УХВАЛА
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 676/2111/20
провадження № 13-15кс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) матеріалів справи за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_20 - ОСОБА_21 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, постановлений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240070000211, за обвинуваченням
ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коцюбинчики Чортківського району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України в редакції закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (далі - КК), і
встановила:
1. За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року ОСОБА_20 засуджено за ч. 1 ст. 289 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
2. Цим же вироком скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2020 року, а речовий доказ (автомобіль марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ) повернуто власнику - ОСОБА_20 .
3. В обґрунтування свого рішення щодо незастосування спеціальної конфіскації і повернення автомобіля ВАЗ 2107, який зареєстрований за засудженим і визнано знаряддям вчинення злочину, місцевий суд послався на те, що спірним автомобілем також користувалась дружина засудженого - ОСОБА_22, на його придбання були використані грошові кошти подружжя та гроші батьків дружини і, що остання не знала і не могла знати про використання вказаного автомобіля засудженим під час вчинення інкримінованого злочину, а позбавлення її права на користування належним їй автомобілем суттєво вплине на її права, оскільки за станом здоров`я вона потребує користування автомобілем, оскільки іншим транспортом вона пересуватись не може.
4. З огляд на викладене, місцевий суд дійшов висновку, що баланс між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавленої особи у даних обставинах не виправдовує покладання тягаря позбавлення права на автомобіль на власника ОСОБА_22 .
5. Прокурор не погодився із таким рішенням місцевого суду і оскаржив його в апеляційному порядку.
6. Хмельницький апеляційний суд 22 листопада 2021 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_20 в частині вирішення питання про долю речового доказу і спеціальну конфіскацію та ухвалив у цій частині новий вирок, яким на підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК застосував спеціальну конфіскацію майна, яке було знаряддям вчиненого злочину, а саме автомобіля марки ВАЗ 2107, який зареєстрований на ОСОБА_20 та конфіскував його у власність держави.
7. Мотивував рішення тим, що факт набуття права спільної сумісної власності подружжя регулюється в порядку цивільного судочинства, а тому при розгляді вказаного кримінального провадження суд не може вирішувати спір про право власності на майно, ділити його з виділенням часток, тому суд вважав, що оскільки автомобіль був знаряддям вчинення злочину, то він на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягає спеціальній конфіскації.
8. Цей вирок апеляційного суду від 22 листопада 2021 року був предметом перегляду Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який за результатом розгляду касаційної скарги захисника ОСОБА_21 в інтересах засудженого ОСОБА_20 ухвалив 26 січня 2023 року постанову про скасування оскаржуваного судового рішення та призначив новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
9. Частково задовольняючи касаційну скаргу сторони захисту, колегія суддів Касаційного кримінального судувиходила з того, що оспорюваний автомобіль, є спільною власністю подружжя і дружина не знала, а сторона обвинувачення не довела зворотного, про використання автомобіля як знаряддя злочину, то за таких обставин безпосередньо сам транспортний засіб не може бути примусово безоплатно вилучений у власність держави.
10. У той же час, касаційний суд звернув увагу апеляційного суду на положення ч. 2 ст. 96-2 КК, "якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна".
11. Під час нового апеляційного розгляду, ухвалою від 03 квітня 2023 року колегія суддів Хмельницького апеляційного суду задовольнила клопотання прокурора і для з`ясування обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, в порядку ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) призначила автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставила питання про ринкову вартість автомобіля ВАЗ 2107.
12. 29 серпня 2023 року Хмельницький апеляційний суд, опираючись на отримані від експерта дані (висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи №1288/23-26 від 21 липня 2023 року) прийняв рішення про скасування вироку місцевого суду та стягнув в порядку статей 96-1, 96-2 КК з обвинуваченого грошову суму в розмірі 18 564,58 грн, що відповідає повній ринковій вартість автомобіля за висновком експерта, а також стягнув додаткові процесуальні витрат в сумі 5735,52 грн, які пов`язані із залученням експертів.
13. Сторона захисту посилаючись на безпідставність рішення апеляційного суду про стягнення із засудженого грошових коштів в рахунок автомобіля, який, на переконання цієї сторони, не підлягав спеціальній конфіскації, оскаржила цей вирок апеляційного суду в касаційному порядку,
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати
14. Ухвалою від 11 квітня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Касаційний кримінальний суд) передала матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_20 на розгляд Великої Палати з підстави, передбаченої ч. 5 ст. 434-1 КПК, оскільки, на переконання колегії суддів, матеріали провадження містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
15. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати, колегія суддів, здійснивши аналіз ч. 1 ст. 96-1, ч. 2 ст. 96-2 КК у взаємозв`язку із положеннями ст. 91, ч. 10 ст. 100 КПК, дійшла висновку, що суди перед прийняттям рішення про спеціальну конфіскацію зобов`язані встановити, зокрема такі питання:
1) перелік речей (грошей, цінностей або іншого майна), які підлягають спеціальній конфіскації у визначених законом випадках і, зокрема, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
2) їх належність обвинуваченому або іншому власнику;
3) обізнаність їх власника (законного володільця), окрім обвинуваченого, про незаконне походження та/або використання таких;
4) вартість грошей, цінностей та іншого майна, якщо на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію їх примусове вилучення неможливе внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин (ч. 2 ст. 96-2 КК).
16. Проте за змістом ст. 91 КПК до обставин, що підлягають доказування у кримінальному провадженні, входить лише перше питання.
17. Колегія суддів також зауважила, що питання належності певного майна власнику (обвинуваченому або іншій особі), тобто встановлення певного юридичного факту, як правило, встановлюється в порядку цивільного судочинства і вимагає від суду застосування під час розгляду пред`явленого особі обвинувачення не тільки норм права із галузі кримінального та кримінально-процесуального, а й інших.
18. Крім того, колегія суддів звернула увагу, що на практиці виникають ситуації, коли на майно, до якого необхідно застосовувати спеціальну конфіскацію, поширюється режим спільної сумісної власності і тоді застосування спеціальної конфіскації неподільних речей є можливим виключно за умови визначення частки обвинуваченого у такому майні із виділенням її в натурі або шляхом грошової оцінки із подальшим стягнення у грошовому еквіваленті, що не може відноситься до предмету перевірки і встановлення в межах кримінального провадження.