1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/127/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 - Посікіра Р.Р. - адвокат (ордер від 09.01.2024 серія ВС № 1170410),

відповідача - акціонерного товариства "ПроКредит Банк" - Майструк В.І. - адвокат (ордер від 27.05.2024 серія АІ № 1620894),

розглянувши заяву акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - Банк)

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024

у справі № 914/127/20

за позовом ОСОБА_1

до Банку

про стягнення збитків у розмірі 3 320 191,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 02.05.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі № 914/127/20 - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Банк просив покласти на скаржника судові витрати, включаючи витрати на професійну правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які Банк очікує понести у Верховному Суді становить 6 000 дол. У судовому засіданні 02.05.2024 представником Банку повідомлено, що докази понесення судових витрат будуть подані з урахуванням вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Банк 07.05.2024 через Електронний суд направив до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку понесені під час касаційного перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 285 019,20 грн.

ОСОБА_1 подані додаткові пояснення в яких просить відмовити частково у задоволені заяви Банку та зменшити розмір судових витрат. ОСОБА_1 вважає, що подана заява про відшкодування витрат на правничу допомогу та подані до неї докази не доводять дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність витрат. Зазначення адвокатом, як окремо наданої адвокатської послуги "аналіз заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 914/127/20" та "аналіз підстав касаційного оскарження, визначених ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків касаційної скарги", не відповідає критерію дійсності витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зважаючи на те, що адвокатська послуга "аналіз заяви Блищака Н.Б. про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 914/127/20" не може не включати в себе аналіз підстав касаційного оскарження, вказаного у заяві. Відповідач вважав неспівмірними судові витрати у розмірі 50 000 грн., які поніс позивач за усі послуги представництва у суді першої інстанції при розгляді справи № 914/127/20, тому заявлені ним же витрати у сумі 285 019,20 грн., є явно завищеними та не відповідають критерію розумності. Заявлені Банком витрати за надання правової допомоги на суму 285 019,20 грн. в суді касаційної інстанції є для ОСОБА_1 надмірним тягарем, а також необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих адвокатських послуг.

Норми ГПК України передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

частина перша статті 124:

- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

стаття 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

частини п`ята та восьма статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

частини перша статті 221:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

частина третя статті 244:

- суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення Банком судових витрат у касаційній інстанції, Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Банку про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Банком дотримано вимоги щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат і строків звернення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Банком надані такі документи:

- копія договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2024 № 1/22-04-2024, укладений Банком (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО", предметом якого є представництво інтересів клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 914/127/20 про стягнення збитків (грошових коштів) у зв`язку з касаційним оскарженням постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024. Гонорар за надання такої професійної правничої допомоги було визначено сторонами у фіксованому розмірі - 6 000,00 доларів США (еквівалент у гривнях) (підпункт 3.1 пункту 3). Професійна правнича допомога включає в себе (зокрема, але не виключно): підготовку процесуальних документів (відзиву на касаційну скаргу, заперечень тощо), представництво інтересів Банку в судових засіданнях, а також вчинення всіх інших дій, необхідних для захисту інтересів Банку в суді (підпункт 2.2 пункту 2); адвокатське об`єднання "Юридична фірма "ЕКВО" передбачає, що партнер Олена Перцова (адвокат), адвокат Вадим Майструк, адвокат Наталія Іверук будуть залучені до роботи у даній справі (підпункт 8.1 пункту 8);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.05.2024 № 136 підписаний Банком та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" на суму 285 019,20 грн.;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних названим адвокатським об`єднанням під час касаційного перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у цій справі, який містить такі послуги:

аналіз постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.02.24 у справі № 914/127/20;

аналіз касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі № 914/127/20;

аналіз ухвали Верховного Суду від 21.03.2024 про залишення без руху касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 року у справі № 914/127/20 та необхідність усунення недоліків;

аналіз заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги;

аналіз підстав касаційного оскарження, визначених Блищаком Н.Б. у заяві про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 914/127/20;

підготовка відзиву на касаційну скаргу у справі № 914/127/20;

підготовка до судового засідання та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 02.05.2024 у Верховному Суді у справі № 914/127/20;

- виставлений адвокатським об`єднанням - Банку рахунок-фактуру від 24.04.2024 № 23555 на суму 285 019,20 грн. (еквівалент 6 000 доларів США);

- платіжна інструкція від 03.05.2024 про оплату Банком рахунку від 24.04.2024 № 23555 на суму 285 019,20 грн.

Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).


................
Перейти до повного тексту