УХВАЛА
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 161/8760/22
провадження № 13-17кс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) матеріалів провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_20, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_21, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 січня 2023 року щодо ОСОБА_21, і
в с т а н о в и л а:
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_21 засуджено за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців; за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_21 у строк покарання строк тримання під вартою з 14 травня 2022 року по 16 травня 2022 року та з 24 травня 2022 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_21 на користь потерпілого ОСОБА_22 25 167 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_21 на користь потерпілого ОСОБА_22 10 000 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_20 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_21 - без зміни.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, захисник ОСОБА_20 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції змінити і призначити засудженому ОСОБА_21 остаточне покарання із застосуванням положень ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
На обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що суди попередніх інстанцій, призначаючи ОСОБА_21 покарання, повною мірою не врахували передбачені ч. 1 ст. 66 КК України обставини, зокрема, те, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину, а саме більше половини інкримінованих обвинуваченому епізодів крадіжок були розкриті завдяки показанням та проведеним з ОСОБА_21 слідчим експериментам, в ході яких останній надавав детальні пояснення та відтворив обстановку вчинення кримінальних правопорушень; визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, а також повністю визнав заявлений потерпілим ОСОБА_22 цивільний позов; має постійне місце проживання та вчинення кримінальних правопорушень особою молодого віку.
Разом з тим захисник стверджує, що суди не взяли до уваги факт відсутності в даному провадженні передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання.
Крім того, захисник звертає увагу й на те, що ОСОБА_21 за час проведення досудового розслідування, а також під час судового розгляду неодноразово пожалкував про скоєні ним кримінальні правопорушення та був покараний наріканнями оточуючих людей. При цьому засуджений проявив та проявляє щиросердне розкаяння у вчиненому та обіцяє, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення.
Вищенаведені обставини, на переконання захисника, давали місцевому суду можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_21 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Ухвалою від 25 квітня 2024 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Суд, Касаційний кримінальний суд) передала кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 на розгляд Великої Палати з підстави, передбаченої ч. 5 ст. 4341 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
На переконання колегії суддів, матеріали провадження містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, з огляду на те, що:
- відповідно до положень ч. 2 ст. 42 та ч. 2 ст. 43, ч. 1, ч. 4 ст. 176, ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується лише до обвинуваченого, який втрачає такий статус після набрання обвинувальним вироком законної сили, тобто після винесення рішення судом апеляційної інстанції, оскільки з цього моменту особа набуває статусу засудженого, відносно якого чинним КПК України не передбачено обрання будь-якого запобіжного заходу;
- у дорученні для надання безоплатної вторинної правової допомогиособі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою чи такою, якій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взагалі не зазначено про наявність повноважень захисника на участь у кримінальному провадженні саме на стадії касаційного розгляду;
- Методика обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, визначає лише механізм обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, є підзаконним нормативним актом та з огляду на положення ч. 3 ст. 1 КПК України не може змінювати зміст закону, а саме положення ч. 1 ст. 50 КПК України;
- у цьому провадженні та провадженні № 51-3517км23 сторона обвинувачення у судових засіданнях, посилаючись на відсутність за вказаних обставин належних повноважень захисника на участь у суді касаційної інстанції, заявляє клопотання про закриття касаційного провадження;
- у провадженні № 51-754км23 з боку сторони захисту також констатується факт відсутності у адвоката повноважень на представництво інтересів засудженого саме на стадії касаційного розгляду після припинення дії запобіжного заходу;
- шляхом звернення до об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначене питання врегульовано не було.
Також, на думку колегії суддів, наявність виключної правової проблеми вбачається як з огляду на позиції сторони обвинувачення (дане провадження та провадження № 51-3517км23), позиції сторони захисту (провадження
№ 51-754км23), так і позиції суду касаційної інстанції (у провадженнях
№ 51-3211ск23, № 51-3517ск23, № 51-6964ск23).
Колегія суддів зауважила, що вирішення вказаної правової проблеми є необхідним для подальшого забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в частині допуску захисника, який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до розгляду в суді касаційної інстанції.
Беручи до уваги те, що існує практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду (провадження № 51-326км23, № 51-3517км23, № 51-3211км23), згідно з якою за аналогічних обставин суд касаційної інстанції відкривав касаційне провадження та розглядав справу по суті, колегія суддів, з огляду на положення, передбачені статтями 4341, 4342 КПК України, вказала, що до вирішення питання про формування єдиної правозастосовчої практики в цій частині позбавлена можливості вирішити клопотання прокурора, котрий, посилаючись на те, що захисник ОСОБА_20 не має повноважень на представництво інтересів засудженого ОСОБА_21 саме в суді касаційної інстанції, у даній справі заявив клопотання про закриття касаційного провадження з цих підстав.
Позиція Великої Палати
Відповідно до ч. 6 ст. 4342 КПК України Велика Палата має перевірити підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд.