ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 463/1744/17
провадження № 61-10090св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року у складі судді Мармаша В. Я та постанову Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року (справа № 463/1744/17), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року та постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 року, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 200 000,00 дол. США, що становить у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення 5 398 552,80 грн та 3% річних від простроченої суми (станом на 29 листопада 2018 року, що становить 910 діб) у розмірі 404 490,37 грн.
На виконання зазначеного рішення Личаківським районним судом м. Львова 09 квітня 2020 року видано виконавчий лист.
24 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю. А. відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 та накладено арешт на все нерухоме майно боржника - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Правонаступниками (спадкоємцями) ОСОБА_5 є ОСОБА_2 (чоловік), який звернувся 14 липня 2021 року до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, дочка ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, які проживали з боржником - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 і фактично вступили у володіння спадковим майном.
Заявник просив:
замінити боржника ОСОБА_5 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року в цивільній справі № 463/1744/17, її правонаступниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року замінено сторону виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року в цивільній справі № 463/1744/17, а саме: замінено боржника ОСОБА_5 на її правонаступників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із урахуванням вимог статті 1282 ЦК України, а саме: кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
спадкоємцями ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її чоловік ОСОБА_2, який звернувся до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4, які були зареєстровані в одному будинку з боржником на час відкриття спадщини ( АДРЕСА_1 ) з 18 липня 2006 року та ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому вони проживали разом з померлою на час її смерті. Протягом встановленого законом строку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заявили про відмову від спадщини, тому у відповідності до статті 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину;
оскільки обов`язок спадкодавця ОСОБА_5 щодо сплати заборгованості за рішенням № 463/1744/17 від 28 лютого 2019 року не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до її спадкоємців, суд вважав, що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника ОСОБА_2 - адвоката Комлєва С. В. задоволено частково.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року скасовано, постановлено нову ухвалу.
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року у цивільній справі № 463/1744/17, а саме боржника - ОСОБА_5 на її правонаступників: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розглядаючи заяву стягувача про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції зробив в цілому правильний висновок про наявність підстав для заміни боржника, але помилився щодо зазначення в оскаржуваній ухвалі меж відповідальності правонаступників, а також вирішив дане питання без належного повідомлення про час та місце його розгляду заінтересованих осіб, що є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової про задоволення заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_2 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняв спадщину, шляхом подання заяви про прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем. Отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, а тому відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора та заміни сторони виконавчого провадження.
Щодо спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційний суд зазначив, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою. Доньки померлої ОСОБА_5 протягом строку, встановлено статтею 1270 ЦК України, не подали заяви про відмову від спадщини. Колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням принципів справедливості та добросовісності, а також принципу обов`язковості та виконуваності судового рішення, яке набрало законної сили, критично оцінила подані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 докази щодо не проживання їх разом із спадкодавцем (боржником) на момент відкриття спадщини, адже оренда житла в іншому населеному пункті, а також доводи щодо проживання не зі спадкодавцем, а разом зі своїм чоловіком, хоча в одному і тому самому населеному пункті, без доказів зняття з реєстрації за місцем проживання спадкодавця, свідчать не на користь втрати інтересу до такого житла, та не спростовують презумпції прийняття спадщини, на підставі положень частини третьої статті 1268 ЦК України, оскільки наведені обставини є тимчасовими. Інших доказів на підтвердження факту не проживання зі спадкодавцем, доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померлого боржника, не надано, а судом не здобуто.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно замінили боржника у виконавчому провадженні на ОСОБА_4, оскільки вона не є її правонаступником. Вказує, що вона не приймала спадщину після смерті ОСОБА_5 . Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця. Зазначає, що з 2018 року і по сьогоднішній день вона проживає в АДРЕСА_2, підтвердженням чого є договір оренди відповідної квартири, який був доданий до апеляційної скарги, оцінку якому апеляційним судом не надано та не викликано свідків для встановлення відповідних обставин;
судом апеляційної інстанції не розглянуті клопотання про поновлення строку на подання та долучення письмового доказу, а також про поновлення строку на його подання та про допит свідків;
суди розглянули справу за відсутності ОСОБА_4, без повідомлення її у встановленому порядку про час та місце розгляду справи.
У жовтні 2022 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно замінили боржника у виконавчому провадженні на ОСОБА_3, оскільки вона не є її правонаступником. Вказує, що вона не приймала спадщину після смерті ОСОБА_5 . Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця. Зазначає, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 04 жовтня 2008 року, серія НОМЕР_1, ОСОБА_3 було укладено шлюб з ОСОБА_6, у зв`язку з чим вони спільно проживають із вказаної дати у належній йому на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_3 ;
судом апеляційної інстанції не розглянуті клопотання про поновлення строку на подання та долучення письмового доказу, а також про поновлення строку на його подання та про допит свідків;
суди розглянули справу за відсутності ОСОБА_3, без повідомлення її у встановленому порядку про час та місце розгляду справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 463/1744/17, витребувано справу з суду першої інстанції.
У січні 2023 року матеріали цивільної справи № 463/1744/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 463/1744/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 463/1744/17, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у задоволенні клопотань про розгляд справи за їх участю та участю їхнього представника. Зупинено касаційне провадження у справі № 463/1744/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 463/1744/17.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2022 рокузазначено, що наведені у касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційні скаргі містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права)..
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).