ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/10537/21
провадження № 61-4609св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
суддів:Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року у складі судді Хромової О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, поділ кредитних зобов`язань.
Позов мотивовано тим, що з 06 квітня 2000 року по 11 березня 2016 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_7 .
У період шлюбу ними було набуто спільне сумісне нерухоме майно, а саме:
- квартира, загальною площею 161,50 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- домоволодіння, загальною площею 320,30 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка, загальною площею 0,19 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112).
Вказане нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_7
03 жовтня 2007 року між ОСОБА_8 та Акціонерним банком "Енергобанк" (далі - АБ "Енергобанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк"), було укладено кредитний договір № 20743, за умовами якого банк надав ОСОБА_9 кредит на споживчі цілі у розмірі 3 762 500 грн строком до 02 грудня 2012 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 03 жовтня 2007 року між ОСОБА_7 та банком було укладено договір іпотеки № 2456, предметом якого стала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, 11 грудня 2007 року між ОСОБА_7 та банком було укладено договір іпотеки № 8471д, предметом якого стало домоволодіння та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
26 квітня 2018 року між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "Фінанс проперті групп" укладено договір про відступлення прав вимоги № 20 за результатами відкритих торгів (аукціону), які оформлені протоколом електронних торгів від 04 квітня 2018 року № UA-EA-2018-02-12-000216-a.
25 червня 2018 року між ТОВ "Фінанс проперті груп" та ОСОБА_2 укладено договори № 2493 та № 2491 про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 03 жовтня 2007 року № 2456 та від 11 грудня 2007 року № 8471, предметом яких є спірне нерухоме майно, передане на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 жовтня 2007 року. Вартість застави за договорами іпотеки від 03 жовтня 2007 року № 2456 становить 3 000 000 грн, а від 11 грудня 2007 року № 8471 - 2 121 000 грн.
Позивачка вказує, що відповідно до публічного паспорту активу сума видачі кредиту становить 3 762 500 грн, а залишок по тілу кредиту - 4 360 797,66 грн, по процентам - 0,00 грн, по комісії - 0,00 грн, пеня та штрафи - 0,00 грн.
Стверджує, що відомості щодо заборгованості за кредитним договором є суперечливими, оскільки тіло кредиту - це основна заборгованість, тобто це сума отримана ОСОБА_8 від банку і вона становить 3 762 500 грн.
Однак, сума грошових коштів, яка нарахована банком є помилковою, оскільки у паспорті об`єкта не зазначена природа її виникнення і розрахунок її нарахування.
Крім цього, маючи намір поділити вищевказане нерухоме майно шляхом визначення у судовому порядку за собою його частки, ОСОБА_1 розпочала збір доказів для підготовки позовної заяви до суду та отримала Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Так, у 2021 році позивачка дізналась, що на підставі рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр реєстрації" Хоменко І. О. від 30 серпня 2018 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за іпотекодержателем ОСОБА_2, номер запису про право власності 27701331.
У подальшому право власності на спірну квартиру перейшло до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2019 року № 2225, посвідченого приватним нотаріусом Малаховою Г. І., а також договору про поділ спільного майна подружжя від 22 вересня 2020 року № 1163, посвідченого приватним нотаріусом Івановою О. С., номер запису про право власності: 32748522, 32748523, 38299570.
Також стало відомо, що право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Мамонтова К. С. від 30 серпня 2018 року зареєстровано за іпотекодержателем ОСОБА_2, номер запису про право власності 27702180, про що позивачці стало відомо з Інформаційної довідки від 07 травня 2021 року.
У подальшому право власності на вказане нерухоме майно перейшло до ОСОБА_10 на підставі договору № 2312 про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О. М., номер запису про право власності 31005345, 31005256.
Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора КП"Реєстрація плюс" - Товкайло У. С. від 09 січня 2019 року (номер запису про право власності 29799477), згідно з даними Інформаційної довідки від 09 червня 2021 року.
У подальшому, на підставі договору міни № 908 від 12 травня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шершун Н. К., право власності на домоволодіння та земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_5, про що позивачці стало відомо з Інформаційних довідок від 08 червня 2021 року та від 09 червня 2021 року.
З метою поділу спільного сумісного нерухомого майна позивачкою було здійснено оцінку нерухомого майна відповідно до приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
За результатами оцінки ринкової вартості спірного нерухомого майна: вартість квартири становить 5 623 920 грн (згідно зі звітом від 08 лютого 2021 року № К210208-3); домоволодіння - 2 606 871 грн (згідно зі звітом від 08 лютого 2021 року № К210208-4); земельної ділянки - 2 360 139 грн (згідно зі звітом від 08 лютого 2021 року).
На думку позивачки, відчуження іпотечного майна відбулося з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку".
Вона, як співвласник спірного нерухомого майна, не отримувала жодних повідомлень про проведення ТОВ "Фінанс проперті груп", ОСОБА_2 чи іншими особами оцінки предмета іпотеки відповідно до приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; не отримувала жодних документів чи повідомлень про перехід права власності третім особами і що грошові зобов`язання колишнього чоловіка ОСОБА_7 є погашеними перед банком чи третіми особами.
Крім цього, вона, як співвласник спільного сумісного нерухомого майна, не отримувала жодної компенсації вартості предмета іпотеки, зважаючи на те, що вартість предмета іпотеки становить 3 762 500 грн, а оціночна ринкова вартість становить 10 590 930 грн.
Крім того, зазначала, що право власності на квартиру зареєстровано за
ОСОБА_2 30 серпня 2018 року під час дії заборони на її відчуження згідно запису про обтяження від 13 липня 2010 року № 1328000 і обтяження припинено 15 липня 2019 року, на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2010 року.
Разом із цим вказала, що на час укладення договору іпотеки від 03 жовтня
2007 року діяла редакція статті 37 Закону України "Про іпотеку", якою передбачалось позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження (пункт 4.4 договору) у договорі іпотеки. Укладаючи 03 жовтня 2007 року договір іпотеки, ОСОБА_7 не узгоджував з іпотекодержателем умову про звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права на підставі рішення державного реєстратора, що свідчить про відсутність їхньої згоди, як подружжя, на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про іпотеку", а відтак, і підстав для реєстрації права власності державним реєстратором немає.
Позивачка стверджувала, що сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про її волевиявлення та іпотекодавця на вибуття майна з їхнього володіння. Тому дії державного реєстратора є незаконними.
Оскільки згода на укладення договору іпотеки не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України, вважала, що спірна квартира вибула з їх спільного зі ОСОБА_7 володіння та була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі незаконного рішення державного реєстратора від 30 серпня 2018 року № 42769532, яке підлягає скасуванню. Вона, як співвласник спільного сумісного майна, має право на його витребування від добросовісних набувачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на підставі статей 216, 236, 388 Цивільного кодексу України з припиненням їх права власності на спірну квартиру, що вважає ефективним способом захисту порушеного права.
Також ОСОБА_1 зазначала, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 30 серпня 2018 року під час дії заборони на її відчуження на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про арешт майна боржника від 01 червня 2011 року № 337/12 (номер запису про обтяження 29799913 від 22 липня 2011 року). Таке обтяження припинено 01 квітня 2021 року.
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_7 не досягнуто згоди щодо поділу спірного майна, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 листопада 2021 року, позивачка просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр реєстрації" - Хоменко І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42769532 від 30 серпня 2018 року, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850378080000) за ОСОБА_2, проведену 30 серпня 2018 року державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр реєстрації" - Хоменко І. О., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42769532 від 30 серпня 2018 року, номер запису про право власності 27701331;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850378080000), яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;
- припинити право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850378080000);
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Мамонтова К. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42770378 від 30 серпня 2018 року, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632934632224);
- скасувати державну реєстрацію права власності на домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1632934632224) за ОСОБА_2, проведену 30 серпня 2019 року державним реєстратором Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Мамонтовим К. С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42770378 від 30 серпня 2018 року, номер запису про право власності 27702180;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632934632224), яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;
- припинити право власності ОСОБА_5 на домоволодіння загальною площею 320,30 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632934632224);
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація плюс" - Товкайло У. С., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 44993186 від 09 січня 2019 року, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,19 га, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1739400232224);
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,19 га, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1739400232224) за ОСОБА_2, проведену 09 січня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" - Товкайло У. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 44993186 від 09 січня 2019 року, номер запису про право власності 29799477;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,19 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1739400232224), яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;
- припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,19 га, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1739400232224);
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на частини квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850378080000);
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_7 право власності на частини квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850378080000);
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на частини домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632934632224);
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_7 право власності на частини домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632934632224);
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на частини земельної ділянки загальною площею 0,19 га, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1739400232224);
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_7 право власності на частини земельної ділянки загальною площею 0,19 га, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1739400232224);
- визнати кредитні кошти у розмірі 3 762 500 грн, отримані за кредитним договором від 03 жовтня 2007 року № 2734 такими, що використані в інтересах сім`ї та є спільним борговим зобов`язанням подружжя;
- здійснити поділ у рівних частках між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 спільного боргового зобов`язання за кредитним договором від 03 жовтня 2007 року № 2734 в загальному розмірі 3 762 500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відчуження іпотечного майна відбулося з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".
ОСОБА_1 була належним чином обізнана про укладення кредитного договору та іпотечних договорів, а тому відсутні підстави стверджувати, що відчуження іпотечного майна відбулося без її відома та згоди. Вона передбачала можливість відчуження спірного майна у разі неналежного виконання договірних зобов`язань, а тому не можна вважати, що іпотечне майно вибуло з власності поза волею позивачки ОСОБА_1 та волею відповідача ОСОБА_7 .
При цьому суд зазначив, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Узагальнені доводи касаційної скарги
31 березня 2023 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
19 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 06 квітня 2000 року по 11 березня 2016 року.
У період перебування у шлюбі ними було набуто спільне нерухоме майно.
Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шепелюк О. Г. та зареєстрованого за № 2453, ОСОБА_7 набув право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 31 січня 2006 року ОСОБА_7 набув право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03 березня 2006 року.
Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_7 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно з 03 березня 2006 року.
На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 07 березня 2006 року ОСОБА_7 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава набуття права власності - рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25 грудня 2003 року (10 сесії 24 скликання).
У подальшому, 03 жовтня 2007 року між АТ "Енергобанк" та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 20743 та додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту від 11 грудня 2007 року № 20743, за умовами яких банк надав позичальнику кредит в розмірі 3 762 500 грн строком з 03 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2012 року на споживчі цілі.
Відповідно до пункту 2.1 даного договору та додаткової угоди забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно із договором іпотеки від 03 жовтня 2007 року, та іпотека житлового будинку, площею 320,3 кв.м з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_2, згідно із договором іпотеки від 11 грудня 2007 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 03 жовтня 2007 року між ОСОБА_7 та банком було укладено договір іпотеки № 2456, предметом якого стала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, 11 грудня 2007 року між ОСОБА_7 та банком було укладено договір іпотеки, предметом якого стало домоволодіння та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом пункту 4.1 даних Договорів іпотеки у разі порушення основного зобов`язання та/або умов договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушених зобов`язань у не більше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 4.4.1 Договорів іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно із Законом України "Про іпотеку" вважається Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі цього Договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Цей Договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.