1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 712/839/23

провадження № 61-14106св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Черкаська міська рада,

треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Євтушенком Миколою Павловичем, на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Черкаської міської ради, треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що вона є донькою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . 20 травня 2016 року мати заповіла позивачу вказану квартиру. Позивач здійснила поховання матері, через тяжкі переживання не думала про строки прийняття спадщини. Через сімейні обставини вона була змушена поїхати за кордон до Польщі, де перебувала з 26 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року. Коли повернулась до України - звернулася до нотаріуса, де їй повідомили, що нею пропущений строк для прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, не має, вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері. Вважає, що відстань, перебування позивача за кордоном, велика черга, карантинні та військові обмеження, слід визнати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері.

На підставі викладеного просила:

визначити ОСОБА_1 додатковий строк у чотири місяці з дня набрання даним рішенням законної сили, для подання позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Стеценко О. С., у задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що у позовній заяві позивача не зазначено, яким чином нею здійснюється спадкування за заповітом, чи за законом. Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позивач є спадкоємицею після померлої ОСОБА_4 за заповітом. У той же час позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки просила видати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке не охоплюється заповітом померлої. Таким чином, позивач є спадкоємицею за законом та за заповітом після померлої ОСОБА_4 . Позивачем не надано доказів того, що вона є донькою померлої, оскільки її паспортні данні не співпадають з наданим нею свідоцтвом про народження. Позивачем не надано доказів зміни прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Суд вважав вказані позивачем причини пропуску строку - перебування за кордоном, відсутність можливості приїхати до України такими, що не є об`єктивними та непереборними. Доказів неможливості з`явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надала. Позивачем не доведено, за яких причин нею не подана заява про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку. Необізнаність позивача про таке право також не свідчить про поважність причин пропуску строку. Крім того, позивач протягом дії шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини в певні часові проміжки перебувала на території України, однак до нотаріуса з відповідною заявою не звернулась. Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що за кордоном вона працювала і повинна була утримувати свою доньку. Позивачем свідомо не було вчинено будь-яких дій для прийняття спадщини з моменту її відкриття 31 жовтня 2021 року та до закінчення 6-ти місячного строку, тобто до 30 квітня 2022 року включно. Будь-яких перешкод у позивача для подачі заяви про прийняття спадщини не було, а спадкоємець свідомо не скористався правом на прийняття спадщини, тому правових підстав для визначення додаткового строку не має.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Євтушенко М. П. задоволено частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19 листопада 1996 року, квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї ОСОБА_7, ОСОБА_8 в рівних частинах. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 листопада 2015 року спадкоємцем 1/3 частини спірної квартири - майна ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є її дочка ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про смерть від 01 листопада 2021 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_9, яка у даній справі залучена як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог. Встановивши, що суд першої інстанції розглянув спір, який стосується прав та обов`язків ОСОБА_9, яка не є співвідповідачем по справі, а залучена як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, і не вирішив питання про її залучення до участі у справі як свіввідповідача, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вчинення такої процесуальної дії, апеляційний суд зробив висновок про скасування судового рішення та відмову в задоволенні позову.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, за підписом представника Євтушенка М. П., в якій просила скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суд апеляційної інстанції помилково вважав порушеними права ОСОБА_9 та не врахував, що вона надала суду заяву про визнання позовних вимог та відсутність спору;

апеляційний суд визнав поважними причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, але через надмірний формалізм відмовив у позові;

суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема щодо визнання поважними причинами пропуску строку тривалого відрядження, в тому числі закордонного, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту;

суд першої інстанції необгрунтовано відмовив в прийнятті письмових пояснень представника позивача та як наслідок не дослідив суттєві обставини даної справи, які пояснюють причини, підстави перебування позивача за кордоном та поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, які по суті не є зміною підстав позову, а повністю розкривають підстпави позову;

висновки, викладені в рішенні апеляційного суду не відповідають обставинам справи, суд фактично порушив волю спадкодавця та спадкові права позивача;

судом апеляційної інстанції неправильно застовано та порушено статті 1217, 1218, 1223, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, прийнято рішення, яке не відповідає принципам справедливості;

постанова апеляційного суду не підписана суддею Бородійчуком В. Г., який входив до складу колегії.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2023 року Черкаська міська рада подала відзив на касаційну скаргу за підписом ОСОБА_10, в якому просила в задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування відзиву зазначила, що оскаржені судові рішення є законними, обгрунтованними, прийняті відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи, наведені в касаційній скарзі не спростовують висновки судів. Тривале перебування за кордоном не є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/839/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.

У листопаді 2023 року матеріали справи № 712/839/23 надійшли до Верховного Суду та передані судді доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 522/21238/19, від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 530/765/17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 29 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 205/3855/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц, від 01 березня 2023 року у справа № 522/21238/19, від 01 березня 2023 року у справа № 522/21238/19 та у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту