ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 279/432/19
провадження № 51-279 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду(далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
особи, стосовно якої закрито
кримінальне провадження, ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвали Ємільчинського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2022 року та Житомирського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 42018060000000048 від 11 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_8, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ємільчинський районний суд Житомирської області ухвалою від 28 жовтня 2022 року закрив кримінальне провадження № 42018060000000048 від 11 квітня 2018 рокуза обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК.
Прокурор, не погоджуючись із указаною ухвалою, оскаржив її в апеляційному порядку.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор, не погодившись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що:
- суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК:
- не дослідив безпосередньо матеріалів досудового розслідування та провів розрахунки строків досудового розслідування виключно на підставі письмового клопотання сторони захисту та реєстру матеріалів досудового розслідування;
- вказав неправильний строк фактичного завершення досудового розслідування - 03 листопада 2018 року, оскільки цей строк завершувався 05 листопада 2018 року;
- зваживши на факт надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, не врахував це при обчисленні строку досудового розслідування;
- повинен був вирішити питання щодо закриття кримінального провадження не в межах розгляду клопотання сторони захисту, а лише після встановлення підстав для закриття, шляхом дослідження відповідних доказів та врахування думки всіх учасників судового розгляду;
- постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 370 КПК;
- суд апеляційної інстанції:
- не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора;
- вийшов за межі апеляційних вимог сторони обвинувачення;
- неправильно розрахував строки досудового розслідування;
- постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Крім того, прокурор зазначав про те, що суд першої інстанції при постановленні свого рішення порушив принцип безперервності судового процесу та таємницю нарадчої кімнати, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
ОСОБА_8 та його захисники заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим.
У поданій касаційній скарзі прокурор ставить питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Положенням ст. 283 КПК визначено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.