ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/308/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - Лисенко В.О., адвокат (довіреність від 29.11.2023),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" - Руденко А.О., адвокат (ордер від 08.02.2024 АА №0037941),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий суддя: Фоміна В.О, судді: Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)
та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (головуючий суддя: Фоміна В.О, судді: Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)
у справі № 913/308/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", позивач, скаржник)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (далі - ТОВ "Луганськгаз Збут", відповідач)
про стягнення 578 145 950,61 грн.
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений позивачем, у період січень - березень 2022, природний газ, а також нараховані 3% річних та інфляційних втрат на підставі приписів статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього боргу в сумі 465 706 728,93 грн з оплати природного газу, поставленого позивачем відповідачу в період січень - березень 2022 на підставі Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 20.10.2021 № 2рд_БГр-ЛГЗ та Індивідуального договору від 20.10.2021 № БГр-21/22-ЛГЗ, а також 3% річних у сумі 18 704 485,02 грн та інфляційних втрат в розмірі 93 734 736,66 грн за прострочення платежів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що відповідач, у порушення своїх договірних зобов`язань, у встановлений договором строк в повному обсязі не сплатив вартість одержаного природного газу.
Відповідач, в свою чергу, заперечував проти позову оскільки вважав, що позивач передчасно звернувся з ним до суду. При цьому вказував, що строк виконання зобов`язань, передбачених пунктами 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.5 та 7.6 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 20.10.2021 № 2рд_БГр-ЛГЗ відкладається до закінчення терміну дії обставин непереборної сили (військова агресія Російської Федерації проти України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі № 913/308/23 (суддя Корнієнко В.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача борг у сумі 465 706 728,93 грн, 3% річних у розмірі 18 704 485,02 грн, інфляційні втрати у сумі 93 734 736,66 грн та 939 400 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, з посиланням на приписи статей 526, 625, 714 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) мотивовано тим, що у період з 01.11.2021 по 31.03.2022 позивач поставив відповідачу, а останній прийняв природний газ на суму 10 03 295 300,00 грн, що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу, які підписані повноважними представниками сторін за договорами та скріплені печатками товариств, проте за природний газ, поставлений позивачем у січні-березні 2022 року відповідач в повному обсязі у встановлений договором строк не розрахувався, відповідно в нього існує борг у розмірі 465 706 728,93 грн, тому дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача зазначеного боргу; враховуючи, що відповідач допустив прострочення розрахунків, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 18 704 485,02 грн та інфляційних втрат у сумі 93 734 736,66 грн також підлягають задоволенню. Водночас, судом першої інстанції відхилені доводи відповідача про застосування до спірних відносин форс-мажорних обставин. З посиланням на частину другу статті 218 ГК України Господарський суд Луганської області вказав, що не вважаються обставинами непереборної сили порушення зобов`язань контрагентами правопорушника та відсутність у боржника необхідних коштів та відхилив посилання відповідача на те, що можливість виконання його зобов`язань за Рамковим та Індивідуальним договорами "...напряму залежить від надходження грошових коштів від побутових споживачів Луганської області...", які через військову агресію побутові споживачі (населення) не змогли сплатити відповідачу кошти за отриманий від нього газ (вимушене переселення фізичних осіб, припинення роботи банківських установ, установ Укрпошти тощо). Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач не подав суду доказів того, що сто відсотків його споживачів це населення розташоване на території Луганської області і вказав, що статут відповідача територіально не обмежує його щодо здійснення ним діяльності з оптової та роздрібної торгівлі природним газом. Отже, суд вважав, що відповідач не довів, що військова агресія Російської Федерації проти України та протиправні дії третіх осіб, з урахуванням положень частини другої статті 218 ГК України (про те, що не вважаються обставинами непереборної сили порушення зобов`язань контрагентами правопорушника та відсутність у боржника необхідних коштів) є форс-мажорними обставинами, які об`єктивно унеможливлювали виконання відповідачем зобов`язань, передбачених умовами Індивідуального та Рамкового договорів щодо проведення розрахунків з позивачем за природний газ.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий суддя: Фоміна В.О, судді: Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі № 913/308/23 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Крім того стягнуто з позивача на користь відповідача 1 406 416,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована, зокрема, з посиланням на судову практику Верховного Суду щодо застосування приписів статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України (стосовно форс-мажору), а також статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні". Апеляційний суд встановив, що висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", зокрема, щодо підтвердження наявності форс-мажорних обставин, мають загальний характер та підлягають застосуванню у тому числі й щодо спірних правовідносин. Судом в контексті дослідження наявності чи відсутності порушення покупцем зобов`язання зазначено про те, що у підписаному сторонами Рамковому договорі передбачений окремий розділ 7, в якому на розсуд сторін урегульовані питання, що пов`язані із виникненням форс-мажорних обставин. Пунктом 7.1 Рамкового договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Пунктом 7.2 Рамкового договору сторони окремо погодили, що до обставин непереборної сили відносять, зокрема, війни або військові дії. Сторони прямо передбачили у Рамковому договорі, що достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством на засвідчення обставин непереборної сили (пункт 7.4 Рамкового договору). Отже сторонами передбачена варіативна форма доказування факту існування форс-мажорних обставин, яка вимагає наявності достовірного документа (не виключно сертифікату), виданого уповноваженим на те органом. Встановивши, що у матеріалах цієї справи наявні сертифікати ТПП, якими засвідчено настання форс мажорних обставин саме для відповідача у справі та саме за спірним Індивідуальним договором №БГр-21/22-ЛГЗ від 20.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЛГЗ від 20.10.2021, а також те, що у цих сертифікатах зазначено про триваючий характер дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 09 березня 2022 року та на дату їх видачі, відсутні відомості стосовно їх закінчення, а також те, що окупація території Луганської області та введення на ній активних бойових дій є загальновідомими обставинами та не потребують доказування, врахувавши при цьому, що оплати вартості природного газу є такими, що настали після 24.02.2022 (дати початку воєнного стану), дійшов висновку про настання форс-мажорних обставин через військову агресію Російської Федерації, що об`єктивно унеможливили належне виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати заборгованості за газ. Досліджуючи питання належного повідомлення про настання форс-мажорних обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку (з посиланням на практику Верховного Суду, зокрема у справі №910/15264/21 від 31.08.2022), що відповідач належним чином підтвердив існування форс-мажорних обставин та повідомив про це позивача. З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач підтвердив належними доказами настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) згідно з пунктом 7.4 Рамкового договору, як обставин надзвичайного та невідворотного характеру, що об`єктивно унеможливили належне виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати заборгованості за газ, тому враховуючи умови пунктів 7.1, 7.5 Рамкового договору дійшов висновку, що граничний строк виконання зобов`язання позивачем щодо оплати за період поставки січень-березень 2022 року не настав через автоматичне відкладення цього строку відповідно до часу, протягом якого діятимуть форс-мажорні обставини, відповідно позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі № 913/308/23, заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000 грн.; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції, з посиланням на судову практику Верховного Суду, а також з врахуванням результатів розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а також дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом в суді апеляційної інстанції, з урахуванням заперечень позивача, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінюючи дійсність та необхідність понесення адвокатських витрат та розумність їхнього розміру, використовуючи дискреційні повноваження, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для зменшення цих витрат до 10 000,00 грн, як заявив позивач у клопотанні про зменшення витрат, оскільки дійшов висновку про те, що: справа містить вимоги майнового характеру у значному розмірі, тому не можна стверджувати, що така справа є малозначною; визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Позивач, не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), у якій просить її (постанову) скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, позивач не погоджуючись з додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі № 913/308/23 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у якій просить її (додаткову постанову) скасувати та ухвалити нову постанову про зменшення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до 10 000 грн.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Позивач обґрунтовує підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 (в тому числі щодо необхідності дослідження своєчасності повідомлення про форс-мажор та правових наслідків неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини), від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 та у справі №912/750/22 від 07.06.2023 (в тому числі щодо інформаційного характеру листа ТПП, абстрактного характеру наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язані), від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 (в тому числі щодо обов`язковості доведення причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання), від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 (щодо необхідності критичної оцінки судом сертифікату ТПП у сукупності з іншими доказами), від 13.02.2024 у справі № 917/272/23 та у справі №904/3886/21 від 25.01.2022 (щодо застосування частини другої статті 218 ГК України, статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні") та інші відповідно до змісту касаційної скарги.
Скаржник не погоджувався з висновками оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції щодо того, що строк виконання зобов`язання позивачем з оплати поставки за січень-березень 2022 року не настав через автоматичне відкладення цього строку відповідно до часу протягом якого будуть діяти відповідні обставини, вважав їх (висновки) такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, аргументуючи свою позицію невиконанням відповідачем умови про надання доказу дії обставин непереборної сили виданого Торгово-промисловою палатою у відповідності до умов договору (яким базуючись на вказаній практиці Верховного Суду вважає сертифікат) в строки визначені договором (в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин).
Крім того, скаржник звертав увагу Суду на те, що відповідно до наведеної практики Верховного Суду настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду скаржник, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.12.2019 у справі № 924/122/19 та постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/455/19 та від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 щодо застосування приписів статей 123,126 та 129 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 зі справи № 913/308/23; призначено її розгляд на 25.04.2024.
Також ухвалою Верховного Суду від 09.04.2024 (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 зі справи № 913/308/23; вирішено розглядати спільно касаційні скарги позивача.
Доводи інших учасників справи
Від відповідача надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 913/308/23.
19.04.2024 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача стосовно оскарження постанови апеляційного суду, в якому відповідач просить Суд відмовити позивачу у задоволені касаційної скарги повністю. Крім того у відзиві відповідач, в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, повідомляє Суд, що розмір витрат на професійну правничу допомогу за укладеним договором з Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" про надання правничої допомоги складає 200 000 грн., докази сплати гонорару будуть надані Суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у цій справі.
22.04.2024 від представника відповідача - адвоката Руденко А.О. надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, в якій останній (адвокат) просить Суд стягнути з позивача на користь відповідача 200 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 913/308/23. До заяви додані наступні документи: заява, в якій здійснений розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу у касаційному суді, договір про надання правничої допомоги від 12.09.2023, укладений Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" та ТОВ "Луганськгаз Збут", акт наданих послуг від 22.04.2024 на суму 200 000 грн., ордер від 08.02.2024 АА №00337941 на надання правничої допомоги ТОВ "Луганськгаз Збут" виданий на ім`я адвоката Руденко А.О. на підставі укладеного договору про надання правової допомоги від 12.09.2023, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю КВ №5900.
24.04.2024 від представника позивача - адвоката Верхацького І.В. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому останній просить Суд зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції на 99%.
У судовому засіданні 25.04.2024 оголошено перерву до 16.05.2024.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 20.10.2021 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Луганськгаз Збут" (покупець) укладений Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЛГЗ (далі - Рамковий договір), відповідно до пункту 1.1 якого цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "Індивідуальний договір". Форма Індивідуального договору наведена у Додатку 1, що є невід`ємною частиною договору.
Індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахуванням умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід`ємну частину цього договору (пункт 1.2 Рамкового договору).
Відповідно до пункту 1.3 Рамкового договору умовами Індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового договору.
Загальний період поставки з 01.11.2021 до 30.04.2022 (пункт 1 Індивідуального договору).
За умовами пункту 1.4 Рамкового договору продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупцю (відповідачу) природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором.
У відповідності до пункту 2.1 Рамкового договору загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання Рамкового договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів.
Продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором (пункт 3.1. Рамкового договору).
За змістом пункту 3.9 Рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця, вказану у розділі 11 цього договору. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у двох примірниках, підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця, вказану у розділі 11 цього договору.
Відповідно до пункту 4.1 Рамкового договору загальна вартість цього договору не може перевищувати 1 528 000 600,00 грн, включаючи ПДВ.
У пунктах 4.2, 4.3 Рамкового договору передбачено, що продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору. Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального договору та округлюється до 2-х знаків після коми.
У відповідності до пункту 4.4 Рамкового договору покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.
Згідно з підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Рамкового договору покупець має право на отримання газу в обсягах, визначених Індивідуальним договором, за умови належного виконання своїх зобов`язань, у тому числі здійснення повного розрахунку, надання забезпечення в порядку, передбаченому договором та Індивідуальним договором.
Покупець зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату газу, надання забезпечення згідно з умовами договору та Індивідуального договору (підпункт 5.2.2 пункту 5.2 Рамкового договору).
За змістом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 Рамкового договору продавець має право отримувати від покупця своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору та Індивідуального договору.
У пункті 6.1 Рамкового договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, договором та Індивідуальним договором.
Відповідно до пункту 6.3 Рамкового договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або Індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплати на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладення договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання договору. Настання таких обставин не залежить від волі та бажання сторін (пункт 7.1 Рамкового договору).
В пункті 7.2 Рамкового договору передбачено, що до обставин непереборної сили сторони відносять, зокрема суспільні явища (війни або військові дії).
Відповідно до пункту 7.3 Рамкового договору сторона, яка опинилась під впливом дії обставин непереборної сили, зобов`язана негайно (без затримки, в максимально коротший термін) як тільки стане відомо про можливість їх настання, настання чи припинення повідомити про це іншу сторону будь-якими припустимими засобами з наступним протягом 3 робочих днів письмовим повідомленням. Достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили. Надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснено в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин (пункт 7.4 Рамкового договору).
У відповідності до пункту 7.5 Рамкового договору строк виконання зобов`язань автоматично відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Якщо Форс-мажорні обставини продовжуються понад один місяць, Сторони вирішують питання про доцільність продовження дії цього Договору. У випадку прийняття рішення про припинення його дії, Сторони укладають відповідну додаткову угоду (пункт 7.6 Рамкового договору).
Згідно з пунктом 9.1 Рамкового договору він набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 року (включно).
Судами також встановлено, що 20.10.2021 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Луганськгаз Збут" укладений Індивідуальний договір №БГр-21/22-ЛГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЛГЗ від 20.10.2021 (далі - Індивідуальний договір), відповідно до умов якого:
- загальний період поставки з 01.11.2021 до 30.04.2022 (пункт 1 Індивідуального договору);
- договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до пункту 7 Індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу (пункт 2 Індивідуального договору);
- плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складає 205 930,000 тис.куб.м (пункт 3 Індивідуального договору);
- протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання продавцем заявки, сторони укладають відповідну додаткову угоду до Індивідуального договору, в якій визначають договірний обсяг природного газу на період поставки, відповідно до поданої заявки та його договірну вартість (пункт 7 Індивідуального договору);
- договірна вартість газу за період поставки розраховується як добуток договірного обсягу відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди та наданої покупцем заявки та договірної ціни, визначеної в пунктом 10 Індивідуального договору (пункт 8 Індивідуального договору);
- договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах Індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити 7 420 грн з ПДВ за 1 000 куб.м (пункт 10 Індивідуального договору);
- оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки (пункт 12 Індивідуального договору);
- покупець зобов`язується надати продавцю не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду поставки, зокрема, наступний вид забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за Індивідуальним договором: укласти договір або додаткову угоду до договору банківського рахунку щодо здійснення договірного списання з рахунку покупця, на який надходять кошти від побутових споживачів (підпункт 14.2 пункту 14 Індивідуального договору).
Суди встановили, що 20.10.2021 на підставі заяви приєднання до договору про утворення балансуючої групи ТОВ "Луганськгаз Збут" приєдналось до договору про утворення балансуючої групи від 30.09.2021 № БГр-NGT, на підставі якого відповідача було включено до балансуючої групи.
Сторонами підписано низку додаткових угод до Індивідуального договору, а саме:
- від 21.10.2021 №11-БГр-ЛГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 30.11.2021 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "листопад 2021" складає 22365,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "листопад 2021" складає 165948300,00 грн з ПДВ;
- від 19.11.2021 №12-БГр-ЛГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 31.12.2021 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "грудень 2021" складає 33310,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "грудень 2021" складає 247160200,00 грн з ПДВ;
- від 20.12.2021 №01-БГр-ЛГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 31.01.2022 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "січень 2022" складає 39410,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "січень 2022" складає 292422200,00 грн з ПДВ;
- від 17.01.2022 №02-БГр-ЛГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 28.02.2022 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "лютий 2022" складає 29080,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "лютий 2022" складає 215773600,00 грн з ПДВ;
- від 18.02.2022 №03-БГр-ЛГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 31.03.2022 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "березень 2022" складає 11050,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "березень 2022" складає 81991000,00 грн з ПДВ.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Індивідуального договору позивач в період з листопада 2021 року по березень 2022 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 1003295300,00 грн, що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах цієї справи.
Комерційні акти приймання-передачі природного газу підписані представниками сторін без зауважень, підписи яких скріплені печатками сторін договору.
Також, суди встановили, що 24.12.2021, 24.01.2022 та 23.02.2022 позивачем (сторона 3), відповідачем (клієнт, сторона 2) та АТ "Ощадбанк" (Банк, сторона 1) укладені договори про договірне списання № 3, № 4 та № 5) згідно з якими клієнт доручає Банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з рахунку клієнта № НОМЕР_1, відкритий в ФЛОУ АТ "Ощадбанк" на рахунок сторони 3: з 01 березня 2022 року і до повного виконання грошових зобов`язань клієнта, що виникли на підставі укладеної між клієнтом та стороною 3 додаткової угоди від 20.12.2021 №01-БГр-ЛГЗ до Індивідуального договору від 20.10.2021 №БГр-21/22-ЛГЗ до Рамкового договору від 20.10.2021 №2рд_БГр-ЛГЗ ; з 01.04.2022 року і до повного виконання грошових зобов`язань клієнта, що виникли на підставі укладеної між клієнтом та стороною 3 додаткової угоди від 17.01.2022 №02-БГр-ЛГЗ до Індивідуального договору від 20.10.2021 №БГр-21/22-ЛГЗ до Рамкового договору від 20.10.2021 №2рд_БГр-ЛГЗ; з 01.05.2022 року і до повного виконання грошових зобов`язань клієнта, що виникли на підставі укладеної між клієнтом та стороною 3 додаткової угоди від 18.02.2022 №03-БГр-ЛГЗ до Індивідуального договору від 20.10.2021 №БГр-21/22-ЛГЗ до Рамкового договору від 20.10.2021 №2рд_БГр-ЛГЗ (том1, аркуші справи 196-201).
Згідно з наданого позивачем розрахунку відповідач своєчасно повністю розрахувався з позивачем за природний газ, поставлений у листопаді та грудні 2021 року (413108500,00 грн), проте, за природний газ, поставлений позивачем у січні - березні 2022 року (на суму 590186800,00 грн) відповідач розрахувався частково, у зв`язку з чим в останнього утворився борг в розмірі 465 706 728,93 грн.
Враховуючи, що за умовами договору купівлі-продажу природного газу граничним строком виконання зобов`язань з оплати придбаного природного газу є 45 календарних днів після останнього дня місяця поставки газу, то останнім днем розрахунку за переданий у січні 2022 року газ є 17.03.2022, у лютому 2022 року - 14.04.2022, у березні 2022 року - 15.05.2022.
Разом з тим у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідач листом від 28.02.2022 № 636 повідомив позивача про те, що ним оформлено договір про договірне списання коштів від 23.02.2022 № 5, три примірника цього договору перебувають у філії Ощадбанку у м. Сєвєродонецьк, однак, враховуючи обставини непереборної сили (військова агресія Російської Федерації проти України), фізично неможливо надати цей договір на адресу позивача в терміни, передбачені Індивідуальним договором; цим же листом відповідач просив позивача погодити продаж газу в межах раніше підписаних договорів (том 1, аркуш справи 231).
Листом від 08.07.2022 № 708 відповідач, відповідно до пункту 7.3 Рамкового договору, повідомив позивача про форс-мажорні обставини, передбачені пунктом 7.2 Рамкового договору, а саме: введений 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України військовий стан. Вказав, що відповідно до пункту 7.4 Рамкового договору такі обставини підтверджені сертифікатом (листом) Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Крім того, посилаючись на те, що до 24.02.2022 Товариство здійснювало, зокрема, господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам на території Луганської області, а станом на дату надання цієї інформації майже вся територія Луганської області перебуває під тимчасовою окупацією або на таких територіях проводяться воєнні (бойові) дії, що підтверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01.07.2022 №142, відповідач повідомив про неможливість здійснення господарської діяльності на території України, що тимчасово не контролюються органами державної влади (том 1, аркуш справи 234).
До вказаного листа додано лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким повідомлялося "Всім кого це стосується" про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022 (том 1, аркуш справи 239).
Листом від 28.11.2022 № 755 відповідач, в доповнення до листів від 28.02.2022 №636, від 07.07.2022 №708, повідомив позивача про форс-мажорні обставини, передбачені пунктом 7.2 Рамкового договору, а також зазначив, що відповідно до пункту 7.4 Рамкового договору такі обставини підтверджені сертифікатом ТПП України від 25.11.2022 № 3100-22-1547 (том 1, аркуш справи 236).
До цього листа додано сертифікат ТПП України від 25.11.2022 № 3100-22-1547, виданий ТОВ "Луганськгаз Збут", яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів ТОВ "Луганськгаз Збут" (том 1, аркуші справи 240-242).
Листом від 14.06.2023 №53, у відповідь на лист позивача від 02.06.2023 №125/7-4610 стосовно виконання зобов`язань за Рамковим договором та Індивідуальним договором до нього, відповідач повідомив щодо здійснення заходів з погашення заборгованості, а саме: 1) Товариством станом на дату надання цього листа вчинено підготовчі дії щодо участі у процедурі врегулювання заборгованостей, передбачених статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 № 1639-ІХ, очікується, що в межах зазначеного закону буде врегульована заборгованість у сумі 135052847,48 грн (без ПДВ); 2) щодо виконання залишку зобов`язання за договором Товариство повідомило, що наразі діють обставини непереборної сили (військова агресія Російської Федерації проти України, що засвідчено Торгово-промисловою палатою України на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"), які стали підставою для введення воєнного стану із 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"; у результаті воєнних дій, спричинених державою- агресором, відбулась тимчасова окупація територій Луганської області, яка підтверджена наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309; основним джерелом погашення заборгованості за договором є дебіторська заборгованість населення за природний газ, яка станом на 01.06.2023 становить 849 885 461,98 грн (з ПДВ), при цьому наразі існують обставини, що унеможливлюють вчинення Товариством заходів, направлених на стягнення такої заборгованості (том 1, аркуші справи 243-246).