ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 729/390/21
провадження № 51-4897км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
адвоката ОСОБА_6,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270000000074, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , зареєстрованого в тому АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Бобровицький районний суд Чернігівської області вироком від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_7 засудив за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, на підставі ст. 72 КК суд ухвалив додаткове покарання виконувати самостійно. Запобіжний захід ОСОБА_7 суд не обирав та ухвалив рахувати початок строку відбування покарання з дня його фактичного затримання.
2. Суд постановив стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 12 600 грн на відшкодування матеріальної шкоди і 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
3. Також суд вирішив питання щодо судових витрат і речових доказів.
4. За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
5. Так, ОСОБА_7 12 березня 2020 року близько 19:00, керуючи технічно справним автомобілем "Renault Master" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), рухаючись по вул. Шевченка в с. Нова Басань Ніжинського (Бобровицького) району Чернігівської області зі сторони м. Києва в напрямку м. Прилук Чернігівської області, виявивши зустрічний автомобіль "Mersedes-Benz Vito 112 CDI" (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_10, який під час руху по заокругленню дороги вправо відносно свого напрямку руху виїхав на смугу руху його автомобіля, усупереч вимогам пп. "б" п. 2.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) неправильно оцінив дорожню обстановку та, не переконавшись у безпечності свого маневру, змінив напрямок руху автомобіля і виїхав на смугу зустрічного руху, на яку одночасно скерував свій автомобіль водій "Mersedes-Benz Vito 112 CDI", у результаті чого ОСОБА_7 допустив зіткнення з указаним автомобілем. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля "Mersedes-Benz Vito 112 CDI" ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.
6. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 20 червня 2023 року скасував вирок щодо ОСОБА_7, а кримінальне провадження стосовно нього закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди апеляційний суд залишив без розгляду, а автомобілі "Mersedes-Benz Vito 112 CDI" (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) і "Renault Master" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) повернув власникам, відповідно, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 .
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 у касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу захисника, усупереч вимогам ч. 10 ст. 101, ст. 370, ч. 1 ст. 419 КПК не навів обґрунтованих мотивів, чому він не взяв до уваги висновку експерта від 25 лютого 2021 року № СЕ-19/125-21/1767-ІТ, у якому йдеться про те, що виключно дії водія "Renault Master" стали необхідною умовою і причиною виникнення ДТП та її наслідків, а це, відповідно, виключає підстави вважати дії іншого водія такими, що перебували в причинному зв`язку з виникненням ДТП. Водночас, зауважує прокурор, суд апеляційної інстанції, посилаючись на вказаний висновок експертизи, який відхилив як доказ, указав, що потерпілий повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 11.3, 12.2, 12.4 ПДР, чим допустив суперечності у своєму рішенні. Прокурор зазначає, що апеляційний суд, проігнорувавши одні докази, зокрема вищезазначену експертизу і роз`яснення експерта ОСОБА_12 про те, що на момент ДТП аварійної ситуації не було, та давши решті доказів інакшу оцінку, ніж суд першої інстанції, зробив власний висновок про те, що причиною зіткнення транспортних засобів і наслідків цього були саме неправильні дії водія автомобіля "Mersedes-Benz Vito 112 CDI" ОСОБА_10, який створив аварійну ситуацію автомобілю під керуванням ОСОБА_7, що рухався по своїй смузі для руху і розраховував на дотримання ПДР іншими учасниками дорожнього руху.
8. Прокурор наголошує, що установлення наявності аварійної обстановки є експертно-технічним аспектом цієї категорії злочинів, що належить до компетенції профільних спеціалістів, а відсутність відповідного висновку експерта з указаного питання не давала апеляційному суду жодних підстав для самостійного визначення моменту виникнення небезпеки для водія ОСОБА_7 . Прокурор акцентує на тому, що рішення цього суду про те, що небезпека для обвинуваченого виникла з моменту виїзду автомобіля "Mersedes-Benz Vito 112 CDI" під керуванням ОСОБА_10 на зустрічну смугу руху проїзної частини дороги, не підтверджено жодним доказом, а крім того, суперечить методикам проведення відповідних експертиз, де зазначено, що небезпека для руху виникає з моменту, коли відстань між транспортними засобами не дозволяє іншому транспортному засобу повернутися на свою смугу до місця передбаченого роз`їзду. На переконання прокурора, небезпека для руху водія ОСОБА_7 за ПДР настала б з моменту, коли відстань між транспортними засобами була б такою, на якій водій "Mersedes-Benz, Vito 112 CDI" не мав технічної можливості повернутися в межі своєї смуги руху до місця передбаченого їх зіткнення, чого експерти не встановили в досліджуваній ситуації, а до того ж зазначені обставини не були підтверджені сукупністю зібраних у справі доказів.
9. Прокурор резюмує, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 94, ч. 10 ст. 101, ст. 370, ч. 1 ст. 419 КПК в ухвалі належним чином не мотивував підстав залишення поза увагою окремих доказів сторони обвинувачення, не дав оцінки повторно дослідженим доказам з точки зору їхньої достатності для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також допустив у своєму рішенні суперечливі судження, що є приводом для його скасування.
10. У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 указує, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Позиції інших учасників судового провадження
11. Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_8, просила задовольнити її, скасувавши ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 й призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
12. Виправданий ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
13. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
14. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
15. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Частиною 2 передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
16. Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
17. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК установлено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування закону, який підлягає застосуванню.
18. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
19. За правилами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених в апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення. У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
20. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК під час перегляду оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було в передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто в цьому рішенні необхідно проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
21. У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а також через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
22. Колегія суддів уважає доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону обґрунтованими.
23.Відповідно до обвинувального акта орган досудового слідства обвинувачував ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
24. Як видно з вироку, суд першої інстанції на обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушенняпослався:
- на показання потерпілого ОСОБА_9 про те, що його батько ОСОБА_10 з 18 років працював водієм, до адміністративної відповідальності не притягувався, манера його водіння був спокійною і розміреною. 12 березня 2020 рокублизько 19:00 за участю автомобіля "Mersedes-Benz Vito112 CDI" під керуванням його батька сталася ДТП в с. Нова Басань, у результаті якої батько помер на місці;
- показання свідка ОСОБА_13 про те, як він, будучи слідчим, розслідував цю кримінальну справу, зокрема склав протокол огляду місця події, схему ДТП з ілюстративними таблицями до неї, зафіксував розташування транспортних засобів і всіх слідів, які були на місці пригоди, для встановлення місця зіткнення призначив трасологічну експертизу і надав матеріали експерту, провів слідчі експерименти зі свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які були очевидцями ДТП і прямо вказували на місце зіткнення, про що склав відповідні протоколи і схеми до них. За результатами обох слідчих експериментів призначив інженерно-транспортну експертизу (за спеціальністю "Дослідження обставин і механізму ДТП") й одержав від експерта відповіді на всі поставлені в постанові запитання, зокрема про те, що водій ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Mersedes-benz Vito112 CDI" з моменту виникнення небезпеки для руху;