішенні питання про зміну дати зарахування ОСОБА_1 в загальну чергу з 03 лютого 1995 року відповідач застосував закон, який звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод військовослужбовця та допустив зворотну дію закону в часі, тим самим порушив житлові права позивача. Крім того, не було доведено до відома ОСОБА_1 рішення про зняття його з квартирного обліку у п`ятнадцятиденний строк.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року скасовано. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, третя особа - КЕВ м. Одеса, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та роз`яснено позивачу право протягом десяти днів на звернення з заявою про передачу справи до суду першої інстанції до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу його особливого статусу, визначеного Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, позивач вважає порушеним право, яке він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби, тобто спір у цій справі виник з приводу можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця, такий спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
14 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:
- безпідставно застосував правовий висновок Верховного Суду Великої Палати, висловлений у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, якою справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку загальної юрисдикції, вважає що такий висновок стосується не усіх спорів щодо забезпечення житлом військовослужбовців, а виключно спорів про оскарження відмови у забезпеченні житлом військовослужбовців;
- не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 127/15109/18, від 24 вересня 2021 року у справі № 748/303/20 щодо необхідності вирішення спорів у подібних правовідносинах у порядку цивільного судочинства;
- розгляд справи в суді апеляційної інстанції тривав майже 1,5 роки, що само по собі порушує право позивача на ефективний судовий захист.
16 жовтня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначила про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_5 .
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено строк на касаційне оскарження постнаови; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 523/11328/21 із Суворовського районного суду м. Одеси; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
16 жовтня 2023 року матеріали справи № 523/11328/21 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що період з 02 березня 1992 року до 05 червня 2003 року проходив військову службу у Збройних силах України, що підтверджується Витягом з послужного списку особової справи старшого прапорщика ОСОБА_1 від 15 жовтня 2010 року.
Відповідно до довідки КЕВ м. Одеса МОУ від 16 грудня 2020 року № 5341, станом на 01 липня 2020 року ОСОБА_1 в узагальнених списках військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби перебуває в загальній черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) з 03 лютого 1995 року № 319, в позачерговій на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_3 з 07 жовтня 1993 року.
Дата зарахування 03 лютого 1995 року прийнята відповідно до вимог діючого на час переміщення ОСОБА_1 з Балтського гарнізону та прибуття в Одеський гарнізон наказу Міністра оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року пункт 2 "…при переміщенні військовослужбовця по службі в інший регіон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше набрання чинності цим наказом".
Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії Балтського гарнізону від 20 травня 1992 року, включено до списку осіб, які перебувають у черзі на отримання житла прапорщика ОСОБА_6, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 з датою постановки на квартирний облік від 22 травня 1992 року, склад сім`ї 4 особи.
Згідно з довідкою Котовської квартирно-експлуатаційної частини району від 23 січня 2009 року № 9 ОСОБА_6 за місцем служби в м. Балта Одеської області в період з 16 травня 1992 року до 21 грудня 1997 року житловою площею по лінії Міністерства оборони не забезпечувався.
Після переведення на нове місце служби у військову частину НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, на підставі рапорту ОСОБА_6 як звільнений з лав Збройних сил України в запас по пункту 63 підпункту "в" за станом здоров`я був зарахований на квартирний облік позачергово, що стверджується витягом з протоколу від 10 березня 2003 року № 9 засідання житлової комісії управління тилу Південного оперативного командування.
Відповідно до листа КЕВ м. Одеса від 16 грудня 2020 року № 16.12 відповідно прийнятого рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол № 1 від 28 січня 2019 року), наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 36 від 29 січня 2019 року та документів облікової справи, старший прапорщик запасу ОСОБА_1, в узагальнених списках військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), станом на 01 липня 2020 року зі складом родини перебуває в загальній черзі з 03 лютого 1995 року № 319, в позачерговій черзі з 10 березня 2003 року № 78. Дата зарахування 03 лютого 1995 року. Дата зарахування прийнята відповідно до вимог, діючого на час його переміщення з Балтського гарнізону та прибуття в Одеській гарнізон відповідно до вимог пункту 2 наказу Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 року № 20. "..при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання з жилих приміщень), але не раніше ніж з дня набрання з дня набрання цим наказом". Також повідомлено, що питання, пов`язані із забезпеченням житлом вирішуються за місцем перебування на обліку, тобто в даному випадку житловою комісією військової частини НОМЕР_1, та запропоновано для вирішення питань звернутися безпосередньо до житлової комісії.