П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 686/8627/22
провадження № 51-72км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2023 року ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведенням в його діях складу кримінального правопорушення.
Вироком Хмельницького апеляційного судувід 19 грудня 2023 року вирок суду першої інстанції було скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 369-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Судом апеляційної інстанції ОСОБА_8 було визнано винуватим у тому, що він, обіймаючи посаду голови медико-соціальної експертної комісії у м. Хмельницькому, будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 26 жовтня 2021 року приблизно о 09 год 55 хв на території Хмельницької обласної лікарні, що на вул. Пілотській, 1, у м. Хмельницькому отримали від ОСОБА_10 для себе неправомірну вигоду у сумі 1100 доларів США за здійснення впливу на членів Хмельницького МСЕК з метою прийняття рішення про встановлення ОСОБА_10 ІІ групи інвалідності.
Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах захисники посилаються на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
Сторона захисту стверджує про те, що апеляційний суд:
- не здійснив належної судової перевірки наявності в діях засудженого ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК;
- безпідставно визнав засудженого службовою особою, оскільки рішення щодо встановлення громадянам групи інвалідності приймається колегіально усіма членами МСЕК і відсутня будь-яка підпорядкованість членів МСЕК голові цієї комісії;
- залишив поза увагою те, що голова і члени МСЕК є працівниками (лікарями) комунальних закладів охорони здоров`я та не є у розумінні примітки до ст. 369-2 КК особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
- безпідставно визнав доведеним те, що ОСОБА_8 отримав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення членами МСЕК, оскільки такі обставини не підтверджуються будь-якими письмовими доказами та показаннями свідків;
- твердження про те, що засуджений створив у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уяву, що здатний здійснити реальний вплив на членів комісії, суперечать наведеним у цьому ж вироку висновкам суду про попередню змову, в яку ОСОБА_8 вступив із ОСОБА_9 із фактичним розподілом ролей між співучасниками;
- не встановив яким саме чином ОСОБА_8 мав здійснити вплив на членів МСЕК, шляхом особистих зв`язків чи службових;
- провів часткове повторне дослідження доказів, а саме дослідив матеріали НС(Р)Д, які безпідставно визнав допустимими доказами, а також допитав свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, водночас не здійснив повторний допит ОСОБА_8, не навів у вироку доводи, на які засуджений послався на свій захист.
Додатково захисник ОСОБА_7 у касаційній скарзі порушує питання про суворість призначеного апеляційним судом ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі. Вказує про неврахування цим судом характеризуючих даних про особу засудженого та досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, що, на переконання захисника, свідчить про можливість призначення засудженому покарання у виді штрафу.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити, а прокурор заперечувала проти задоволення касаційних скарг сторони захисту, вважала вирок апеляційного суду законним та обґрунтованим, просила залишити його без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Водночас від засудженого надійшла заява про здійснення касаційного розгляду за його відсутності.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційних скарг захисників зводяться до незгоди із висновками апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, наявність в його діях складу цього злочину та розміру призначеного покарання.
Щодо кримінально правової оцінки дій засудженого за ч. 2 ст. 369-2 КК колегія суддів звертає увагу на таке.
У диспозиції інкримінованої статті йдеться про кримінальну відповідальність за вчинення дій, які полягають у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиції чи обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди.
У постанові ОП ККС ВС від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к зроблено висновок про те, що суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, може бути будь-яка особа, яка в уяві того, хто здійснює підкуп, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. При цьому, оскільки диспозиція ч. 2 ст. 369-2 КК текстуально не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, поняттям впливу охоплюється в тому числі використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо.
Законодавець жодним чином не обмежує зміст поняття "вплив" лише "впливом з використанням влади або службового становища", який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (непідпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою або обіцяє здійснити такий вплив.
Отже, відповідальність за ч. 2 ст. 369-2 КК настає за умови, що особа одержує неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення іншою, визначеною статтею КК особою.
Посилання сторони захисту на те, що засуджений не міг впливати на членів МСЕК, оскільки останні не перебували в його підпорядкуванні, а також не встановлення апеляційним судом яким саме чином ОСОБА_8 впливав на членів МСЕК шляхом особистих зв`язків чи службових колегія суддів вважає безпідставними.
Передусім ОСОБА_8 був головою МСЕК, а отже не лише знав, а й спільно працював із іншими членами МСЕК. Тому в уяві інших осіб могло скластися враження про те, що останній має можливість використати свій вплив на прийняття рішень іншими членами МСЕК.
Вочевидь, що рішення МСЕК приймається колегіально. Однак як зловживання впливом можуть оцінюватися дії особи, яка впливає на окремих членів колегіального органу, які спільно приймають рішення, які входять до компетенції цього органу незалежно від результатів такого впливу чи відсутності впливу взагалі.
Судом апеляційної інстанції було досліджено посадову інструкцію голови міської МСЕК Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, відповідно до якої ОСОБА_11, обіймаючи посаду голови МСЕК, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто був службовою особою.
Тож доводи сторони захисту про те, що засуджений не був службовою особою, а також про те, що він не міг здійснювати вплив на інших членів МСЕК колегія суддів відхиляє.
Для кримінально правової оцінки дій особи за ч. 2 ст. 369-2 КК необхідно встановити можливість суб`єкта цього діяння потенційно здійснити вплив на інших осіб, у здійсненні якого зацікавлений той, хто передає неправомірну вигоду. У цьому провадженні ОСОБА_8 інкримінувалося одержання неправомірної вигоди спільно із ОСОБА_9 за здійснення засудженим впливу на членів МСЕК щодо прийняття позитивного рішення про надання ОСОБА_10 ІІ групи інвалідності. Саме таку інформацію не повідомляв ОСОБА_9 ОСОБА_10
І ОСОБА_9, і ОСОБА_10 були обізнані про те, що ОСОБА_8 обіймає посаду голови медико-соціальної експертної комісії, і що рішення про встановлення групи інвалідності приймається саме членами комісії, а не ОСОБА_8 одноособово.
Колегія суддів звертає увагу, що у цьому кримінальному провадженні аналізує доводи касаційної скарги сторони захисту у частині кримінально правової оцінки дій засудженого саме за ч. 2 ст. 369-2 КК, тобто в межах висунутого обвинувачення і не буде вдаватися до пов`язаних питань, зокрема й щодо можливої кримінально правової оцінки вчиненого за ст. 368 КК чи іншими суміжними складами злочину.