ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10358/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т.Є. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Іщука В.В.,
представників учасників справи:
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" - Ущука П.З., Мозгового О.В.,
відповідача Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (головуючий - суддя Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення,
ПОСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - ТОВ "ЙЕ Енергія", позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, Комітет, відповідач) про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 02.06.2023 № 7-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу" (далі - Рішення АМКУ).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що АМКУ в межах розгляду справи № 128-26.13/79-22 за ознаками вчинення ТОВ "ЙЕ Енергія" порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - ЗУ "Про захист економічної конкуренції", Закону), у вигляді подання інформації в неповному обсязі Комітету на вимогу Голови АМКУ - державного уповноваженого від 11.11.2022 № 128-29.3/01-3125е у встановлений ним строк, не конкретизував осіб, стосовно яких позивач повинен надати інформацію та не врахував об`єктивну можливість позивача надати інформацію в очікуваному обсязі. Вказував, що АМКУ при прийнятті спірного Рішення неправильно застосовано статтю 63 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", оскільки не враховано вимоги Конституції України та законодавства про захист інформації (персональних даних), якими заборонено збирати та поширювати інформацію щодо персональних даних фізичних осіб.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 позов задоволено. Визнано недійсним Рішення АМКУ. Стягнуто з АМКУ на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" 2 684 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу АМКУ задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, у справі ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "ЙЕ Енергія". Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з вищевказаною постановою, ТОВ "ЙЕ Енергія", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 1, 63 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"; статей 16, 22, 22-1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України"; п.п. 14.1.159 пп. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України); статті 32 Конституції України; статті 14 ЗУ "Про захист персональних даних"; статей 73, 79, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу. Посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, а рішення суду першої інстанції від 24.10.2023 залишити в силі.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 09.03.2023 у справі № 910/1546/22, від 15.07.2021 у справі № 904/4598/20.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 63 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", та вказаної статті у поєднанні зі статтею 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у подібних правовідносинах.
09.04.2024 від АМКУ до Верховного Суду надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому відповідач заперечує доводи касаційної скарги, просить закрити касаційне провадження у справі, що розглядається, на підставі вимог пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України. У випадку розгляду справи по суті касаційну скаргу позивача просить залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Заперечуючи доводи касаційної скарги, АМКУ наполягає на тому, що вимоги касаційної скарги не містять обґрунтувань щодо порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що АМКУ відповідно до покладених законодавством повноважень проводилось дослідження від 18.06.2021 № 13-06/607 та від 06.09.2022 № 13-01/240 щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях операторів газорозподільних систем (далі - Оператори ГРМ), які полягали у маніпулюванні даними протягом листопада 2020 року та травня 2022 року з боку Операторів ГРМ на користь пов`язаних газопостачальних компаній у вигляді заниження показників про остаточні прогнозовані обсяги відборів/споживання споживачів пов`язаних газопостачальних компаній, що не вимірюються щодобово, на підставі яких здійснюється попередня алокація, до обсягів реальних подач природного газу пов`язаних газопостачальних компаній в газотранспортну систему, які призвели до недоотриманої суми вартості щодобового негативного небалансу та своїми діями спотворювали конкуренцію.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "ЙЕ Енергія" є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).
З метою повного, всебічного та об`єктивного проведення досліджень, відповідно до вимог статей 7, 16, 22 та 22-1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", АМКУ направив до ТОВ "ЕЙ Енергія" вимогу про надання інформації № 128-29.3/01-3125е від 11.11.2022 (а.с. 15-16, т. 1), в якій просив позивача у десятиденний строк з дня отримання цієї вимоги надати Комітету вичерпний перелік суб`єктів господарювання [назва, адреса, вид відносин, вказавши конкретний розмір у відсотковому виразі частки (паю, акцій) тощо], пов`язаних відносинами контролю з позивачем у розумінні статті 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та опис відносин контролю з ними у період з жовтня 2020 року до дати отримання цієї вимоги, а саме:
- пункт 1.1 - надати вичерпний перелік юридичних та фізичних осіб, що пов`язані відносинами контролю з ТОВ "ЙЕ Енергія" у розумінні статті 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", за формою, що наведена у таблиці 1;
- пункт 1.2 - надати перелік фізичних осіб, які заміщають посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу в ТОВ "ЙЕ Енергія" та суб`єктах господарювання, що пов`язані з ним відносинами контролю у розумінні статті 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", за формою, що наведена у таблиці 2;
- пункт 1.3. надати перелік дієздатних фізичних осіб, що є: чоловіком (дружиною), батьками, дітьми, братами, сестрами фізичних осіб, що входять до складу суб`єкта господарювання, що пов`язані з ТОВ "ЙЕ Енергія" відносинами контролю у розумінні статті 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", за формою, що наведена у таблиці 3.
ТОВ "ЙЕ Енергія" на вказану вимогу подало інформацію в неповному обсязі.
Згідно з листом № 167-СЛ-2053-1122 від 25.11.2022 позивачем надано АМКУ інформацію запитувану у пунктах 1.1, 1.2 зазначеної вимоги. Інформацію, запитувану пунктом 1.3, позивач не надав, посилаючись на відсутність такої інформації, оскільки фізичні особи не надали згоди на розповсюдження персональних даних та передачу своїх даних третім особам (а.с. 32 т. 1). Відповідно до листа від 24.11.2022 така інформація відсутня й у суб`єкта господарювання, пов`язаного з позивачем відносинами контролю - Компанії "T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED", яка є єдиним учасником та володіє 100% статутного капіталу позивача (а.с. 55, т. 1).
Розпорядженням державного уповноваженого від 12.12.2022 № 01/257-р розпочато розгляд справи № 128-26.13/79-22 за ознаками вчинення ТОВ "ЙЕ Енергія" порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону, у вигляді подання інформації в неповному обсязі АМКУ на вимогу державного уповноваженого у встановлений ним строк. 23.03.2023 прийнято подання щодо попередніх висновків у справі № 128-26.13/79-22 (а.с. 15-21, т. 1).
Вказаним поданням запропоновано визнати позивача винним у вчиненні порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону, та накласти на позивача штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації (товарів, робіт, послуг) за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф.
У відповідь на вказане подання 10.04.2023 позивачем направлено лист № 167-СЛ-88-0423 (а.с. 22-26, т. 1), у якому він просить АМКУ закрити провадження у справі, посилаючись на вимоги статті 49 ЗУ "Про захист економічної конкуренції". Вказував, що ним було надано повний обсяг інформації, якою він володів та розпоряджався. Одночасно у відповідь на пункт 1.3 вимоги вказав, що запитувана інформація відсутня, оскільки фізичні особи не надали згоди на розповсюдження персональних даних та передачу своїх даних третім особам.
02.06.2023 АМКУ прийняв рішення № 7-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (а.с. 28-31, т. 1).
Вказаним Рішенням визнано позивача таким, що вчинив порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону, у вигляді подання інформації в неповному обсязі АМКУ на Вимогу Голови АМКУ - державного уповноваженого № 128-29.3/01-3125е від 11.11.2022 у встановлений ним строк. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, на ТОВ "ЙЕ Енергія" накладено штраф у розмірі 36 171 120,00 грн (0,5 % від суми доходу за 2022 рік).
ТОВ "ЙЕ Енергія", не погодившись з Рішенням АМКУ, звернулося до суду з позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову на підставі вимог статті 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", місцевий господарський суд виходив з того, що при прийнятті оспорюваного Рішення АМКУ неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, є недоведеними і не підтвердженими належними і допустимими доказами. Комітет, посилаючись на обов`язок обміну інформацією за статтею 63 зазначеного закону не довів, що інформація про близьких родичів осіб, що входять до складу суб`єктів господарювання, з якими позивач пов`язаний відносинами контролю, зокрема T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED, є та повинна бути у таких суб`єктів господарювання, тим самим Комітет не обґрунтував та не довів виправданість та реальність своїх очікувань стосовно об`єктивних можливостей надання йому цих відомостей позивачем.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що запитувана пунктом 1.3 Вимоги Комітету інформація витребувана відповідно до вимог статті 63 Закону, стосується господарської діяльності позивача, а тому повинна була бути надана у повному обсязі згідно з приписами статей 22, 22-1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України".
Скаржник не погоджується з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції та вважає, що відповідно до статті 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" наявні підстави для визнання недійсним Рішення АМКУ.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу (пункт 4).
При цьому частина третя статті 310 ГПК України встановлює, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1).
На обґрунтування доводів касаційної скарги за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ "ЙЕ Енергія" посилається на неврахування у подібних правовідносинах судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/1546/22, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 15.07.2021 у справі № 904/4598/20 щодо реалізації АМКУ своїх дискреційних повноважень на отримання інформації, необхідної для виконання завдань та застосування норм Податкового кодексу України, ЗУ "Про акціонерні товариства" та "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у даній справі. Вважає, що наведене призвело до помилкового висновку апеляційного суду, що запитувана Комітетом у пункті 1.3 Вимоги інформація стосується господарської діяльності позивача. Наведене, на думку скаржника, суперечить принципу належного урядування та створює прецедент свавільного використання АМКУ своїх повноважень.
Колегія суддів зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, й у постановах від 28.01.2020 у справі № 10/6507/19, від 19.05.2020 у справі № 910/8399/19 зазначав про те, що кожна зі справ за участю органів АМКУ є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями.
Аналіз наданих для порівняння постанов Верховного Суду дає підстави для висновку, що справа, яка розглядається, відрізняється за обставинами, складом правопорушень та регулюються різними нормами ЗУ "Про захист економічної конкуренції". Крім того, скаржник посилається не на конкретні правові висновки у наданих для порівняння постановах, а наводить лише мотивувальну частину рішення, яка не містить правового висновку. Проте, підставою для оскарження може бути лише неврахування висновку щодо застосування норми права.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 910/20567/20.
У наданих для порівняння постановах Верховного Суду не міститься протилежного правового висновку.
Зокрема, у постановах від 09.03.2023 у справі № 910/1546/22 та від 15.07.2021 у справі № 904/4598/20 висновки касаційного суду не є остаточними, відрізняються від справи, що розглядається, за предметом позову, фактичними обставинами справи та доказами.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18 предметом розгляду є стягнення штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з рішенням АМКУ, що також свідчить про відмінність предмета спору.
Застосування апеляційним судом у справі, що розглядається, статті 1, пункту 14 статті 50, статті 63 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"; статей 16, 22, 22-1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України"; п.п. 14.1.159 пп. 14.1 статті 14 ПК України; статті 32 Конституції України; статті 14 ЗУ "Про захист персональних даних"; статей 73, 79, 277 ГПК України не суперечить жодному з наданих для порівняння висновків суду касаційної інстанції щодо дискреційних повноважень АМКУ при проведенні досліджень щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях операторів газорозподільних систем, які полягали у маніпулюванні даними протягом певного періоду на користь пов`язаних газопостачальних компаній, що не вимірюється щодобово, на підставі яких здійснюється попередня алокація до обсягів реальних подач природного газу пов`язаних газопостачальних компаній в газотранспортну систему, які призвели до недоотриманої суми вартості щодобового негативного небалансу та своїми діями спотворювали конкуренцію.
Ураховуючи наведене, Суд відхиляє аргументи, викладені в касаційній скарзі на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки доводи скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції та переоцінки доказів і встановлення інших обставин.
Мотивуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 63 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", а також вказаної статті у поєднанні зі статтею 1 наведеного Закону щодо обов`язку забезпечення обміну інформацією між суб`єктами господарювання, пов`язаними відносинами контролю відповідно до статті 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
На думку скаржника, Комітет помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 63 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", оскільки не було враховано реальну можливість позивача надати витребувану інформацію. Вказує, що ним та компанією "T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED", яка володіє 100% статутного капіталу ТОВ "ЙЕ Енергія", здійснено обмін інформацією. Вважає, що відсутність запитуваної Комітетом інформації стосовно сторонніх фізичних осіб, які є лише родичами фізичних осіб, пов`язаних відносинами контролю, не свідчить про нездійснення обміну інформацією між позивачем та компанією, а тому не може кваліфікуватися як порушення законодавства про захист економічної конкуренції як надання інформації в неповному обсязі.
Відповідно до пункту 1 статті 3 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням АМКУ є зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 7 цього Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має право, зокрема, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Статтею 22 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, вимоги уповноважених ними працівників АМКУ, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, вимог уповноважених ними працівників АМКУ, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.