ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 522/6914/20
провадження № 61-15268св23
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року у складі судді Абухіна Р. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000,00 грн та стягнення боргу в розмірі 286 875,50 дол. США.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач у судові засідання, призначені на 24 січня 2022 року, 28 березня 2022 року, 19 жовтня 2022 року та 23 січня 2023 року, не з`явився. Про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
При цьому справу неможливо вирішити по суті на підставі наявних матеріалів, оскільки позивач просив стягнути кошти на підставі виданої ОСОБА_2 розписки від 14 вересня 2017 року, а оригінал розписки суду не наданий.
Позивач не цікавиться рухом справи, у судові засідання не з`являється, що свідчить про недобросовісність користування процесуальними правами. Крім того, суд врахував, що позивач є саме тим учасником справи, який не може не знати, що здійснюється розгляд справи, який ініційований за його ж позовом.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Крім того, вказав, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності. Справа перебувала у провадженні суду з 2020 року. На жодне судове засідання позивач не з`являвся, неодноразово звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що справа неодноразово призначалась до розгляду, зокрема на 19 жовтня 2022 року, 26 грудня 2022 року, 02 березня 2023 року. Про розгляд справи 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлений належним чином особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось з приміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, матеріали справи містять відомості про направлення та підтвердження про доставку судової повістки про виклик до суду на 26 грудня 2022 року та на 02 березня 2023 року на електронну адресу ОСОБА_3 " ІНФОРМАЦІЯ_1", яка була вказана в позовній заяві.
У судові засідання ОСОБА_3 не з`явився, причини неявки не повідомив. Заяви позивача про розгляд справи за його відсутності матеріали справи не містять.
Апеляційний суд також виходив з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на викладене суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції прийняв рішення у справі без дослідження усіх обставин справи та без належного повідомлення сторін і свідків у справі, що є порушенням норм статей 2, 10, 76, 259 ЦПК України. Апеляційний суд прийняв рішення у цій справі без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах;
всупереч статті 197 ЦПК України суд першої інстанції за клопотанням позивача не надав сторонам строк для укладання мирової угоди. Таким чином, суд не вжив заходів для врегулювання спору у спосіб укладення мирової угоди сторін, що є основним завданням суду. Суд апеляційної інстанції вказану обставину залишив поза увагою;
при залишенні позову без розгляду суд першої інстанції не врахував ту обставину, що з 24 лютого 2022 року в державі запроваджено воєнний стан у зв`язку із збройною агресією росії проти України. Жодного повідомлення з суду першої інстанції про розгляд справи на адресу позивача не надходило, а протягом 2022 року він перебував за межами Одеської області, жодних викликів до суду не отримував;
всупереч нормі частини третьої статті 189 ЦПК України суд першої інстанції провів підготовче засідання у строк більш ніж шістдесят днів без повідомлення поважності причин порушення процесуального строку. Зокрема 13 травня 2020 року суд відкрив провадження у спразі, а лише 28 квітня 2021 року закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/6914/20 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи № 522/6914/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 522/6914/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.