1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 754/5664/15-ц

провадження № 61-8823св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2,

відповідачі: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана адвокатом Аваєвою Наталією Валеріївною, на рішення Деснянського районного суду м. Києва, у складі судді Лісовської О. В., від 01 грудня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В., від 02 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та інформація про рух справи в судах

1. У квітні 2015 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Деснянської районної у

м. Києві державної адміністрації (далі - Деснянська РДА в м. Києві), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Дніпровської РДА в м. Києві, Орган опіки та піклування Деснянської РДА в м. Києві, про визнання права користування квартирою та зобов`язання видати правовстановлюючий документ про право користування квартирою.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи у зв`язку з психічним захворюванням і була єдиним користувачем квартири АДРЕСА_1 .

3. 30 січня 2008 року ОСОБА_2 знято з реєстрації у зазначеній квартирі за її заявою, а у подальшому спірна квартира була приватизованою без участі ОСОБА_2 та відчужена на підставі договору купівлі-продажу.

4. В судовому порядку ОСОБА_2 було визнано недієздатною, а приватизацію та продаж спірної квартири - незаконними.

5. Пізніше ОСОБА_1 неодноразово зверталась до державних органів із заявою про поновлення житлових прав ОСОБА_2 у спірній квартирі, проте у задоволенні цих заяв було відмовлено.

6. Посилаючись на те, що недієздатна ОСОБА_2 знята з реєстраційного обліку у спірній квартирі на підставі заяви, що була підписана нею без усвідомлення значення своїх дій, позивачка вважала, що права ОСОБА_2, як наймача квартири, були порушені та підлягають поновленню.

7. Остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила суд визнати право ОСОБА_2 на користування квартирою АДРЕСА_1, як наймача, відновивши становище, що існувало до порушення житлового права останньої, та зобов`язати Деснянську РДА в м. Києві видати ОСОБА_2 правовстановлюючий документ, яким посвідчується право останньої на користування вказаною квартирою.

8. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня

2016 року у задоволені позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2, відмовлено.

9. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким визнано право ОСОБА_2 на користування квартирою АДРЕСА_1 . В іншій частині у позові відмовлено.

10. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 вересня 2017 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ вказав на помилковість висновків апеляційного суду про часткове задоволення позову, які ґрунтуються виключно на висновку судово-психіатричної експертизи № 806, що не підтверджує абсолютну неспроможність ОСОБА_2 у момент написання заяви розуміти значення своїх дій та керувати ними. Також колегія суддів наголосила на тому, що апеляційний суд не встановив підстав набуття ОСОБА_2 у власність іншого житла та не врахував, що спірна квартира в якості службового житла надана ОСОБА_3, який не брав участі у справі.

11. Під час нового розгляду справи ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року справу № 754/5664/15 обʼєднано в одне провадження зі справою № 754/4763/17 таприсвоєно справі загальний

№ 754/5664/15.

12. У справі № 754/4763/17 ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Деснянської РДА в м. Києві, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Дніпровської РДА в м. Києві, Орган опіки та піклування Деснянської РДА в м. Києві, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні житлом, визнання ордеру і договору оренди на жиле приміщення недійсними, скасування розпоряджень, зняття з реєстрації, виселення із жилого приміщення і вселення.

13. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є користувачем квартири АДРЕСА_1, яку за вказаних у справі № 754/5664/15 обставин, було протиправно включено до числа службових жилих приміщень та надано ОСОБА_3, до складу сім`ї якого входять дочки ОСОБА_5, ОСОБА_4 .

14. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд:

- скасувати розпорядження Деснянської РДА в м. Києві № 419

від 05 серпня 2014 року про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 ;

- скасувати розпорядження Деснянської РДА в м. Києві № 715

від 19 грудня 2014 року про затвердження спільного рішення комісії з житлово-побутових питань Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві про надання службової житлової площі, яким передано квартиру

АДРЕСА_1 ОСОБА_3, до складу сім`ї якого включено дочку ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним ордер № 011799 від 26 грудня 2014 року, який видано ОСОБА_3 на право зайняття службового житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 ;

- скасувати розпорядження Деснянської РДА в м. Києві № 427

від 24 липня 2015 року про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір найму квартири

АДРЕСА_1, що укладений між ОСОБА_3 та Деснянською РДА в м. Києві;

- виселити та зняти з реєстрації у квартирі

АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ;

- зобов`язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні зазначеною квартирою шляхом зобов`язання звільнити житлове приміщення.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

15. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня

2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 02 лютого 2023 року, у задоволенні позовів ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2, відмовлено.

16. Відмовляючи у задоволенні позовів суди попередніх інстанцій вказали, що ОСОБА_2 залишила спірну квартиру за власним бажанням та вирішила проживати у іншій квартирі, яка належить їй на праві власності. Спірне квартира на момент прийняття оспорюваних розпоряджень та видачі ОСОБА_3 ордеру було вільним. Висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 806 від 02 серпня 2011 року не підтверджує абсолютну неспроможність ОСОБА_2, у момент написання заяви

від 30 січня 2008 року про зняття з реєстрації, розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат

Аваєва Н. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Аваєва Н. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які у липні 2023 року надійшли до Верховного Суду.

20. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_7, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Русинчука М. М.

21. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_8, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.

22. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду

від 21 січня 2021 року в справі № 824/62/20, від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц, від 14 квітня 2021 року в справі № 520/17947/18,

від 11 липня 2018 року в справі № 904/8549/17, від 14 вересня 2021 року

в справі № 910/14452/20, від 10 липня 2019 року в справі № 686/23256/16-ц, від 25 березня 2021 року в справі № 752/21411/17, від 18 грудня 2019 року

в справі № 522/1029/18, від 05 лютого 2020 року в справі № 461/3675/17,

від 17 жовтня 2019 року в справі № 678/364/15-ц, від 16 грудня 2020 року

в справі № 373/275/18, в справі № 234/3341/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Зазначає, що заява ОСОБА_2 від 30 січня 2008 року не досліджувалась судами та відсутня у матеріалах справи. На вимогу суду не було надано оригіналу цієї заяви, що унеможливило подання клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_2 .

26. Суди безпідставно послались на судові рішення в інших справах, в яких було встановлено наявність цієї заяви, оскільки в цих справах її оригінал не досліджувався.

27. Стверджує, що суди попередніх інстанцій не вирішили питання про допустимість доказів, наданих відповідачем на обґрунтування заперечень проти позову, не здійснили огляд оригіналів доказів у судовому засіданні, враховуючи наявність об`єктивних сумнівів у їх достовірності, про що сторона позивача неодноразово наголошувала під час розгляду справи, допустили порушення норм процесуального права.

28. Наголошує, що судами не надано оцінки акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1231 від 21 грудня 2009 року, який не оцінений в сукупності з іншими доказами.

29. Зауважує, що порушення прав ОСОБА_2 на користування спірною квартирою підтверджено судовими рішеннями у справах № 2-59/12,

№ 2603/13848/12.

30. ОСОБА_2 не може реалізувати своє право на приватизацію спірної квартири в зв`язку з позбавленням її права користування житлом, а факт її проживання за адресою: АДРЕСА_2 не підтверджений належними доказами.

31. Право ОСОБА_2 як наймача спірної квартири не було припиненим. Судами не надано оцінки недобросовісній поведінці Деснянської РДА в

м. Києві, яка приховала факт розпорядження спірною квартирою, що призвело до затягування розгляду справи та збільшення позовних вимог. Спірна квартира, на момент прийняття розпорядження Деснянською РДА в

м. Києві, перебувала у власності ОСОБА_9 та знаходилась під арештом. Самі ж розпорядження Деснянської РДА в м. Києві не підписанні особою, яка в них зазначена, що свідчить про їх нікчемність.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

32. У липні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Теличко А. О., а також Деснянська РДА в м. Києві подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.

33. Наголошують, що позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що в момент написання заяви від 30 січня 2008 року про зняття з реєстрації у спірній квартирі ОСОБА_2 не розуміла значення своїх дій. Тобто саме написання та існування такої заяви не ставилось під сумнів стороною позивача.

34. Деснянська РДА в м. Києві додатково зауважує, що на момент видачі ОСОБА_3 ордеру, ОСОБА_2 не мала жодних прав на спірну квартиру.

Обставини справи, встановлені судами

35. ОСОБА_2, 1962 року народження, станом на листопад 2007 року була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, жилою площею 28,6 кв. м, загальною площею 50,9 кв. м.

36. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня

2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва

від 12 липня 2012 року, у справі № 2-59/12 встановлено, що 05 грудня

2007 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до ЖЕК-305 про надання згоди на реєстрацію у спірній квартирі своєї двоюрідної сестри ОСОБА_10, а 30 січня 2008 року ОСОБА_2 звернулась до ЖЕК-305 із заявою про зняття її з реєстрації з постійного місця проживання за вказаною адресою.

37. 05 лютого 2008 року ОСОБА_2 була знята з реєстраційного обліку у спірній квартирі із вибуттям до квартири за адресою: АДРЕСА_3, а із 16 травня 2009 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, у квартирі що належить ОСОБА_1 .

38. Суди встановили, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5, жилою площею 16,8 кв. м, загальною площею 32,4 кв. м.

39. 25 лютого 2008 року розпорядженням відділу приватизації державного житлового фонду Деснянської РДА у м. Києві спірна квартира була приватизована і ОСОБА_10 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

40. 23 грудня 2010 року ОСОБА_10 продала спірну квартиру ОСОБА_9 .

41. Із 22 червня 2009 року ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю другої групи у зв`язку з хронічним психічним захворюванням, а рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 лютого 2010 року визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 .

42. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня

2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва

від 12 липня 2012 року, у справі № 2-59/12 за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2, до ОСОБА_10, Деснянської РДА у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Києві, Деснянське РУ ГУ МВС України в м. Києві, про скасування розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, позов задоволено.

Скасовано розпорядження відділу приватизації державного житлового фонду Деснянської РДА у м. Києві від 25 лютого 2008 року за № 324 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_10 та визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане на ім`я ОСОБА_10 .

43. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 липня

2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва

від 26 вересня 2013 року, у справі № 2603/13848/12 за позовом

ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2, до ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Деснянська РДА у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук О. М., Орган опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Києві, Деснянське РУ ГУ МВС України в

м. Києві, про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири та вселення - позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 від 23 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, а також вирішено: кожній із сторін за цим договором повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про вселення ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1 - відмовлено.

44. Матеріали справи не містять відомостей щодо підстав вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру.

45 . З наявних у матеріалах справи письмових пояснень, які підтримала в судовому засіданні представник позивача - адвокат Аваєва Н. В., наймачем спірної квартири був колишній чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

46. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник Деснянської РДА в м. Києві пояснила, що відповідно до копії ордера на спірне жиле приміщення, який наявний у матеріалах справи № 2-59/12 про визнання приватизації недійсною, ордер на спірну квартиру був виданий 28 вересня 1983 року ОСОБА_12 (матері колишнього чоловіка ОСОБА_2 ), на

дві особи, до ордера також була включена ОСОБА_13 . Відповідно до наявних оригіналів поквартирних карток, колишній чоловік ОСОБА_2 -

ОСОБА_11 був зареєстрований у спірній квартирі та знятий з реєстраційного обліку 31 серпня 2007 року у зв`язку зі смертю. ОСОБА_2 була зареєстрована із 06 листопада 1985 року, а 05 лютого 2008 року вибула за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_10 була зареєстрована у спірній квартирі із 06 грудня 2007 року по 25 лютого 2011 року.


................
Перейти до повного тексту