ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1755/22 (911/2864/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Бабій В.В.,
відповідача: Назаренко Є.О.,
третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Поляков Б.М., Отрюх Б.В., Копитова О.С.)
та рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 (суддя Лопатін А.В.)
у справі №911/1755/22 (911/2864/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича
про розірвання договору оренди та виселення,
в межах справи №911/1755/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехкомплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" (далі - Позивач) 30.09.2020 звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (далі - Відповідач) про: розірвання договору оренди нерухомого майна №1/20 від 02.01.2020, укладеного між Позивачем і Відповідачем (далі - Договір); виселення Відповідача із нежитлових приміщень у кількості 11 об`єктів загальною площею 6001,8 м2, розташованих за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, 3, 7, 25.
2. Позов мотивовано посиланням на умови Договору, положення статей 651, 763, 782 Цивільного кодексу України та обставини несвоєчасного внесення Відповідачем орендної плати за Договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 771446 грн, що перевищує тримісячний розмір орендної плати.
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2022 відкрито провадження у справі №911/1755/22 про банкрутство Позивача, відкрито щодо нього процедуру розпорядження майном боржника.
4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023 матеріали цієї справи за позовом Позивача до Відповідача передано на розгляд Господарського суду Київської області в складі суду, в провадженні якого перебуває справа №911/1755/22 про банкрутство Позивача.
5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2023 до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
6. Заявою від 19.04.2023 Позивач змінив предмет позову та просив: розірвати Договір, а також виселити Відповідача з: цеху спеціальних робіт з побутовими і офісними приміщеннями площею 349,3 м2; цеху площею 797,8 м2; складу з офісним приміщенням і столовою площею 1055,4 м2; цеху площею 1038,7 м2; складу (телятник №1) площею 810,7 м2; ангару площею 138,0 м2; будівлі пилорами площею 126,0 м2; столярної майстерні площею 151,2 м2; пилорами площею 152,3 м; складу (корівник №4) площею 896,3 м2; складу (корівник №2) площею 486,1 м2, які знаходяться за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, 3, 7, 25.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
7. 02.01.2020 між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладено Договір, за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення.
8. Майно, що орендується являє собою комплекс нежитлових приміщень у кількості 11 об`єктів, що розташовані окремо один від одного, а саме:
- цех з побутовими і офісними приміщеннями площею 349,3 м2 та вартістю 170168,00 грн;
- цех площею 797,8 м2 та вартістю 269302,00 грн;
- склад з офісним приміщенням і столовою площею 1055,4 м2 та вартістю 291763,00 грн;
- цех площею 1038,7 м2 та вартістю 296000,00 грн;
- склад (телятник №1) площею 810,7 м2 та вартістю 98676,00 грн;
- ангар площею 138,0 м2 та вартістю 224976,00 грн;
- будівля пилорами площею 126,0 м2 та вартістю 111709,00 грн;
- столярна майстерня площею 151,2 м2 та вартістю 88344,00 грн;
- пилорама площею 152,3 м2 та вартістю 24035,00 грн;
- склад (корівник №4) площею 896,3 м2 та вартістю 42410,00 грн;
- склад (корівник № 2) площею 486,1 м2 та вартістю 45366,00 грн (пункт 1.2 Договору).
9. Загальна площа майна 6001,80 м2 (пункту 1.3 Договору).
10. Загальна вартість майна: 1662749,00 грн та загальна вартість станків та обладнання, що належать до столярної майстерні, яка орендується (згідно з додатком 1) складає 132558,33 грн. Адреса, за якою розміщене майно: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, 3, 7, 25 (пункти 1.4, 1.5 Договору).
11. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (пункт 3.1 Договору).
12. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 3.2 Договору).
13. Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони обумовили, що орендна плата складається з розрахунку 40 (сорок) грн за 1 м2 орендованої площі. Розмір орендної плати становить 240072,00 грн щомісяця і підлягає коригуванню. Орендна плата за пристрої та обладнання складає 16650,00 грн. Разом орендна плата на місяць з урахуванням сум ПДВ становить 256722,00 грн.
14. Орендна плата сплачується орендодавцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендаря не пізніше 10 числа кожного наступного місяця (пункт 4.7 Договору).
15. Після розірвання Договору орендар передає орендодавцю ключі від приміщень (пункт 7.5 Договору).
16. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 8.1 Договору).
17. Термін дії договору припиняється за вимогою орендодавця: якщо орендар використовує майно не за призначенням згідно з пунктом 2.1 Договору; якщо орендар навмисно або з необережності погіршує стан майна; у випадку несвоєчасного внесення орендної плати (пункт 9.1 Договору).
18. Будь-які зміни та доповнення до Договору дійсні тільки за умови, що вони зроблені в письмовій формі шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу, якщо вони оформлені у порядку, передбаченому для оформлення самого договору (пункти 12.3, 12.4 Договору).
19. Позивач виконав умови Договору належним чином, передавши відповідне майно Відповідачу, який таке майно прийняв у користування.
20. Посилаючись на порушення Відповідачем умов Договору щодо своєчасного внесення орендної плати, Позивач звернувся до нього з листом про відмову від Договору та його припинення, в якому також вимагав повернути орендоване майно у порядку статті 785 Цивільного кодексу України. Позивач не надав належних доказів надіслання зазначеного листа Відповідачу.
21. З урахуванням наданих свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчень та поданих сторонами доказів, ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2021 у цій справі призначено почеркознавчу та технічну судові експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Визначено об`єкти дослідження при проведенні судової експертизи: наданий Позивачем примірник Договору та наданий Відповідачем примірник Договору. На вирішення судової експертизи винесено такі питання:
- Чи відповідає час виконання друкованого тексту Договору (примірник, що наданий позивачем) даті, вказаній у зазначеному договорі?
- Якщо ні, то в який проміжок часу надрукований текст Договору (примірник, що наданий позивачем)?
- Чи відповідає час виконання друкованого тексту Договору (примірник, що наданий відповідачем) даті, вказаній у зазначеному договорі?
- Якщо ні, то в який проміжок часу надрукований текст Договору (примірник, що наданий відповідачем)?
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в Договорі (примірник, що наданий позивачем) ОСОБА_3 чи іншою особою?
- Чи виготовлені (виконані) аркуші Договору (примірник, що наданий позивачем) у різний час?
- Чи виготовлені (виконані) аркуші Договору (примірник, що наданий відповідачем) у різний час?
- Чи замінювались у Договорі (примірник, що наданий позивачем) аркуші?
- Чи замінювались у Договорі (примірник, що наданий відповідачем) аркуші?
22. Згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи та судово-почеркознавчої експертизи документів у господарській справі №911/2864/20 експертами встановлено:
- Підпис від імені ОСОБА_3, що міститься ліворуч від друкованого тексту "Калина В.Е." у графі "Генеральний директор ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" розділу "13. Місцезнаходження та реквізити" на зворотній стороні другого аркуша Договору (примірник, що наданий позивачем), виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів ОСОБА_3 .
- Встановити час виконання друкованих текстів двох примірників Договору (примірника, наданого позивачем, та примірника, наданого відповідачем) вказаній у них даті, а також порівняти час виконання текстів на різних аркушах між собою, встановити певний проміжок часу, в який вони були виконані, не виявилось можливим з причини, зазначеної в дослідній частині висновку.
- У Договорі (примірник, що наданий позивачем) заміни аркуша не проводили.
- У Договорі (примірник, що наданий відповідачем) була проведена заміна аркушу.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
23. Рішенням Господарського суду Київської області від 26.07.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, позов задоволено частково, провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору закрито, виселено Відповідача з майна - комплексу нежитлових приміщень у кількості 11 об`єктів, що розташовані окремо один від одного і знаходяться за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, 3, 7, 25 (а саме: цех площею 349,3 м2, цех площею 797,8 м2, склад з офісним приміщенням і столовою площею 1055,4 м2, цех площею 1038,7 м2, склад (телятник № 1) площею 810,7 м2, ангар площею 138,0 м2, будівля пилорами площею 126,0 м2, столярна майстерня площею 151,2 м2, пилорама площею 152,3 м2, склад (корівник № 4) площею 896,3 м2, склад №3-а (корівник №2) площею 486,1 м2), в іншій частині в позові відмовлено.
24. Судові рішення мотивовано тим, що у Договорі не визначено строку оренди, а оскільки його не було нотаріально посвідчено, то з огляду на положення 793 Цивільного кодексу України він припинив свою дію під час розгляду цього спору 02.01.2023, у зв`язку з чим провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання Договору належить закрити. Водночас матеріали справи не містять доказів повернення Відповідачем Позивачеві предмета оренди, який є власністю Відповідача, що є підставою для виселення Відповідача.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
25. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
26. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
27. Відповідач зазначає про порушення господарськими судами норм процесуального права, а саме статей 13, 74 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо стандарту доказування "вірогідності доказів" та концепції негативного доказу через неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.03.2021 у справі №908/1879/17, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 13.08.2020 у справі №927/718/17. Як наслідок, суди помилково застосували до спірних правовідносин положення частини 2 статті 651 і частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України та не застосували частину 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
28. Відповідач зазначає, що господарські суди не з`ясували обставини, на які він посилався, щодо неможливості використання Відповідачем орендованого майна за цільовим призначенням через відключення електроенергії від об`єктів оренди з 20.03.2020 внаслідок її неоплати Позивачем. Отже, на дату подання позову були відсутні фактичні підстави для застосування Позивачем положень частини 2 статті 651 і частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України, оскільки з урахуванням положень частини 6 статті 762 зазначеного Кодексу не було жодного прострочення оплати орендної плати.
29. Водночас господарські суди відхилили надані Позивачем докази щодо своєчасного попередження ним Відповідача про відмову від Договору, у зв`язку з чим мали відмовити в позові через його недоведеність і передчасність.
30. Також Відповідач вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме статті 11-13, 15, 16, 316, 317, 783 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України, та порушили норми процесуального права, а саме: статті 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 162, 231, 237 Господарського процесуального кодексу України, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 26.11.2019 у справі №905/386/18, від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 28.01.2020 у справі №905/1513/16, від 14.09.2021 у справі №909/243/18.
31. Відповідач зауважує, що господарські суди фактично встановили обставини щодо відсутності правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання Договору, оскільки Позивач не довів ані факту порушення своїх обов`язків Відповідачем, ані факту повідомлення Відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Договору. На думку Відповідача, з огляду на такі обставини логічним був би висновок про відсутність порушеного права Позивача (передчасність позову) та, як наслідок, відмова у задоволенні позову повністю, в тому числі щодо позовної вимоги про виселення з підстав її необґрунтованості та недоведеності належними та допустимими доказами.
32. При цьому Відповідач наголошує, що Позивач не зазначав про припинення дії Договору через три роки після дати його укладання, тому суди розглянули спір на підставах, які не заявляв Позивач. Водночас, якщо суди виснували, що відсутній предмет спору, то він відсутній щодо всієї справи, тому не було правових підстав для ухвалення судового рішення щодо іншої позовної вимоги, а провадження у справі мало бути закрито.
33. Крім того, Відповідач стверджує, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статті 2, 7, 13, 73, 74, 236 Господарського процесуального кодексу України, та не застосували до спірних правовідносин статті 652, 762, 782-784 Цивільного кодексу України, статтю 291 Господарського кодексу України, оскільки не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.12.2018 у справі №914/809/18, від 28.01.2020 у справі №910/6981/19, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
34. Відповідач заперечує проти висновку господарських судів про те, що Договір є припиненим, адже нормами законодавства не передбачено припинення договору оренди, який не було нотаріально посвідчено, після закінчення трирічного строку його дії.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
35. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача.
36. Відзив мотивовано тим, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається Відповідач у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які є неподібними до правовідносин у цій справі, а отже, касаційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
37. Також Позивач заперечує проти доводів Відповідача про звільнення його від сплати орендних платежів через відключення об`єкту оренди від електроенергії внаслідок заборгованості за її постачання, посилаючись на обов`язковість договору та включення витрат з електроенергії до орендної плати, яка не була сплачена Відповідачем. Водночас Позивач стверджує, що відсутність електроенергії не позбавляло повністю Відповідача можливості користуватись і володіти об`єктом оренди.
38. Позивач наголошує, що Відповідач власними діями спричинив відключення електроенергії, припинивши належну сплату орендних платежів; після 20.03.2020 продовжував і продовжує користуватися та володіти об`єктом оренди; а оскільки умови Договору зобов`язують Відповідача вчасно і повністю вносити орендні платежі, він не міг бути звільнений від їх сплати на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
39. Позивач зауважує, що господарські суди відхилили його аргументи про розірвання Договору на підставі частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України, а натомість виснували про розірвання Договору на підставі частини 2 статті 651 зазначеного Кодексу.
40. Позивач вважає, що Договір, який передбачав обов`язок Відповідача з внесення орендної плати в конкретному розмірі та в конкретному порядку, є належним і допустимим доказом для доведення факту неналежного виконання орендарем свого обов`язку з внесення орендної плати, тоді як надані Відповідачем платіжні доручення не спростовують зазначеного факту.
41. На думку Позивача, господарські суди попередніх інстанцій самостійно не визначали підставу позову для розірвання Договору, а дійшли висновку про неможливість задоволення цієї вимоги станом на 26.07.2023, оскільки строк дії Договору припинився і він не може бути розірваним.
Позиція Верховного Суду
42. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
43. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком вирішення спору за позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна за ініціативою орендодавця та виселення орендаря з орендованих приміщень.
44. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
45. Зокрема, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 Цивільного кодексу України).
46. Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.