ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3300/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Краснов Є.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Будник К.А.,
відповідача - Чорний В.В.,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Колоколов С.І., Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 (суддя Лічман Л.В.)
у справі №916/3300/23
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 4261886,74 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У липні 2023 року Акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради" (далі - КП "ХВУЖКГ"), в якій, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило стягнути 4261886,74 грн вартості безпідставно набутого майна.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу від 20.10.2020 №20/21-4328-ТЕ-23 в частині дотримання вимог п. 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 (далі - Положення №867), у зв`язку з чим постачання газу на підставі цієї угоди в березні та квітні 2021 року не здійснювалось, а інші договори на постачання спожитого відповідачем з ресурсу позивача природного газу в обсязі 128837,00 куб.м не укладались.
3. Позивач зазначив, що природній газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута, в зв`язку з чим відшкодовуванню підлягає вартість безпідставно набутого майна на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. 20.10.2020 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "ХВУЖКГ" (споживач) укладено договір постачання природного газу №20/21-4328-ТЕ-23 (далі - договір постачання), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
5. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору постачання).
6. Постачальник передає споживачу у жовтні 2020 року - квітні 2021 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу, в т.ч. в березні 2021 року 100000 куб.м, в квітні 2021 року 15000 куб.м (п. 2.1 договору постачання).
7. Постачання природного газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання таких умов: виконання споживачем вимог п. 11 Положення №867; включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Включення споживача постачальником до Реєстру здійснюється виключно за yмови дотримання споживачем вимог п. 11 Положення №867 (п. 3.2 договору постачання).
8. Якщо споживач порушив умови п. 11 Положення №867 постачальник протягом періоду порушення не здійснює постачання природного газу за цим договором та не передає споживачу замовлений згідно з п. 2.1 договору обсяг (об`єм) природного газу (п. 3.3 договору постачання).
9. При настанні обставин, зазначених в п. 3.3 договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається на електронну адресу споживача, а також оператору ГРМ (п. 3.4 договору постачання).
10. Відповідальність за будь-які наслідки, що виникають в результаті порушення споживачем умов п. 11 Положення №867, покладається виключно на споживача (п. 3.5 договору постачання).
11. На виконання вимог п. 3.4 договору постачання постачальник засобами поштового та електронного зв`язку направив споживачу повідомлення від 26.02.2021 №23/3-238-21 та від 26.03.2021 №23/3-419-21, в яких вимагав самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з 01.03.2021 та з 01.04.2021 відповідно в зв`язку з невиконанням споживачем жодної з вимог, наведеної в п. 11 Положення №867.
12. Пунктом 11 Положення №867, чинного на момент укладання договору постачання, передбачено, що виробник теплової енергії має право з 1 листопада 2018 року по 20 травня 2021 року придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК "Нафтогаз України" у разі виконання таких умов: 1) укладення виробником теплової енергії договору постачання природного газу з НАК "Нафтогаз України" відповідно до законодавства; 2) виконання виробником, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" або якому надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс або індивідуально визначене майно з вироблення теплової енергії, що використовувалися виробником теплової енергії, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" обов`язку щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. Крім того, виробнику теплової енергії необхідно виконати одну з таких умов: досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 1 грудня 2018 року до 1 квітня 2019 року не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16 листопада 2018 року до 1 квітня 2019 року та у період з 1 жовтня 2019 року до 20 травня 2021 року не нижче 60 відсотків); або укладення з НАК "Нафтогаз України" договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або подання виробником теплової енергії до НАК "Нафтогаз України" погодженого НАК "Нафтогаз України" та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 року щодо всіх договорів з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК "Нафтогаз України", та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.
13. На підтвердження своєї правової позиції позивачем до позовної заяви було надано суду такі документи: договір про постачання (з додатковими угодами до нього); звіти (алокації) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу за березень та квітень 2021 року щодо КП "ХВУЖКГ"; інформацію про стан розрахунків КП "ХВУЖКГ" станом на 23.02.2021 та 23.03.2021; відомості про сальдо та операції щодо КП "ХВУЖКГ"; листи №23/1-530-21 від 20.04.2021, №23/3-663-21 від 14.05.2021, №23/3-510-21 від 15.04.2021; акти врегулювання добових небалансів за газовий місяць за березень №03-2021-19070000468 від 31.03.2021 та за квітень №04-2021-1907000468 від 30.04.2021; договір про транспортування природного газу №1907000468 від 23.12.2019, укладеного між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та АТ "НАК "Нафтогаз"; банківські виписки щодо сплати АТ "НАК "Нафтогаз" 457324576,13 грн та 238068148,23 грн; вимога від 05.01.2023 з доказами направлення та вручення, а також відповідь на неї від 19.01.2023; договір про реструктуризацію №273/1/1730-Р3 від 16.09.2022, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз" та КП "ХВУЖКГ"; скріншоти з інформаційної платформи оператора ГТС березень, квітень 2021 року; повідомлення про припинення (обмеження) газоспоживання №23/3-238-21 від 26.02.2021 та №23/3-419-21 від 26.03.2021; відповідь на адвокатський запит №ТОВВИХ-23-8315 від 21.06.2023 з додатками (роздруківка з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XQ0000U91P400W у період з 01.04.2021 по 30.04.2021.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
14. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з КП "ХВУЖКГ" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 981206,46 грн вартості безпідставно набутого майна, 7359,05 грн судового збору. У решті позову відмовлено.
15. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 залишено без змін.
16. Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову мотивовані тим, що позивач неправомірно визначив вартість товару, який неможливо повернути в натурі, у непередбачений ч. 2 ст. 1213 ЦК України спосіб, згідно з яким потерпілому відшкодовується вартість безпідставно набутого майна станом на момент розгляду судом справи про повернення майна, адже жодних виключень з правила, передбаченого в ч. 2 ст.1213 ЦК України, законодавець для правовідносин, пов`язаних з поставками природного газу, не встановлює.
17. Враховуючи, що позивач розрахував вартість безпідставно набутого майна не на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України, а саме виходячи з середнього рівня цін на природний газ у листопаді 2022 року, у той час як розгляд судом справи про повернення майна розпочато 02.08.2023, господарські суди дійшли висновку, що позивачем не доведено правильність визначення ним вартості безпідставно набутого майна.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
18. АТ "НК "Нафтогаз України" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить "рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №916/3300/23 скасувати в частині визначення розміру вартості безпідставно набутого майна - природного газу, що стягується, а в іншій частині залишити без змін. Справу №916/3300/23 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області".
19. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та посилається на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
20. Скаржник вказує, що господарським судом апеляційної інстанції не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.12.2021 у справі №916/1577/19 щодо застосування приписів ст. 1213 ЦК України.
21. Також скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме: вимоги ст.ст. 76, 79, 86, ч. 1 ст. 237, ст. 238 ГПК України, зокрема, не дослідили надані позивачем докази на підтвердження актуальної ціни природного газу, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
22. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладені у постанові від 10.10.2019 у справі №320/8618/15-ц, згідно з якими суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
23. КП "ХВУЖКГ" подало до Верховного Суду відзив, в якому просить касаційну скаргу відхилити, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 залишити без змін.
24. КП "ХВУЖКГ" вважає, що позивач неправомірно визначив вартість товару, який неможливо повернути в натурі, не у передбачений ч. 2 ст. 1213 ЦК України спосіб. При цьому, господарські суди визначили справедливу ціну за спожитий природній газ, а саме за ціною для населення за березень 2021 року та за квітень 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
25. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про стягнення грошових коштів на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України.
26. Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
27. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що АТ "НАК "Нафтогаз України" розрахувало вартість безпідставно набутого майна не на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України, а виходячи з середнього рівня цін на природний газ у листопаді 2022 року, у той час як розгляд судом справи про повернення майна розпочато 02.08.2023. У цьому зв`язку господарські суди дійшли висновку, що позивач не довів правильність визначення ним вартості безпідставно набутого майна.
28. В свою чергу, позивач вважає, що у господарських судів попередніх інстанцій були наявні відомості щодо актуальної ціни природного газу станом на момент прийняття рішення у справі, та застосувавши такі відомості, розмір стягнення вартості безпідставно набутого природного газу, мав становити 2149001,16 грн (16,680 грн ціна газу з ПДВ х 128837,00 обсяг газу = 2149001,16 грн), а не 981206,46 грн, яка визнана відповідачем у відзиві на позов. При цьому, відповідач зазначив, що постачання природного газу здійснювалося на підставі договору постачання природного газу №20/21-4328-ТЕ-23 від 20.10.2020, тому розрахунок за обсяг газу у розмірі 128837,00 куб.м має визначатися за ціною договору, тобто у березні 2021 року - 7535,724 грн з ПДВ, а у квітні 2021 року - 7827,432 грн з ПДВ.
29. Керуючись вимогами ст.ст. 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.
Стосовно підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України