ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 643/15788/18
провадження № 51-1993км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220470005357, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого 08 липня 2013 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Вступ
ОСОБА_6 26 вересня 2018 року, будучи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, вчинив закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Вирішено питання стосовно речових доказів і процесуальних витрат.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років. В іншій частині вирок залишено без змін.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
26 вересня 2018 року приблизно о 14:30 ОСОБА_6 біля парковки, розташованої поблизу КП "Харківпарксервіс" на вул. Владислава Зубенка, 44-А в м. Харкові, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, у ході конфлікту на ґрунті неприязних відносин зі знайомим ОСОБА_8 через нерівномірний розподіл отриманих коштів за раніше зданий металобрухт, діючи з прямим умислом і метою вбивства, заподіяв ОСОБА_8 клинком ножа два удари в живіт та грудну клітку справа. При цьому ОСОБА_8, схопив ОСОБА_6 за обличчя й відштовхнув від себе з метою уникнути отримання інших ножових поранень. У цей час ОСОБА_6 завдав ОСОБА_8 клинком зазначеного вище ножа одного удару в ділянку грудної клітки зліва.
У результаті протиправних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа з пораненням міжреберної артерії, правої легені; проникаючого колото-різаного поранення живота з наскрізним пораненням печінки; непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва.
Після спричинення ОСОБА_8 ножових поранень ОСОБА_6, уважаючи, що він вчинив усі дії, необхідні для доведення свого злочинного умислу до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Однак позбавлення життя ОСОБА_8 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_6, а саме - внаслідок виявлення ОСОБА_8 із ножовими пораненнями перехожими особами і своєчасного надання йому медичної допомоги.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що ухвала апеляційного суду не відповідає приписам ст. 370 КПК України та всупереч ст. 419 цього Кодексу в ній не надано належної оцінки доводам його апеляційної скарги. Зокрема, не отримали належної оцінки, на його переконання, такі доводи:
- щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі захисник указував, що підзахисний не мав умислу на вбивство ОСОБА_8, а тілесні ушкодження заподіяв останньому при перевищенні меж необхідної оборони й у стані сильного душевного хвилювання. При цьому не спростовано твердження про те, що ОСОБА_6 оборонявся від протиправних дій ОСОБА_8 та після заподіяння ударів ножем не був позбавлений можливості довести злочин до кінця, оскільки, попри те, що потерпілий не втратив свідомості та самостійно покинув місце події, ОСОБА_6 не вчинив далі стосовно нього будь-яких протиправних дій, направлених на вбивство останнього. Тому, на переконання захисника, дії ОСОБА_6 необхідно було кваліфікувати за ст. 124 КК України;
- про неналежну оцінку судом першої інстанції:
а) наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 ;
б) показань свідка ОСОБА_9, який під час судового розгляду підтвердив зухвалу поведінку потерпілого по відношенню до ОСОБА_6 ;
- стосовно неупередженості прокурора у кримінальному провадженні.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечувала щодо її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За правилами з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду в касаційному суді. Разом з тим суд касаційної інстанції здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст. 94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, указаних вимог закону під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 дотримано в повному обсязі.
Визнаючи ОСОБА_6 винуватим, суд першої інстанції врахував показання самого засудженого, який не оспорював факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ; показання потерпілого ОСОБА_8 (помер станом на час розгляду справи Октябрським районним судом м. Полтави, був допитаний під час досудового розслідування та попереднього розгляду справи в суді першої інстанції), який пояснив, що 25 вересня 2018 року він і ОСОБА_9 погодилися на пропозицію ОСОБА_6 допомогти донести до пункту приймання металобрухту швелер за грошову винагороду. У ніч із 25 на 26 вересня 2018 року вони втрьох вживали спиртні напої, очікуючи від власника пункту гроші за цей металевий виріб. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прокинулися, ОСОБА_9 вже не було. Приблизно о 08 годині власник пункту віддав приблизно 200 гривень за металобрухт, після чого він ( ОСОБА_8 ) разом із обвинуваченим придбали спиртні напої, потім зайшли до аптеки, де ОСОБА_6 купив "Набуфен" і зробив собі ін`єкцію. Вказує, що не брав телефон ОСОБА_6 і не погрожував обвинуваченому кувалдою. Далі в них виник конфлікт, оскільки ОСОБА_6 уважав, що ОСОБА_9 передав йому недостатню суму грошових коштів, отриманих унаслідок реалізації металобрухту. Приблизно о 14 годині, коли вони зайшли за кущ, ОСОБА_6 раптово завдав йому два удари ножем у тулуб. Потім знову замахнувся, але він схопив ОСОБА_6 за обличчя та відштовхнув від себе, у цей час обвинувачений заподіяв йому ще один удар ножем у грудну клітку й далі втік.
Також суд узяв до уваги показання свідка ОСОБА_9, згідно якими він є знайомим ОСОБА_6, якось восени, рік він не пам`ятає, вони з ОСОБА_6 зустріли потерпілого та допомогли йому нести металобрухт на пункт приймання, потім разом вживали спиртні напої, а пізніше він поїхав додому. Коли випивали, потерпілий провокував конфлікт, поводився зверхньо, бо вважав себе за старшого. Свідок показав, що у віці 16-17 років ОСОБА_6 займався боксом, але агресивним ніколи не був.
В основу обвинувального вироку покладено і висновок судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи від 19 жовтня 2018 року № 09-1743-с/2018, згідно з яким у ОСОБА_8 були наявні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа з пораненням міжреберної артерії, правої легені; проникаюче колото-різане поранення живота з наскрізним пораненням печінки; непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, з розвитком правобічного гемотораксу, медіастинальної гематоми, гемоперитонеуму та геморагічного шоку. Виникнення цих ушкоджень характерне для трьох дій гострого предмета з колючо-ріжучими властивостями. Напрямки раневих каналів є такими: рани грудної клітки справа - від низу до верху, спереду назад, зовні всередину і в ІІІ міжребер`ї з проникненням у плевральну порожнину; рани грудної клітики зліва - від низу до верху, спереду назад, зліва направо і сліпо закінчується в межах підшкірної клітковини; рани живота - зверху вниз, спереду-назад, справа наліво і проникає в черевну порожнину. Також були враховані інші письмові докази.
Суд першої інстанції, оцінивши всі докази з урахуванням вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, були також предметом перевірки суду апеляційної інстанції за апеляційними скаргамизасудженого та його захисника. За результатами перегляду апеляційний суд визнав висновки суду першої інстанції обґрунтованими, навівши при цьому в ухвалі відповідні мотиви прийнятого рішення.