/
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 715/2873/23
провадження № 51-7580 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, на ухвалу судді Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023263080000115.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Глибоцький районний суд Чернівецької області вироком від 14 вересня 2023 року засудив ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
За вироком ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона в липні 2023 року приблизно о 19:00 в межах смт Глибока Чернівецького району Чернівецької області знайшла (придбала) психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 0,2006 г, забрала її з собою та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.
Не погоджуючись із зазначеним вироком, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою від 20 жовтня 2023 року суддя Чернівецького апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги засуджена мотивує тим, що суддя апеляційного суду безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, неповно з`ясував обставини справи й не врахував того, що вона добровільно пройшла курс лікування від наркоманії, а тому відповідно до ч. 4 ст. 309 КК кримінальне провадження підлягало закриттю. Зазначає про те, що поза увагою апеляційного суду залишилось те, що апеляційна скарга була подана також через незгоду з призначеним покаранням, без урахування всіх пом`якшуючих обставин. Водночас зауважує, що ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду їй не було роз`яснено право на закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 309 КК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженої та просив залишити без зміни оскаржуване судове рішення.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положенням ч. 1 ст. 438 КПК визначено, що підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_6 про те, що суддя суду апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, колегія суддів касаційного суду вважає слушними з огляду на таке.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
Статтею 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.