ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 369/7296/16-а
адміністративне провадження № К/990/33278/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.,
представника позивача Карапетяна А.Р.,
представника відповідача Гарагулі Н.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук"
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року (суддя Дубас Т.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (колегія у складі суддів Карпушової О.В., Губської Л.В., Епель О.В.)
у справі № 369/7296/16-а
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН"
до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області,
треті особи - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України", Національна академія аграрних наук України, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1,
про визнання нечинним рішення та його скасування.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 08.08.2016 Державне підприємство "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства НААН України"; позивач) звернулося до суду з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Свяшинського району Київської області (далі - Чабанівська селищна рада; відповідач), у якому просило визнати нечинним та скасувати рішення Чабанівської селищної ради від 25.02.2016 №136 "Про затвердження генерального плану селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області", розроблений ДП "Укрндпіцивільбуд" у 2015 році".
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.1996 Дослідному господарству "Чабани" було видано державний акт серії І-КВ № 003452 на постійне користування земельною ділянкою площею 253,68 га для сільськогосподарського виробництва.
3. Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 136 від 25.02.2016 було затверджено Генеральний план селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області, розроблений ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" у 2015 році з розрахунковим строком здійснення проекту 20 років.
4. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
5. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням межі селища збільшені на 103 га за рахунок земель державної власності, особливо цінних земель науки, що перебувають в постійному користуванні підприємства. Такі землі не можуть бути передані до комунальної власності. Віднесення їх земель до земель громадської забудови позбавляє підприємство можливості використовувати ці землі за їх цільовим призначенням та є порушенням ст.20 Земельного кодексу України.
На думку позивача, оскаржуване рішення прийняте з порушеннями норм містобудівного і земельного законодавства. Селищна рада не оприлюднила належним чином рішення щодо розроблення проекту генерального плану та не надіслала їхньому підприємству жодної брошури чи повідомлення про даний факт і не повідомила через засоби масової інформації. З порушеннями було створено погоджувальну комісію, її склад не відповідав вимогам законодавства. Така комісія по суті створена формально та не проводила процедури розгляду пропозицій громадськості.
Генеральний план був затверджений з порушенням вимог законодавства щодо порядку проведення громадських слухань, без узгодження проекту містобудівної документації (Генерального плану) з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, без погодження та затвердження проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації, без звернення до Київської обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення Генерального плану населеного пункту та належного його погодження.
У добровільному порядку сільська рада відмовила у скасуванні оскаржуваного рішення та відновити порушене право позивача на користування землями.
6. Відповідач проти позову заперечив. Пояснив, що 26.10.2013 виконавчим комітетом селищної ради через газету "Новий день" проінформовано мешканців селища Чабани про час та місце проведення громадського обговорення Генерального плану. Жодних скарг чи зауважень щодо відсутності проекту Генерального плану у вільному доступі або відмови в ознайомленні з ним за весь час не надходило. Всі пропозиції, зауваження, запитання були направлені розробнику Генерального плану та враховувалися при його розробленні.
Позивач не навів жодної пропозиції, яка відповідає Закону, яка у зв`язку з неможливістю її врахування розробником чи замовником і мала наслідком стати спірною. На пропозиції та рекомендації до проекту Генерального плану архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування була надана відповідь розробником містобудівної документації керівником АПБ-8 ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД". Тому громадські та державні інтереси при затверджені Генерального плану враховані в повній мірі. Позивач не надав доказів включення земельної ділянки площею 103 га до земель громадської забудови.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. На виконання вимоги Кодексу адміністративного судочинства України оголошення про оскарження рішення та розгляд справи було опубліковано в Інформаційно-аналітичному листку ГО "Розвиток Київщини" №10 від 13.07.2016. Інші особи до участі у справі не зголосилися.
8. Києво-Святошинського районного суду Київської області рішенням від 21.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, відмовив у задоволенні позову.
9. Суди дійшли висновку, що позивач не надав суду доказів щодо неможливості ознайомлення з проектом Генерального плану та участі в його обговоренні. Доводи позивача про ненаправлення на їх адресу листа, брошури тощо з інформацією про розроблення Генерального плану селища, проведення громадських слухань суди відхилили, оскільки такого обов`язку не встановлено законодавством для органів місцевого самоврядування.
Надані позивачем докази не підтверджують, що після затвердження генерального плану він втратив можливість використовувати свої земельні ділянки за цільовим призначенням, тобто втратив 103 га землі. Не можливо встановити, яка саме площа земельної ділянки ДП ДГ "Чабани" увійшла в межі населеного пункту смт. Чабани. Подана позивачем Схема накладення земельних ділянок із кадастровими номерами 3222457400:01:002:5249 та 3222457400:01:002:5258 на земельну ділянку землекористування ННЦ "Інститут землеробства НААН" відповідно до державного акту на право постійного користування землею (серія 1-КВ №003452 від 14.04.1996) не підтверджує вказаних обставин. Твердження позивача щодо неправомірності передачі їх земельних ділянок у приватну власність третім особам в даному судовому розгляді не досліджується, а може бути предметом розгляду окремої справи.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, призначити судову земельно-технічну експертизу та ухвалити нове рішення про задоволення позову
11. Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. "б" п. 3 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земельно державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI) у питанні механізму визначення земель комунальної власності відповідних територіальних громад в межах відповідних населених пунктів. Частина земельної ділянки, що знаходилася у постійному користуванні позивача на підставі акту на право постійного користування землею від 14.04.1996, була передана відповідачем у приватну власність фізичних осіб після розширення меж смт Чабани Київської області на підставі оскаржуваного рішення селищної ради.
Покликаючись на висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №2-а-867/11, від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21, позивач вважає, що відповідач, а не він мав доводити, що розширення меж населеного пункту відбулося не за рахунок земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні ДП "ДГ "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства НААН України".
Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення прав державного підприємства у частині користування земельної ділянки, мотивуючи це тим, що межа населеного пункту не тягне за собою припинення права власності і права користування земельними ділянками.
Генеральний план був затверджений з порушенням вимог законодавства щодо порядку проведення громадських слухань, без узгодження проекту містобудівної документації з Хотівською сільською радою, Гатненською сільською радою та Віта-Поштовою сільською радою, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, без погодження та затвердження проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, без звернення до обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення Генерального плану населеного пункту та належного його погодження; детальний план території, розташованої за межами населеного пункту, не розглядався і не затверджувався Києво-Святошинською районною державною адміністрацією.
Відповідач не оприлюднив належним чином рішення щодо розроблення проекту генерального плану; суди попередніх інстанцій не надали оцінки порушення щодо кількісного, якісного складу погоджувальної комісії, яка має розглядати пропозиції до генерального плану, не проведення відповідачем громадських слухань.
Суд першої інстанції не спростував 34 порушення інтересів держави та мешканців територіальної громади, зазначені у витягу з протоколу №22/14 засідання архітектурно-містобудівної ради при департаментів містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 26.12.2014.
На час розгляду судами апеляційної інстанції цієї справи оскаржуване рішення відповідача визнано нечинним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №369/7737/16-а за позовом ОСОБА_2 до Чабанівської селищної ради, у якій встановлені обставини, що підтверджують доводи позивача у справі, що розглядається.
12. Ухвалою від 19.12.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі. Підставою для відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій Закону № 5245-VI та норм процесуального права у питанні механізму визначення земель комунальної власності відповідних територіальних громад в межах відповідних населених пунктів після набрання чинності Законом № 5245-VI
13. Відповідач у відзиві просить залишити скаргу без задоволення. Процедуру громадських слухань не було порушено, скарг та зауважень від позивача не надходило, а обов`язок про направлення на його адресу листа, брошури з інформацією про розроблення генерального плану не відповідає приписам законодавства. Позивач не надав та не довів яку саме його пропозицію не було розглянуто та яка у зв`язку з неможливістю її врахування розробником чи замовником мала наслідком стати спірною. Також позивачем не надано доказів, що земельна ділянка, що знаходиться в його користуванні, вибула з його користування на підставі оскаржуваного рішення.
Крім того, Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України звертався з аналогічним позовом у справі №369/6003/16-а і постановою від 30.11.2016 у задоволенні позову відмовлено.
14. Позивач просив розглядати справу за його участі, ухвалою від 27.03.2024 клопотання було задоволено та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за участі сторін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
16. Спірне рішення, на думку позивача є протиправним, оскільки позивач позбавляється права користування земельною ділянкою, яка знаходиться в його постійному користуванні.
17. Відповідно до ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.
Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.