ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 683/593/23
провадження № 51-646км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (надалі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 11 травня 2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_8 зараховано в строк покарання попереднє ув`язнення з 18 листопада 2022 року по 10 травня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо цивільного позову, заходів забезпечення кримінального провадження і речових доказів.
Згідно з фактичними даними ОСОБА_8, попередньо маючи конфлікт з ОСОБА_9, 17 листопада 2022 року близько 20:15 зустрівся з останнім на перехресті АДРЕСА_2 та, діючи з умислом спрямованим на вбивство, завдав йому ударів ножем, який мав при собі, за обставин детально наведених у вироку. Внаслідок дій ОСОБА_8 ОСОБА_9 помер.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 01 листопада 2023 року залишив без змін вирок суду першої інстанції.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення місцевого й апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи, викладені у касаційній скарзі адвокат докладно акцентує на неправомірності підстав і порядку затримання підзахисного і недотриманні строків, визначених ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
Також, на думку касатора, адвокат ОСОБА_10 здійснював захист інтересів ОСОБА_8 неефективно і без належних повноважень, що призвело до порушення права на захист, гарантованого законом.
Крім цього захисник не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК, оскільки, як він переконаний, дії засудженого були спрямовані на захист від неправомірних дій потерпілого.
Адвокат зазначає, що ОСОБА_8 застосувавши ніж, діяв у стані необхідної оборони, адже потерпілий його збив з ніг і намагався видавити очі, а він і без цього має вади зору.
Між тим касатор уважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно проігнорував положення ст. 84 КК і не звільнив ОСОБА_8 від покарання у зв`язку із хворобою.
До того ж, на переконання адвоката, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 84 КК не містить чітких вимог щодо засудження особи, а вже потім вирішення питання щодо її звільнення.
Отже, беручи до уваги доводи, викладені у касаційній скарзі, адвокат наголошує на тому, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням ст. 370 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_8 підтримали касаційну скаргу, прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення скарги, вважаючи її необґрунтованою.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту і під часперевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Оспорювання захисником установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, враховуючи вимоги ст. 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у своїй касаційній скарзі захисник, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
З огляду на це, загальна хронологія подій і дії кожного зі сторін, установлені судами попередніх інстанцій, стосуються фактичних обставин з яких виходить колегія суддів, зокрема, під час перевірки доводів про кваліфікацію дій засудженого.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, у тому числі аналогічні викладеним у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними колегія суддів уважає обґрунтованими й такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Із положень ст. 94 КПК слідує, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вважаючи цей висновок обґрунтованим, зробленим на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Даючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, а саме: показанням засудженого і свідків, письмовим і речовим доказам у справі, які місцевий суд визнав належними й допустимими, такими, що в сукупності підтверджують, визначені ст. 91 КПК, обставини, які підлягають доказуванню, не містять суперечностей, доповнюють один одного, цей суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК.
Із такою оцінкою погодився й суд апеляційної інстанції.
На переконання колегії суддів, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, у тому числі з огляду на нижченаведене.
Згідно з фактичними обставинами справи, встановленими місцевим судом, події кримінального правопорушення передував конфлікт, який стався між потерпілим та засудженим, що не заперечує останній. Надалі ОСОБА_8 з метою з`ясування особистих стосунків із потерпілим ОСОБА_9 зателефонував йому і призначив зустріч, у ході якої відбулася сутичка, яка переросла в обопільну бійку внаслідок якої ОСОБА_8 завдав ОСОБА_9 ударів ножем, який заздалегідь мав при собі, що призвели до смерті потерпілого.
Водночас апеляційний суд звернув увагу на те, що ОСОБА_8, усвідомлюючи застосування ним небезпечного знаряддя, не вчинив жодних дій для надання ОСОБА_9 медичної допомоги, повернувся додому та ліг спати. До того ж суд вказав, що ОСОБА_8 не перебував у стані необхідної оборони, так як не зазнавав суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_9, а намір ОСОБА_8 вчинити розправу над ОСОБА_9 домінував під час бійки, і був визначальним мотивом завдання ударів потерпілому ножем у життєво важливі органи - печінку та ділянку серця.
Доводи щодо кваліфікації дій ОСОБА_8, зокрема, в тій частині, що останній діяв у стані необхідної оборони були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції який їх спростував і навів в ухвалі вичерпні мотиви, з якими погоджується колегія суддів.
Так, умисне вбивство, передбачене ст. 115 КК, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
На відміну від умисного вбивства, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК, є мотив діяння, який обумовлений захистом винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.