ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/19473/20
провадження № 61-17256св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", приватний виконавець Бережний Ярослав Вікторович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 у справі № 755/19473/20 з неї на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 47 138,39 грн та судовий збір у розмірі 2 102 грн. У березні 2023 року банком отримані виконавчі листи у справі та передані на виконання приватному виконавцю Бережному Я. В. Заявниця стверджує, що станом на цей час вона перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду, є пенсіонеркою та щомісячно отримує пенсію, розмір якої є незначним. Також зазначає, що має ряд хронічних захворювань, які потребують тривалого та вартісного медичного втручання, придбання ліків та проходження процедур.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд відстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 у справі № 755/19473/20 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стоком на 1 рік.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим у розумінні статті 435 ЦПК України не встановлено, у зв`язку із чим правові підстави для задоволення заяви відсутні.
Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, 17 липня 2023 року (понеділок) ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій, крім іншого, просила поновити їй строк на апеляційне оскарження, пояснивши, що повну ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року вона отримала лише 30 червня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання цієї ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, а причини пропуску строку, на які посилається заявниця, не можуть бути визнані судом поважними.
29 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст судового рішення вона отримала в суді першої інстанції лише 30 червня 2023 року, що підтверджується відповідною відміткою, яка міститься в матеріалах справи. Крім цього, копія ухвали районного суду була надіслана на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, однак указана адреса особистої електронної скриньки не є її офіційною електронною адресою, а довідка суду про доставку електронного листа на цю адресу не підтверджує, що вказаний документ був отриманий нею.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник у поданому клопотанні, не можуть вважатися поважними підставами для поновлення пропущеного строку, тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
При цьому апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної ухвали 01 червня 2023 року на свою електронну адресу " ІНФОРМАЦІЯ_1", що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, яку підписано відповідальним працівником суду. Однак, з апеляційною скаргою звернулась до суду лише 17 липня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявниця просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.
Заявниця, зокрема, посилається на те, що суд апеляційної інстанції помилково вважав підстави пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та не надав оцінки тій обставині, що повний текст ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року нею було отримано 30 червня 2023 року. Натомість, апеляційний суд безпідставно прийняв до уваги довідку про доставку електронного листа про направлення копії ухвали місцевого суду на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яку вона вказувала у заяві про відстрочення виконання рішення, вважаючи, що саме з цієї дати необхідно обраховувати початок перебігу строку апеляційного оскарження, визначеного статтею 354 ЦПК України. Однак, на думку ОСОБА_1, вказана у заяві адреса особистої електронної скриньки не є її офіційною електронною адресою, а направлення процесуального документа (ухвали суду) на неї не свідчить, що вказаний документ був отриманий нею.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою,витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
31 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
10 квітня 2024 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22 квітня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що наведені заявницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки повнаухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року була надіслана 01 червня 2023 року на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою суду першої інстанції про доставку електронного листа. Однак, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 17 липня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.