ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2024 року
м. Київ
справа № 344/2714/22
провадження № 61-10344св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Таскомбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2023 року у складі судді Бородовського С. О., додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2023 року у складі судді Бородовського С. О. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А.,
Луганської В. М., Мальцевої Є. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк", банк) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з 15 червня 2009 року перебувала у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Фольксбанк", яке надалі змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк").
12 жовтня 2018 року її звільнено з роботи у ПАТ "ВіЕс Банк" на підставі пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) шляхом переведення на роботу до АТ "Таскомбанк".
16 жовтня 2018 року її прийнято на роботу до АТ "Таскомбанк" на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Івано-Франківського відділення № 84 АТ "Таскомбанк".
Наказом АТ "Таскомбанк" від 20 січня 2022 року № 47-К звільнено ОСОБА_1, провідного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Івано-Франківського відділення № 84, 20 січня 2022 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що її звільнення відбулося з порушенням вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, оскільки відповідач не запропонував їй усі вакантні посади, що відповідають її кваліфікаційному рівню, позивачка просила поновити її на посаді провідного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Івано-Франківського відділення № 84 АТ "Таскомбанк", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 139 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнено з АТ "Таскомбанк" на користь ОСОБА_1 139 000,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог трудового законодавства зокрема, на порушення вимог статті 49-2 КЗпП України, відповідач не запропонував їй усіх вакантних посад, а отже не виконав обов`язку із працевлаштування працівника, що є підставою для поновлення позивачки на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Івано-Франківського відділення АТ "Таскомбанк" № 84 з 21 січня 2023 року.
Стягнено з АТ "Таскомбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі
10 000,00 грн.
Додаткове рішення суду мотивовано тим, що у рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2023 року викладено мотиви щодо наявності правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак у резолютивній частині позовна вимога судом не вирішена.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що позивачка надала належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційні скарги АТ "Таскомбанк" залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2023 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач не спростував доводів позивачки про те, що на час її звільнення (20 січня 2022 року) у нього були вакантні посади, що відповідали її спеціальності, які їй не запропонували. А тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що роботодавець не виконав свого обов`язку щодо працевлаштування ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи АТ "Таскомбанк" щодо вирішення питання розподілу судових витрат, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка надала належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу. АТ "Таскомбанк" з клопотанням про їх зменшення не зверталося, а тому суд обґрунтовано стягнув з відповідача судові витрати у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У липні 2023 року АТ "Таскомбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2023 року, додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження АТ "Таскомбанк" посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі № 341/1215/18, від 14 квітня 2022 року у справі № 753/17197/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 755/16619/20, від 02 червня 2020 року у справі № 826/24208/15, від 29 липня 2020 року у справі № 802/3673/15 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що її звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
Суди не звернули уваги на те, що відповідач надав належні докази на підтвердження дотримання вимог статті 49-2 КЗпП України щодо наступного вивільнення позивачки у зв`язку із закриттям Івано-Франківського відділення № 84 АТ "Таскомбанк", запропонувавши їй вакантні посади, які відповідали її кваліфікаційному рівню.
Звернення позивачки до банку із заявою про надіслання на її поштову адресу трудової книжки у зв`язку зі звільненням дає підстави для висновку, що вона підтвердила своє небажання працевлаштовуватися на будь-яку із запропонованих їй посад.
Суди помилково взяли до уваги надані позивачкою скриншоти з мережі інтернет, що містять оголошення банку про наявність вакантних посад у інших відділеннях, оскільки, такі не підтверджують, що вакантні посади дійсно існували у АТ "Таскомбанк на час звільнення позивачки", а отже не є належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що подана позивачкою заява про ухвалення додаткового рішення не підписана заявником. Крім того, вона не надала доказів оплати послуг адвоката, який надавав їй правову допомогу у суді першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 11 липня 2023 року касаційну скаргу АТ "Таскомбанк" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2023 року, додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи № 344/2714/22; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У жовтні 2023 року матеріали справи № 344/2714/22 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що наказом АТ "Таскомбанк" від 21 січня 2021 року № 252-АД затверджено план заходів щодо закриття Івано-Франківського відділення № 84 АТ "Таскомбанк".
Наказом АТ "Таскомбанк" від 01 листопада 2021 року № 233-ОД вирішено скоротити та вивести зі штатного розпису з 04 січня 2022 року посади Івано-Франківського відділення № 84: директора відділення, старшого фінансового консультанта відділу по роботі з клієнтами малого та середнього бізнесу, головного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами, начальника відділу касових операцій, заступника директора відділення з операційної діяльності, провідного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами та старшого касира відділу касових операцій.
23 листопада 2021 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про наступне звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у якому зазначив перелік вакантних посад, а саме: провідного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Дніпровського відділення № 57, головного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Київського відділення № 60, головного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Уманського відділення № 66.
Згідно з актом про відмову від підписання попередження про скорочення від 03 листопада 2021 року № 03/1/11 ОСОБА_1, провідний спеціаліст відділу по роботі з роздрібними клієнтами Івано-Франківського відділення № 84 АТ "Таскомбанк" відмовилася ознайомлюватися та підписувати попередження про скорочення.
Копію зазначеного акта позивачка отримала 10 січня 2022 року.
Наказом АТ "Таскомбанк" від 20 січня 2022 року № 47-к ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади головного спеціаліста відділу по роботі з роздрібними клієнтами Івано-Франківського відділення № 84 АТ "Таскомбанк" у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.