Постанова
Іменем України
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 295/4081/23
провадження № 61-855св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт її постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме до дня його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 з 2002 року до часу його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доказами цього є те, що вони жили за місцем її проживання в м. Черняхові, працювали у Черняхівській музичній школі, у них був спільний бюджет. За спільні кошти вони придбавали речі домашнього вжитку, автомобіль Фольсваген-Шаран, здійснили підготовку житлового будинку та інших об`єктів нерухомості до капітального ремонту, побудували гараж на АДРЕСА_2 та звели прибудову до дачного будинку, розташованого на території Іванівської сільської ради. Після смерті ОСОБА_3 вона здійснила його поховання та розпорядилася його речами.
ОСОБА_1 зазначила, що раніше вже зверталася до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2002 року до часу відкриття спадщини, що суперечило нормам матеріального права - ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Богунський районний суд м. Житомира рішенням від 25 вересня 2023 року позов задовольнив. Встановив факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме - до дня смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позивачем факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Житомирський апеляційний суд постановою від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 610, 40 грн.
Постанова апеляційного суду мотивованатим, що ОСОБА_1 не довела факт її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_5 просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року та залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16 та постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 304/1648/14, від 12 січня 2022 року у справі № 147/78/19, від 25 березня 2020 року у справі № 219/10482/16, від 10 січня 2019 року у справі № 487/747/17, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17, від 14 грудня 2022 року у справі № 198/132/21, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 липня 2015 року був особою з інвалідністю ІІ групи довічно, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та похований 22 червня 2022 року на кладовищі на вул. Володимирській у смт Черняхів .
На підставі довідки від 13 листопада 2015 року № 132/1 серії 12 ААА № 005796 та висновку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом ОСОБА_3 визнано придатним до керування автомобілем з ручним керуванням в модифікації на дві руки без обох ніг.
ОСОБА_3 працював у відділі культури та туризму Черняхівської селищної ради Черняхівської музичної школи кочегаром-випалювачем на період опалювального сезону з 2009 до 2017 року.
Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 відомо, що в період з осені 2002 року до 20 червня 2020 року вона проживала без реєстрації шлюбу однією сім`єю як чоловік та жінка з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27 липня 2001 року РВ РАГС Богунського РУЮ видав свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 серії НОМЕР_1, про що 27 липня 2001 року зроблено актовий запис за № 379.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2021 року, ухваленим у справі № 293/2211/20, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, яке залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Під час розгляду вказаної справи судами встановлено, що у шестимісячний строк після відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса звернувся відповідач, який є сином померлого.
Дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь її брата ОСОБА_2 .
Окрім того, 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 як особа, яка проживала з ним однією сім`єю понад п`ять років без реєстрації шлюбу до моменту відкриття спадщини (а. с. 123). У заяві вона вказала, що останнє постійне місце проживання померлого: АДРЕСА_5 .
21 серпня 2020 року виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області видав позивачу довідку про те, що до дня смерті співмешканця ОСОБА_3, 1955 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, вони проживали разом без реєстрації більше п`яти років та вели спільне господарство. Довідка видана на підставі свідчень свідків та свідоцтва про смерть.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.