ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/551/14(907/943/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства економіки України
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2023
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023
за позовом Міністерства економіки України
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) фізичної особи-підприємця Бурин Василя Віталійовича,
за участі третьої особи-1 Державного підприємства "Червона Зірка", як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача),
за участі третьої особи-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" (на стороні відповідача-1),
за участі третьої особи-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна універсальна біржа" як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні відповідачів 2,3),
за участі третьої особи-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТАС" як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні відповідачів 1, 2, 3),
за участі третьої особи як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фонду державного майна України (на стороні позивача),
про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), визнання недійсними протоколів електронних аукціонів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу
у межах справи за заявою Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області
до боржника Державного підприємства "Червона Зірка"
про визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
03.07.2014 Господарський суд Закарпатської області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Червона Зірка" (далі - Боржник) за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Нестіну Олену Володимирівну тощо.
20.03.2019 Господарський суд Закарпатської області постановив припинити процедуру санації Боржника та повноваження керуючого санацією - арбітражного керуючого Дідича М.А., визнати Божника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедур Боржника та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Дідича М.А. тощо.
24.02.2020 Господарський суд Закарпатської області ухвалив подальший розгляд цієї справи здійснювати відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
16.11.2021 Міністерство економіки України (далі - Позивач) подав позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця Бурин Василя Віталійовича за участі Боржника як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача) про:
- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), що відбулися 21.07.2021 з реалізації лоту № 00413831115, від 21.07.201 з реалізації лоту № 00413831114, від 22.06.2021 з реалізації лоту № 00413831112;
- визнання недійсними відповідних протоколів електронних аукціонів з продажу нерухомого майна Боржника;
- визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених з кожним із відповідачів щодо нерухомого майна Боржника за лотами №00413831115, № 00413831114, лоту № 00413831112;
- повернення Боржнику проданого на оспорюваних торгах нерухомого майна Боржника шляхом витребування від відповідачів.
Позов обґрунтований порушенням ліквідатором Боржника при проведенні відчуження майна Боржника на оспорюваних торгах положень частини вісімнадцятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статей 61, 62 КУзПБ, оскільки спірне майно Боржника було незаконно відчужено ліквідатором без погодження ним переліку ліквідаційної маси, проведення оспорюваних аукціонів з Позивачем як органом управління підприємством Боржника. Також Позивач вказав на порушення, допущені у процедурі підготовки та проведення оспорюваних аукціонів.
05.01.2023 Позивач подав клопотання про здійснення у справі процесуального правонаступництва, замінивши Позивача на Фонд державного майна України.
Клопотання обґрунтовано ухваленням Кабінетом Міністрів України розпорядження від 20.11.2019 № 1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна" (далі - Розпорядження), згідно з яким єдиний майновий комплекс Боржника передано із сфери управління Позивача до сфери управління Фонду державного майна України, що було оформлено між зазначеними особами актом приймання-передачі від 06.12.2022.
24.05.2023 Господарський суд Закарпатської області, керуючись положеннями Розпорядження, ухвалив Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд державного майна України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10.08.2023 Господарський суд Закарпатської області постановив ухвалу, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023, про відмову у задоволенні клопотання Позивача про процесуальне правонаступництво.
Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для здійснення за клопотанням Позивача заміни його на правонаступника - Фонд державного майна України, оскільки Розпорядженням не встановлено правонаступництва, передачі прав та обов`язків Фонду державного майна України щодо Позивача, а відповідно до акта приймання-передачі від 06.12.2022, Фонду державного майна України передано лише право управління Боржника, однак не зазначено про передачу всіх прав та обов`язків.
Встановлені судами обставини
Відповідно до Розпорядження єдиний майновий комплекс Боржника передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна.
Розпорядженням не встановлено правонаступництва, передачі прав та обов`язків Фонду державного майна України щодо Міністерства економіки України.
Згідно з актом приймання-передачі від 06.12.2022 передано право управління Боржником зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна, однак не зазначено про передачу всіх прав та обов`язків.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2023 і прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання Позивача про здійснення процесуального правонаступництва.
Згідно з аргументами касаційної скарги, суди з порушенням статті 52 ГПК України дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для заміни Позивача Фондом державного майна України у спірних правовідносинах на підставі Розпорядження та акту приймання-передачі від 06.12.2022, за яким передано право управління єдиним майновим комплексом Боржника зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна, оскільки суди дійшли цих висновків без врахування положень статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", за змістом якої всі права та обов`язки органу управління щодо відповідного суб`єкта управління, що визначені зазначеним Законом, були набуті Фондом державного майна України, в той час, як Позивач їх втратив на підставі Розпорядження, що свідчить про правонаступництво Фондом державного майна України після Позивача.
Також скаржник зазначив про неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень визначених статтями 15, 16, 316 Цивільного Кодексу України та статтями 133, 136 Господарського кодексу України передумов при зверненні Позивача із вимогами у спірних правовідносинах, а саме звернення Позивача на захист майнових інтересів держави щодо державного підприємства (Боржника), який (Позивач) користуючись при цьому правами органу, уповноваженого на управління підприємством Боржника, які після передачі функцій органу управління до Фонду державного майна України, Позивач не має, як і правових підстав бути надалі позивачем у цій справі, тоді як станом на сьогодні зазначеними правами наділений саме Фонд державного майна України.
При цьому скаржник зауважив, що власником, засновником та органом управління підприємства Боржника продовжує залишатися держава, однак в особі іншого органу державної влади, а саме, Фонду державного майна України, а тому змінився не власник та засновник Боржника, а орган, уповноважений на здійснення функцій органу управління вказаним державним підприємством і, як наслідок, наділений правом на користування відповідними процесуальними правами, визначеними ГПК України, як позивач.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Фонд державного майна України заперечує аргументи, викладені в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи, що Розпорядженням не встановлено правонаступництво Фонду щодо Позивача, а відбулась виключно заміна органу управління підприємством Боржника, що не впливає на процесуальний статус Позивача у цьому позовному провадженні, а матеріали справи не містять доказів, що підтверджують перехід прав та обов`язків позивача у спірних правовідносинах до Фонду державного майна України.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Предметом касаційного перегляду є судові рішення, винесені за результатами розгляду заяви Позивача про заміну його правонаступником - Фондом державного майна України, з підстав заміни органу управління державним підприємством Боржника.
У зв`язку з цим та враховуючи, що питання заміни сторони правонаступником порушено у спорі, що розглядається у межах справи про банкрутство Боржника - за правилами позовного провадження (пункти 1.3- 1.6), стаття 7 КУзПБ), згідно з якою, склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України і господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, Суд звертається до загальних правил здійснення процесуального правонаступництва у господарському процесі, а також до правового регулювання, зокрема у справі про банкрутство прав та повноважень органу управління єдиним майновим комплексом державного підприємства, яким є Боржник.
За статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша). Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив (частина 2). Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (частина 3).
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.