ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 676/1887/17
провадження № 51-202 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2022 рокуу кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12016240070001282 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2019 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, та відповідно до ч. 1 ст. 70 КК визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вказаним вироком також вирішено питання щодо цивільного позову, судових витрат, та долі речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 02 липня 2016 року о 20:10, знаходячись навпроти магазину "911", що на АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, під приводом придбання автомобіля марки "BMW X5", д.н.з. НОМЕР_1, користувачем якого є ОСОБА_8, перебуваючи в салоні на передньому пасажирському сидінні зазначеного транспортного засобу, передав останньому грошові кошти у сумі 10 200 доларів США у якості плати за купівлю цього автомобіля.
Після того, як потерпілий ОСОБА_8 перерахував кошти та передав ОСОБА_6 ключі від автомобіля, засуджений під приводом перетягнути гроші резинкою, взяв їх та поклав у свою наплічну сумку та, імітуючи погрозу зброєю, шляхом демонстрування сумки з опущеною в неї рукою, висловив вимогу потерпілому швидко покинути транспортний засіб. Після виконання потерпілим ОСОБА_8 . цієї вимоги, ОСОБА_6 пересів за кермо, запустив двигун та заволодів автомобілем, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 130 986 грн.
Крім того, ОСОБА_6 за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, у невстановлений час та місці, без передбаченого законом дозволу придбав 27 набоїв, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм до самозарядного карабіну конструкції Сімонова (СКС), автоматів конструкції Калашнікова (АК, АКМ, АКМС), ручних кулеметів конструкції Калашнікова (РКК, РККС) та Дегтярьова (РКД), які помістив до металевого сейфу, встановленого за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_3, де зберігав до виявлення та вилучення їх 17 листопада 2016 року працівниками поліції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_9, який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, залишено без задоволення, а вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2019 року - змінено.
На підставі статей 49, 74 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного за ч. 1 ст. 289 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Виключено із вироку суду посилання на застосування положень ст. 70 КК.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_6, вказуючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи наведені доводи, засуджений вказує про те, що апеляційний суд лише перерахував наведені у вироку докази та обмежився формальним посиланням на правильність висновків місцевого суду, чим порушив вимоги ст. 419 КК, та не звернув уваги на висновок суду касаційної інстанції про необхідність ретельного дослідження всіх доводів апеляційної скарги сторони захисту.
До того ж наголошує, що відмовляючи у задоволенні доводів апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд проігнорував його показання та показання ще дев`яти свідків, а також роздруківки телефонних з`єднань, при цьому безпідставно надав перевагу показанням потерпілого та двох свідків, яких під час апеляційного розгляду повторно не допитав.
Стверджує, що апеляційний суд безпосередньо не дослідив речові докази (патрони), лише дослідив коробку, в яких вони перебували, а також не звернув уваги на те, що протокол обшуку та висновок експерта містять посилання на бойові припаси із різними номерами.
Крім того, зазначає про порушення його права на захист, оскільки вручення повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, проведення впізнання за участю потерпілого, а також його затримання проведено у відсутність захисника, що також залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.
Також стверджує, що під час апеляційного розгляду йому не роз`яснено положень ст. 49 КК та не з`ясовано чи погоджується він на звільнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з чим вважає, що судом безпідставно стягнуто з нього моральну шкоду та процесуальні витрати.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу з доповненнями засудженого не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу з доповненнями засудженого, просили її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги з доповненнями засудженого, просив оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений стверджує про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки, на його переконання, така ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, обґрунтовуючи наведені доводи, засуджений вказує про те, що апеляційний суд лише перерахував наведені у вироку докази та обмежився формальним посиланням на правильність висновків місцевого суду, чим порушив вимоги ст. 419 КК.
Проте з такими доводами засудженого, що викладені ним у касаційній скарзі з доповненнями, колегія суддів погодитися не може.
Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення - це один із основних критеріїв ефективності правосуддя. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату - наскільки це дозволяють надані судді матеріали - у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб. Оцінка якості кожного рішення повинна здійснюватися тільки через використання права оскарження, установленого законом.
Так, ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, зокрема, як визначено положеннями статей 370, 419 КПК, має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Статтею 372 КПК встановлено, що ухвала суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині ухвали має зазначатися суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається, встановлені судом обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Положеннями ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
Тобто, суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
На переконання колегії суддів, під час розгляду кримінального провадження в порядку апеляційної процедури апеляційний суд вказаних вимог закону дотримався.
Так, відмовляючи у задоволенні доводів апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції в ухвалі вказав, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому дій, є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з дослідженими доказами у справі.
Зокрема, апеляційний суд перевірив версію сторони захисту про непричетність ОСОБА_6 до незаконного заволодіння транспортним засобом у зв`язку з наявністю у нього алібі.
При цьому апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_8, протоколом слідчого експерименту за його участю, протоколом пред`явлення особи для впізнання, в ході яких потерпілий ствердно вказав на ОСОБА_6, як на особу, яка незаконно заволоділа його транспортним засобом, та детально розказав про обставини вчинення стосовно нього злочину.
Крім того, як вказує апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі, показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також протоколами слідчих експериментів за їх участю, а також протоколом пред`явлення особи для впізнання, під час якого свідок ОСОБА_11 також ствердно вказав на ОСОБА_6 як на особу, яка заволоділа автомобілем потерпілого. Також свідок ОСОБА_12, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання, вказав на ОСОБА_6 як на особу, яка була присутньою під час огляду та придбання ним автомобіля "BMW X5" на польській реєстрації.
Апеляційний суд зазначив, що наведені показання потерпілого та свідків не містять суперечностей, не викликають сумнівів у їх достовірності та відповідають встановленим обставинам у їх сукупності.
Разом з тим, апеляційний суд спростував доводи сторони захисту та вказав про надання місцевим судом правильної оцінки записам з книги реєстрації в`їзду та виїзду автомобілів СГТ " Кабельник", де відсутні будь-які записи про фіксацію транспортного засобу ОСОБА_6 за період з 02 липня 2016 року по 03 липня 2016 року.
Крім того, апеляційний суд надав оцінку роздруківці телефонних з`єднань з номера телефону ОСОБА_6, зазначивши, що відсутність з`єднання його номеру з номером потерпілого ОСОБА_8, як про це вказував захисник, з огляду на сукупність інших доказів у справі не спростовує доведеності причетності ОСОБА_6 до незаконного заволодіння транспортним засобом.
Предметом перевірки суду апеляційної інстанції були також і показання свідків сторони захисту.
Так, у своїй ухвалі, спростовуючи доводи апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд вказав про обґрунтованість висновку суду першої інстанції в частині критичної оцінки показань свідка ОСОБА_13, яка є дружиною ОСОБА_6 . Також сумнівними є показання свідка ОСОБА_14, про те, що 02 липня 2016 року він з ОСОБА_6 ловив рибу, та останній о 19:00 пішов спати, оскільки ОСОБА_14 не пересвідчувався, чи ОСОБА_6 потім не поїхав до міста. Судом також у сукупності з іншими доказами надано оцінку показанням свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про те, що 02 липня 2016 року з 08:00 по 11:00 ОСОБА_6 відвідував з ними лазню у м. Кам`янці-Подільському.
Критично суд поставився до показань свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, про те, що саме 02 липня 2016 року вони відпочивали у ОСОБА_14 на дачі разом з ОСОБА_6, який нікуди не відлучався, та запам`ятали цю дату бо в той день ОСОБА_19 зламав руку, враховуючи, що відповідно до відповіді Кам`янець-Подільської ЦРЛ за медичною допомогою ОСОБА_19 звернувся 18 липня 2017 року (діагноз: перелом променевої кістки справа).
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи засудженого про те, що апеляційний суд проігнорував його показання та показання ще дев`яти свідків, а також роздруківки телефонних з`єднань, при цьому надав перевагу показанням потерпілого та двох свідків.
З цих же підстав не заслуговують на увагу доводи засудженого про те, що апеляційний суд не звернув уваги на висновок суду касаційної інстанції про необхідність ретельного дослідження всіх доводів апеляційної скарги сторони захисту, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
Що стосується доводів засудженого про порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів, то такі доводи не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_23, діючи в інтересах ОСОБА_6, у порядку ч. 3 ст. 404 КПК клопотав перед апеляційним судом про дослідження заяви потерпілого ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, протоколів впізнання за участю потерпілого ОСОБА_8, роздруківки телефонних з`єднань між номерами потерпілого та обвинуваченого, протоколу обшуку житла ОСОБА_6, повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 289 КК, протоколу затримання ОСОБА_6, показань допитаних судом першої інстанції свідків.