ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/117/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 (колегія суддів: Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д., Матущак О. І.) та рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 (суддя Щигельська О. І.) у справі
за позовом керівника Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янка-Бузької міської ради до відповідачів: 1) Фермерського господарства "Волоські сади"; 2) ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Колодяжної А. В.,
відповідача-2 - Павлова К. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янка-Бузької міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.09.2014 № 10, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Львівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 25,2379 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055, та зобов`язати відповідачів повернути Кам`янка-Бузькій міській раді цю земельну ділянку.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендована земельна ділянка використовується не за її видом цільового призначення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 02.09.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки № 10, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 25,2379 га (кадастровий номер 4622182600:06:000:0055) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Дернівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кам`янка-Бузького району Львівської області.
4. Земельна ділянка вільна від об`єктів будівництва та багаторічних насаджень. Недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено (пункти 4, 6 договору).
5. Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (рілля).
6. 02.09.2014 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки за вищезазначеним договором оренди.
7. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу - НВ-4600904902022 від 18.11.2022) вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 - пасовище.
8. 14.10.2014 зареєстровано Фермерське господарство "Волоські сади", єдиним засновником якого є ОСОБА_1 .
9. У зв`язку з проведенням реформи децентралізації, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.11.2020 № 7-ОТГ та акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 04.12.2020, за Кам`янка-Бузькою міською радою зареєстровано право комунальної власності на вищевказану земельну ділянку.
10. Матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства складеними у 2018-2019 роках Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, а також акти обстеження земельної ділянки від 12.12.2022 та від 27.04.2023 складеними Кам`янка-Бузькою міською радою містять відомості щодо використання орендованої земельної ділянки для садівництва (під багаторічними насадженнями), а не як пасовище.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. 11.09.2023 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, про задоволення позову.
12. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що діяльність відповідачів щодо насадження земельної ділянки сільськогосподарського призначення деревами грецького горіха (багаторічні насадження), яка за своїми характеристиками відносяться до пасовища, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її позивачу.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у позові.
14. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наполягаючи на ухваленні оскаржуваних судових рішень без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених ним у касаційній скарзі.
15. Заявник також стверджує, що оскаржувані судові рішення прийняті на підставі неналежних та недопустимих доказах, які не доводять факту нецільового використання відповідачами спірної земельної ділянки.
Позиція Верховного Суду
16. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
17. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
18. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
19. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
20. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
21. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
22. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
23. Проаналізувавши наведені скаржником підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія виходить з такого.
24. У справі № 913/408/20 розглядався позов про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за твердженням прокурора використовувалася орендарем не за її видом цільового призначення, як пасовища, а для посіву сільськогосподарських культур. За обставинами цієї справи позивачем не доведено факту використання землі не за цільовим призначенням, тому у задоволенні позову було відмовлено.