ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 678/473/22
провадження № 51-704км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_9 ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні спільну касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2024 року щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавленням волі на строк 10 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК строк відбування покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з 16 березня 2022 року.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат, речових доказів та цивільного позову.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у закінченому замаху на вбивство, вчиненого за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 16 березня 2022 року близько 20:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2, під час конфлікту, який виник на ґрунті побутових відносин з його матір`ю ОСОБА_9, оскільки остання під час розмови виказала своєму синові незадоволення щодо постійного зловживання ним алкогольними напоями, сприйнявши вказані зауваження критично та будучи обуреним ними, зненацька для потерпілої, схопивши руками її за верхній одяг, кинув її на дерев`яну підлогу, після чого вагою власного тіла притиснув потерпілу спиною до підлоги, таким чином обмеживши її рухи і здатність захищатись.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел обхопив пальцями обох рук шию ОСОБА_9 та зі словами "я тебе мушу вбити", мотивував рішення тим, що мама є свідком його сп`яніння та може розповісти про це іншим особам, через що у нього можуть виникнути проблеми. Під час цього, маючи значну перевагу у фізичній силі, ОСОБА_6 почав умисно стискати пальці рук, здійснюючи удушення ОСОБА_9 та блокуючи, таким чином її дихальні шляхи, викликаючи в потерпілої асфіксію.
Сприймаючи дії свого сина ОСОБА_6 як реальний намір на її вбивство та намагаючись якимось чином захиститись, ОСОБА_9 намацала рукою на підлозі шуруповерт марки "Makita", руків`ям якого почала наносити удари по голові ОСОБА_6, намагаючись звільнитись від нього. Однак ОСОБА_6 вибив з рук ОСОБА_9 вищевказаний предмет, взяв очисник для овочів із дерев`яною ручкою та загостреною металевою робочою частиною та, продовжуючи удушення правою рукою, тримаючи очисник для овочів у лівій руці умисно завдав ним не менше 17 колюче-ріжучих цілеспрямованих ударів у життєво важливі органи ОСОБА_9, а саме по голові та шиї, в результаті яких остання на деякий час втратила свідомість.
Опритомнівши, ОСОБА_9 правою рукою вибила з лівої руки ОСОБА_6 очисник
для овочів, після чого останній, обхопивши пальцями двох рук шию ОСОБА_9, продовжив умисно душити її, а після того, як потерпіла знову втратила свідомість, спостерігаючи, що його матір проявляє хрипке атональне дихання, вважаючи,
що виконав усі дії, які є необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, розцінивши це як настання її смерті, припинив застосування насилля та побиття ОСОБА_9, однак не реалізував свій умисел до кінця, оскільки потерпіла опритомніла та, скориставшись відсутністю поряд ОСОБА_6, втекла з будинку та звернулась за допомогою до сусідів, які викликали на місце швидку медичну допомогу та поліцію.
Внаслідок вчинення вказаних злочинних дій ОСОБА_6 завдав потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними для життя в момент заподіяння.
Хмельницький апеляційний суд змінив зазначений вирок щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову. Постановив стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_9 25 777,48 грн в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди. В іншій частині вирок суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій спільній касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, просять скасувати оскаржені судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК.
В обґрунтування вказаних вимог стверджують, що оскаржені судові рішення були постановлені на підставі доказів, які, на їх думку, є недопустимими, зокрема, протокол огляду від 17 березня 2022 року з фототаблицями до нього, вилучені речові докази під час слідчої дії, а також висновки експертів з посиланням на те, що слідчий провів обшук без дозволу власника чи законного володільця житла та без ухвали слідчого судді.
Вказують на те, що висновки експерта від 05 квітня 2022 року № 97 та від 03 травня 2022 року № 110 є недопустимими доказами через відсутність ухвали про тимчасовий доступ до медичної документації, а також, що експерт, в порушення закону, вийшовши за межі запитань слідчого, зробив припущення про те, що тілесні ушкодження на грудній клітині також заподіяні потерпілій тим самим предметом, що наносилися по обличчю, шиї, за вухом.
Зазначають про недопустимість як доказу протоколу № 17 медичного огляду для встановлення вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 16 березня 2022 року з тих підстав, що лікар ОСОБА_10 не був уповноважений оглядати ОСОБА_6 та не надав йому медичної допомоги.
Наполягають, що оскільки висновком експерта від 12 серпня 2022 року № СЕ-19/102-22/4201-БД встановлено, що на наданих на дослідження речах виявлено генетичні ознаки слідів крові невстановленої особи, тому причетність ОСОБА_6 до злочину виключається. Аналогічну позицію висловлюють щодо висновку експерта від 19 вересня 2022 року № СЕ-19/102-22/4198-БД.
Акцентують на необґрунтованій відмові суду першої інстанції в задоволенні клопотання сторони захисту про встановлення особи, яка заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_6, що, на їх переконання, залишилось без відповідного реагування апеляційного суду. Додають, що за наявності достатніх доказів невинуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, причетності
до подій 16 березня 2022 року, за яких отримали тілесні ушкодження ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_9, суд безпідставно не закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за недоведеністю вини.
Стверджують про відсутність мотивування у судових рішеннях про призначення ОСОБА_6 покарання у середній межі санкції статті.
Підсумовуючи, зазначають про невмотивованість та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, який не перевірив та не спростував доводів апеляційної скарги сторони захисту. Додають, що апеляційний суд під час судових дебатів декілька разів зупиняв виступ обвинуваченого, обмежуючи його тривалість певним часом, що вважають істотним порушенням процесуального закону.
У доповненнях до касаційної скарги, які ОСОБА_6 найменував як "клопотання", засуджений викладає власну версію розвитку подій 16 березня 2022 року та просить виключити із судових рішень, як він стверджує, неточності та встановити фактичні обставини.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали спільну касаційну скаргу сторони захисту, прокурор ОСОБА_5, потерпіла ОСОБА_9, адвокат ОСОБА_8 обґрунтовуючи свої позиції, заперечили проти її задоволення, просили судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту і під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є: істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Можливості скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) і невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Оспорювання засудженим ОСОБА_6 в доповненнях до касаційної скарги установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, касатори посилаються у своїй скарзі та доповненнях до неї, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Водночас у спільній касаційній скарзі сторони захисту не порушується питання про недопустимість доказів з огляду на ст. 87 КПК, а йдеться про їх неправильну оцінку, недостовірність та недостатність для висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК, суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону та в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо нього.
Колегія суддів уважає надану оцінку доказам судами попередніх інстанцій правильною, зважаючи на таке.
Мотивуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6, суд першої інстанції послався на показання обвинуваченого, потерпілої та свідків, зміст яких докладно відобразив у вироку.