ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 638/3891/22
провадження № 61-8795 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - держава російська федерація;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року у складі судді Аркатової К. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 24 лютого 2022 року російська федерація знищує, пошкоджує населені пункти України, вбиває та завдає шкоди здоров`ю громадян України. Здійснивши збройну агресію відносно України та окупувавши частину території України, російська федерація порушила норми та принципи Статуту Організації Об`єднаних Націй (далі - Статут ООН), Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини, статтею 2 якої передбачено, що право кожного на життя охороняється законом.
Вказувала, що вона зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до наказу № 75 від 25 квітня 2022 року Харківська міська територіальна громада, яка знаходиться на території Харківського району, відноситься до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 17 червня 2022 року.
Вважала, що внаслідок збройної агресії російської федерації було порушено низку її прав, вона позбавлена можливості володіти та користуватися своїм нерухомим та рухомим майном, періодично мешкає у бомбосховищах, що призвело до душевних страждань та переживань через війну.
Враховуючи характер та обсяг завданих їй моральних страждань, істотних порушень її конституційних прав, умисного характеру дій російської федерації, а також почуття безпорадності та розчарування, які вона відчуває через неможливість користуватися належним їй житлом, спілкуватись з близькими, вважала достатнім розмір компенсації за заподіяну їй моральну шкоду у сумі 1 096 275, 65 грн, яка на день звернення з позовом до суду за офіційним курсом Національного банку України еквівалентна 35 000 євро.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь 1 096 275, 65 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року, залишеним без змін Харківського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з держави російська федерація на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.
У задоволенні іншої частини її позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
Суди зазначили, що з огляду на особливий цинізм, з яким російською федерацією порушуються основоположні права й свободи людини в Україні, позивачка відчуває душевні страждання, що не дають їй можливості проживати повноцінним життям, яким вона проживала до збройної агресії російської федерації проти України. Внаслідок вказаних обставин, позивачка зазнала безперервного, невгамовного душевного болю та страждань, втратила душевний спокій, постійно відчуває невпевненість і незахищеність.
Врахувавши та прийнявши до уваги множинний та триваючий характер порушень прав та законних інтересів позивачки, тяжкість вимушених змін у її житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 грн. Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що обраний позивачкою спосіб стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у виді одноразової суми, яка покриває всі передбачувані порушення, що були допущені російською федерацією, є законним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить змінити заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з держави російська федерація на її користь компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 796 275, 66 грн; ухвалити судове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14, від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18, постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 308/5318/15, від 04 квітня 2018 року у справі № 212/2362/16 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 638/3891/22 із Дзержинського районного суду м. Харкова.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що унаслідок протиправних дій російської федерації їй була спричинена моральна шкода.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 зроблено висновки, що "адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання".
У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (пункт 64, заява N 40450/04, від 15 жовтня 2009 року) ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Вважає, що при вирішенні питання щодо розміру компенсації за спричинену моральну шкоду, суди мали виходити із розміру задоволених вимог заявників по аналогічним спорам, що розглядалися ЄСПЛ. Зокрема, згідно рішення ЄСПЛ у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (LOIZIDOU v.TURKEY, № 40/1993/435/514, § 50, ЄСПЛ, від 28 липня 1998 року) Турецька Республіка має сплатити позивачу компенсацію у розмірі 20 000 кіпрських фунтів (станом на 01 січня 1998 року Європейський Союз при підготовці до запровадження єдиної валюти ЄС - євро, виходив із співвідношення 0, 585274 кіпрських фунтів за 1 євро і таке відношення було актуальним на момент розгляду спору в ЄСПЛ).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є громадянкою України, яка народилася у м. Харкові, проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Завдану моральну шкоду позивачка обґрунтовувало душевними переживаннями, пов`язаними із перебуванням в районі проведення бойових дій, відчуттям небезпеки для життя та здоров`я, негативними емоціями, безперервними стражданнями через війну, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, стрес, відчуття несправедливості, тощо.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.