УХВАЛА
15 травня 2024 року
місто Київ
справа № 686/5757/23
провадження № 14-50цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Погрібного С. О.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року, постановлене суддею Карплюком О. І., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі П`єнти І. В., Корніюка А. П., Талалай О. І.,
УСТАНОВИЛА:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
1. ОСОБА_1 у березні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просиввизначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
2. Позивач обґрунтовував пред`явлений позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його та відповідача батько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у виді земельної ділянки площею 2,24 га, розташованої на території Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області,
цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житлового будинку на АДРЕСА_1 .
3. За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, відповідно до якого належну йому земельну ділянку заповів позивачу.
4. Після смерті батька він продовжував облаштовувати будинок, подвір`я та земельну ділянку. Також він продовжував доглядати за своєю матір`ю ? ОСОБА_4, яка мала захворювання судин головного мозку, перенесла інсульт у 2010 та 2016 роках, а після смерті батька стала лежачою і потребувала постійного догляду. Також позивач зазначав, що в цей період він працював
у Хмельницькій дистанційній колії, а тому з урахуванням робочого часу з 8:00 до 17:00 з понеділка до п`ятниці не міг вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також у строк, визначений законом для прийняття спадщини (зокрема, з ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3), на всій території України було запроваджено карантин та обмежено прийом громадян нотаріусами.
5. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті матері позивач прибирав у будинку та знайшов заповіт, складений батьком на його ім`я. ОСОБА_1 30 березня 2022 року звернувся до нотаріуса, яка повідомила, що після смерті батька Хмельницька районна державна нотаріальна контора 07 жовтня 2021 року завела спадкову справу № 68436893 (277/2021) за заявою ОСОБА_2 .
6. Позивач посилався на те, що всупереч вимогам законодавства нотаріус не повідомив його про потребу подати заяву про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття. Відповідач, дізнавшись про наявність заповіту на ім`я брата, також його не повідомив та не надав нотаріусу інформації про його місце проживання.
7. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 вважав, що шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив у зв`язку з обставинами, які є об`єктивними та істотними, які не залежали від його волі та спричинили неможливість своєчасно оформити свої спадкові права.
Стислий виклад заперечень відповідача
8. ОСОБА_2 заперечував проти позову, вважаючи, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням від 05 липня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову.
10. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
11. Суд першої інстанції мотивував постановлене рішення тим, що незвернення з наведених у позові причин до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк понад два роки не можна розцінити як поважні причини пропуску заявником строку для прийняття спадщини у розумінні статті 1272 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК України).
12. Постановою від 16 серпня 2023 року Хмельницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року ? без змін.
13. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
14. Апеляційний суд обґрунтовував постанову тим, що позивач ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надав належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 . Посилання позивача на необізнаність про наявність заповіту на його ім`я як на поважну причину пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 суд першої інстанції правомірно відхилив, оскільки позивач є спадкоємцем першої черги. Відтак незалежно від наявності заповіту на його ім`я, він у разі, якби бажав прийняти спадщину після смерті батька, мав можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом.
15. Так само не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини зайнятість на роботі, оскільки ОСОБА_1 міг реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв`язку, а також через орган місцевого самоврядування. Запровадження карантинних обмежень, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), також не підтверджує об`єктивну неможливість подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Надана позивачем копія амбулаторної картки його матері та відомості, зазначені в ній, не доводять те, що вона потребувала постійного стороннього догляду, який, за твердженням позивача, він здійснював у період з 12 липня 2021 року до 12 січня 2022 року.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
16. Суди встановили, що 18 листопада 2019 року ОСОБА_3 (батько сторін
у справі) склав заповіт, відповідно до якого земельну ділянку площею 2, 24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, заповів сину ОСОБА_1 .
17. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, у зв`язку із чим відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема й на зазначену земельну ділянку.
18. На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований на
АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою була зареєстрована його дружина ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19. ОСОБА_2 (син ОСОБА_3 ) 27 жовтня 2021 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
20. Повідомленням від 30 березня 2022 року завідувач Хмельницької районної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для її прийняття.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. ОСОБА_1 13 вересня 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. Підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції заявник зазначив те, що суди не врахували висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, від 02 листопада 2020 року
у справі № 127/12911/18, від 17 листопада 2021 року у справі № 755/5684/18-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19, від 26 квітня 2022 року
у справі № 932/16345/19, від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 08 червня 2023 року
у справі № 585/2163/22, від 14 червня 2023 року у справі № 292/564/22;
у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року
у справі № 2/235/10/16 (провадження № 6-1320цс17) та від 06 вересня 2017 року
у справі № 6-496цс17.
23. Заявник обґрунтовував подану ним касаційну скаргу тим, що суди не врахували необізнаність позивача про існування заповіту ОСОБА_3, складеного на його ім`я. Посилання судів на те, що незнання про наявність заповіту не перешкоджало позивачу реалізувати своє право на прийняття спадщини за законом знаходиться поза межами правовідносин, які виникли між сторонами. У цій справі у предмет доказування входить доведення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини саме за заповітом. Водночас суди не взяли до уваги наявність заповіту та не досліджували виконання нотаріусом обов`язку щодо повідомлення спадкоємця про обов`язок подати заяву про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття. Про існування заповіту позивач не знав та з часу відкриття спадщини будь-яких повідомлень від нотаріуса про закликання його до спадкування за заповітом він не отримував. Лише 01 лютого 2023 року нотаріус направив йому повідомлення з вимогою з`явитися до нотаріальної контори для встановлення його спадкових прав.
24. Дізнавшись про заповіт, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса, яка повідомила йому про існування спадкової справи, заведеної після смерті його батька. Тож позивач звернувся до нотаріуса за місцем заведеної спадкової справи для оформлення спадкових прав за заповітом після смерті батька, проте отримав відмову у видачі свідоцтва.
25. Також, за твердженням заявника, існували додаткові перешкоди для своєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини, зокрема догляд за матір`ю, зайнятість на роботі, карантинні обмеження, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19). Заявник звертав увагу на те, що Хмельницька область була віднесена до "червоного" рівня епідемічної небезпеки у період з 30 жовтня до 15 грудня 2021 року та внаслідок запровадженого карантину обмежено рух транспорту, пересування громадян, прийом громадян державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.
26. На переконання ОСОБА_1, при наданні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини потрібно враховувати також і тривалість пропущеного строку. Втім суди не врахували, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини є незначним (2 місяці 18 днів), а він, дізнавшись про існування заповіту, невідкладно вчинив дії, спрямовані на отримання спадщини.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
27. ОСОБА_2 13 жовтня 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та стягнути з позивача відшкодування витрат на правничу допомогу.Вважав, що суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи поданої скарги висновків судів не спростовують.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
28. Ухвалою від 21 вересня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 20 грудня2023 року призначив справу до судового розгляду.
29. Ухвалою від 21 лютого 2024 року Верховний Суд передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
30. Ухвалою від 25 березня 2024 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернула справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
31. Ухвалою від 11 квітня 2024 року колегія суддів передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку щодо застосування частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що "необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини".
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
32. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керувалася таким.
33. У постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 Верховний Суд України сформулював правовий висновок, у якому зазначив: "Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: