ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/12310/21
провадження № 61-3092св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа- ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Дніпровськогорайонного судум. Києва від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором позики, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28 серпня 2017 року станом на 19 липня 2021 року у розмірі 8 544 040,00 грн, інфляційні втрати за період з 15 квітня 2018 року по 28 лютого 2020 року у розмірі 911 574,00 грн, інфляційні втрати за період з 29 лютого 2020 року по 19 липня 2021 року у розмірі 987 183,48 грн, три проценти річних за період з 15 квітня 2018 року по 28 лютого 2020 року у розмірі 503 046,93 грн, три проценти річних за період з 29 лютого 2020 року по 19 липня 2021 року у розмірі 352 529,43 грн, пеню за період з 20 липня 2020 року по 19 липня 2021 року у розмірі 31 185 746,00 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням Дніпровськогорайонного судум. Києва від 29 березня 2023 року, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
06 грудня 2023 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у зазначеній справі до розгляду справи № 761/42987/23 про визнання недійсним договору позики, укладеного 28 серпня 2017 року між ОСОБА_2 до ОСОБА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Козаєвою Н. М. та зареєстровано в реєстрі за № 4854.
Клопотання обґрунтоване тим, що у справах № 755/12310/21 та № 761/42987/23 існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який полягає в тому, що факти, встановлені в справі № 761/42987/23, будуть мати безпосереднє значення для цієї справи, а подані позивачкою докази, з урахуванням доводів відповідачки не дозволяють в повному обсязі оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі № 755/12310/21. Окрім того, задоволення позовних вимог у справі № 761/42987/23 матиме преюдиційне значення щодо обставин, які підлягають доказуванню у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. З огляду на наведене, відповідачка вважає, що розгляд справи № 755/12310/21 не можливий до розгляду справи № 761/42987/23.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволено.
Зупинено провадження у цивільній справі № 755/12310/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором позики до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 761/42987/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М., про визнання договору позики недійсним.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішення спору про визнання недійсним договору позики (справа № 761/42987/23) безпосередньо впливає на можливість розгляду вимог позивача про стягнення заборгованості за договором позики, оскільки усуває або підтверджує право вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26 лютого 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено апеляційним судом з порушенням норм цивільного процесуального права.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 03 квітня 2024 року ОСОБА_2 просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу від 04 квітня 2024 року ОСОБА_3 просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі.
23 квітня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 заперечила проти доводів ОСОБА_2 та підтримала вимоги касаційної скарги.
23 квітня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 заперечила проти доводів ОСОБА_3 та підтримала вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
28 березня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права