ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 759/11219/13
провадження № 61-1107св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (стягувач) - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрсиббанк" на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року у складі судді Журибеда О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. У липні 2013 року публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк"
(далі - ПАТ "Укрсиббанк", банк), правонаступником якого є акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк") звернулося до суду
із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Укрсиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про визнання недійсними пунктів кредитного договору і здійснення перерахунку заборгованості за кредитом.
3. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня
2013 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 20 січня 2014 року позов ПАТ "Укрсиббанк" задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованість за кредитом у розмірі 47 907,11 дол. США, що еквівалентно 382 921,53 грн, за відсотками - 0,39 дол. США, що еквівалентно 3,12 грн, за пенею за прострочення сплати кредиту - 2 535,46 дол. США, що еквівалентно
20 265,92 грн, за пенею за прострочення сплати відсотків - 323,36 дол. США, що еквівалентно 2 584,63 грн, всього: 50 766,32 дол. США, що еквівалентно 405 775, 20 грн, а також 3 441 грн судового збору. У зустрічному позові відмовлено.
4. На виконання рішення Святошинським районним судом м. Києва
19 грудня 2014 року видано виконавчі листи, які звернуто до примусового виконання.
5. У жовтні 2022 року АТ "Укрсиббанк" звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо ОСОБА_2 за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року.
6. Заяву мотивовано тим, що виконавчий лист було надіслано до виконання до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві, на виконання якого було відкрито виконавче провадження № 51737279 та проводились виконавчі дії.
7. 01 червня 2016 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Юридична фірма "Дельта М" укладено договір про надання послуг № 01/06, на підставі якого ТОВ "Юридична фірма "Дельта М" зобов`язалось надавати банку послуги, спрямовані на сприяння погашення заборгованості боржників перед банком за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором від 02 липня 2007 року № 11174687000, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" (у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" - публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк") та ОСОБА_1 . Виконавцю кредитний договір передано до виконання
21 листопада 2016 року.
8. Враховуючи, що у банку була відсутня інформація про рух виконавчого провадження, представником ПАТ "Укрсиббанк" було надіслано запит до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві для з`ясування питання щодо стадії виконання рішення суду та місцезнаходження оригіналу виконавчого листа.
9. Листом від 19 листопада 2020 року Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального МУМЮ (м. Київ) (далі -Святошинський РВ ДВС) повідомив стягувача, що постановою державного виконавця від 04 жовтня 2016 року виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва № 2/759/4943/14 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості повернутий стягувачу, а у зв`язку зі знищенням реєстрів відправки рекомендованої кореспонденції надати інформацію щодо місцезнаходження виконавчого документа неможливо.
10. Банк вказує, що ні оригінали виконавчих листів, ні постанови державного виконавця до стягувача не надходили, а отже їх було втрачено під час пересилання засобами поштового зв`язку з вини Святошинського РВ ДВС. Якби Святошинський РВ ДВС надав відповідь на перший запит банку
у 2018 році, то банк мав би можливість перевірити чи дійсно органи державної виконавчої служби направили постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з оригіналом виконавчого документу. Однак оригінал виконавчого документу на адресу АТ "Укрсиббанк" не надходив і матеріали справи доказів про зворотнє не містять, також матеріали справи не містять
і доказів направлення виконавцем оригіналів виконавчих листів до банку.
11. З урахуванням викладеного, банк просив видати дублікат виконавчого листа № 2/759/4943/14 щодо боржника ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитом у розмірі 47 907,11 дол. США, що еквівалентно 382 921,53 грн, за відсотками - 0,39 дол. США, що еквівалентно 3,12 грн, за пенею за прострочення сплати кредиту - 2 535,46 дол. США, що еквівалентно 20 265,92 грн, за пенею за прострочення сплати відсотків - 323,36 дол. США, що еквівалентно 2 584,63 грн, всього: 50 766,32 дол. США, що еквівалентно 405 775, 20 грн, а також 3 441 грн судового збору.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
12. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня
2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 04 грудня 2023 року, у задоволенні заяви АТ "Укрсиббанк" про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
13. Відмовляючи у видачі дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа,
а видача дубліката може призвести до подвійного стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі АТ "Укрсиббанк" просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. 18 січня 2024 року АТ "Укрсиббанк" подало касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.
19. Вказує, що виконавчий лист було надіслано на виконання до Святошинського РВ ДВС, яким 21 липня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51737279, проте 04 жовтня 2016 року на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, однак ні оригінали виконавчих листів, ні постанови державного виконавця до стягувача не надходили.
20. Вважає, що оригінал виконавчого документа втрачено з вини Святошинського РВ ДВС, який вчасно не надав відповіді на запити банку
у 2018 році (лист від 30 липня 2018 року за вих. № 37/18,) та у 2019 році
(лист від 25 квітня 2019 року за вих. № 462/19). Натомість відповідь Святошинського РВ ДВС отримано лише 19 листопада 2020 року.
21. Крім того суди не звернули увагу, що виконавчий документ було повернуто на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції від 12 червня 2016 року у зв`язку
із забороною звернення стягнення на майно чи кошти боржника, встановленою Законом України від 0З червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягненнямайна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
22. Оскільки з 23 вересня 2021 року Закон № 1304-VIIвтратив чинність, то
з огляду на підстави повернення виконавчого документа стягувачу (пункт 9 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження"), саме з цього дня розпочався трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
23. Отже, строк пред`явлення виконавчого листа у справі № 759/11219/13-ц до виконання не пропущено, рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 05 грудня 2013 року не виконане, заборгованість відповідачами перед АТ "Укрсиббанк" не погашена, а оригінал виконавчого листа відсутній як у стягувача так і в органу державного виконавчої служби.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Обставини справи, встановлені судами
24. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня
2013 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 20 січня 2014 року позов ПАТ "Укрсиббанк" задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованість за кредитом у розмірі 47 907,11 дол. США, що еквівалентно 382 921,53 грн, за відсотками - 0,39 дол. США, що еквівалентно 3,12 грн, за пенею за прострочення сплати кредиту - 2 535,46 дол. США, що еквівалентно
20 265,92 грн, за пенею за прострочення сплати відсотків - 323,36 дол. США, що еквівалентно 2 584,63 грн, всього: 50 766,32 дол. США, що еквівалентно 405 775, 20 грн, а також 3 441 грн судового збору. У зустрічному позові відмовлено.
25. На виконання рішення Святошинським районним судом м. Києва
19 грудня 2014 року видано виконавчі листи, які звернуто до примусового виконання.
26. На виконанні у Святошинському РВ ДВС у м. Києві Центрального МУМЮ
(м. Київ) перебувало виконавче провадження № 51737279 з примусового виконання виконавчого листа № 2/759/4943/14 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в солідарному порядку.
27. 21 липня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження, а 04 жовтня 2016 року, на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" - постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
29. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
30. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
31. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
32. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
33. Частиною першою статті 14 ЦПК України 2004 року (в редакції, чинній на час видачі стягувачу виконавчих листів) частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян
і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
34. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція).
35. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
36. ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов
з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").
37. Згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.
38. За змістом частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
39. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України.