ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 2-1623 (2006)
провадження № 61-17161св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Саксаганської районної ради у м. Кривому Розі,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровськогоапеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у складі колегії суддів:
Тимченко О. О., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Саксаганської районної ради міста Кривого Рогу, у якому просив встановити факт прийняття ним спадкового майна - 2/8 частини квартири
АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на це майно.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на 2/8 частини квартири
АДРЕСА_1 .
Особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, посилаючись на те, що частина квартири, яка є предметом спору, належала його прабабі та прадіду на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 1994 року, які за життя склали заповіт на його матір ОСОБА_4 (в тому числі й на цю квартиру), яка прийняла спадщину після їх смерті. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 вересня 2010 року ОСОБА_4 визнано безвісно відсутньою, а рішенням цього
ж суду від 13 жовтня 2022 року її визнано померлою. 26 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . 05 червня
2023 року ОСОБА_2 дізнався від нотаріуса про наявність рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року у цій справі, копію якого отримав 24 червня
2023 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків скарги.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що він є особою, яка не брала участі у справі, про наявність рішення суду першої інстанції він дізнався лише 05 червня 2023 року від нотаріуса, до якого звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, яка за життя успадкувала спірну квартиру після смерті своїх батьків, а копію рішення отримав лише 23 червня 2023 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року
у задоволенні клопотання ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Довгаль С. В., про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року відмовлено. ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Довгаль С. В., у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою у справі № 2-1623/2006 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено 16 червня 2006 року. Проте апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції лише 06 вересня 2023 року, тобто з порушенням строку апеляційного оскарження, передбаченого процесуальним законом, більше ніж на 16 років. Зазначені в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску такого строку не
є поважними та безумовними з огляду на тривалий проміжок часу між ухваленням рішення та його оскарженням (понад 16 років), враховуючи, що вказане рішення не було оскаржене ніким до цього часу, не була виявлена заінтересованість щодо спірної квартири, обґрунтованих обставин, через які заявник не мав можливості своєчасно звернутися до суду, в апеляційній скарзі не зазначено. Доказів, які свідчили б про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення всіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, заявник суду не надав.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 є особою, яка не брала участі у справі, тому він не знав і не міг знати про розгляд цієї справи. На момент ухвалення рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року він був малолітнім
( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тому не міг самостійно захищати свої порушені права. 05 червня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса
із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та видачу свідоцтва про право власності на спірну квартиру у порядку спадкування. Того ж дня,
05 червня 2023 року, він дізнався про наявність оскарженого рішення суду першої інстанції. 24 червня 2023 року ОСОБА_2 отримав копію рішення суду першої інстанції. До цього часу йому не було відомо ні про розгляд справи, ні про ухвалення оскарженого рішення. Без отримання повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги ЦПК України щодо належного мотивування апеляційної скарги (див. постанову Верховного Суду від
14 червня 2023 року у справі № 308/10650/19). Апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 жовтня 2023 року у справі № 398/1739/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/9871/2012, від 05 вересня 2022 року
у справі № 697/2360/21, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу ОСОБА_5 .
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року ОСОБА_2 поновлено строк на касаційне оскарженняухвали Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
20 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу і матеріали справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.