ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 461/428/23
провадження № 61-16898св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Національний університет "Львівська політехніка",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова у складі судді Бойко О. М. від 18 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., від 12 жовтня 2023 року і виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Національний університет "Львівська політехніка", про захист честі і гідності, спростування неправдивих відомостей, стягнення моральної шкоди, поновлення місця проживання.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він, як внутрішньо переміщена особа, з липня 2022 року за направленням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради тимчасово проживав у спортивному залі навчального корпусу НОМЕР_2 кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка". Відповідач виконував повноваження керівника волонтерської організації без створення юридичної особи на зазначеній локації внутрішньо переміщених осіб.
3. Посилався на те, що під час його проживання у вказаному місці ОСОБА_2 та інші члени даної волонтерської організації своїми неправомірними діями принизили його честь та гідність. Зокрема, останні в період з 04 липня 2022 року до 06 грудня 2022 року поширили неправдиві відомості про те, що він начебто "порушував правила проживання як внутрішньо переміщена особа" за адресою місця тимчасової реєстрації.
4. Вважав, що зазначені відомості останні поширили з метою самоправного виселення його з приміщення, з групового корисливого мотиву ОСОБА_2 та волонтерів-студентів з метою усунення перешкод для продовження заволодіння ними колективним майном (частиною гуманітарної допомоги з країн Західної Європи). Зауважував про наявність: особистого кар?єрного мотиву студента-волонтера Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого з метою отримання ним у нагороду за протиправні дії від адміністрації Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого елітної посади і елітного соціального статусу після закінчення ВНЗ, вчинене за вказівкою адміністрації Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого; особистого кар?єрного мотиву ОСОБА_2 з метою усунення можливих проблем для його наукової і викладацької роботи внаслідок проживання позивача за адресою відповідальної йому локації внутрішньо переміщених осіб та з метою можливої домовленості про прийом його на навчання до Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, вчинене за підбуренням адміністрації Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого; з групового політичного мотиву адміністрації Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого з метою перешкоджання в його подальшій роботі над правовими документами стосовно діяльності агенції "Делла-Центр" та з метою його дискредитації за викриття планів вказаної агенції.
5. Посилався на те, що внаслідок таких дій відповідача він був незаконно виселений з місця тимчасової реєстрації, неодноразово позбавлений можливості реалізувати свої уподобання та бажання, що викликало моральні страждання та хвилювання. Вважав, що такі дії відповідача принизили його честь та гідність, оскільки відомості про нього було поширено відповідачем серед численної кількості внутрішньо переміщених осіб, в тому числі і публічно.
6. Зазначав, що йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях та переживаннях, оскільки відповідач принизив його перед численною кількістю людей. Він сильно переживав з приводу розголошення інформації, що призвело до значного погіршення стану його здоров`я.
7. З огляду на наведене та ураховуючи уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недостовірними відомостями та зобов`язати ОСОБА_2, який виконує повноваження керівника волонтерської організації без створення юридичної особи на локації внутрішньо переміщених осіб навчального корпусу НОМЕР_2 кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка", спростувати поширені ним та іншими членами цієї волонтерської організації неправдиві відомості про нього, а саме: неправдиві відомості про те, що він "порушував правила проживання як внутрішньо переміщена особа" за адресою місця тимчасової реєстрації: тимчасова перепустка № НОМЕР_1, ігровий спортивний зал № НОМЕР_2, навчальний корпус № НОМЕР_3, Національний університет "Львівська політехніка", АДРЕСА_1; неправдиві відомості про те, що він "приставав до жінок"; неправдиві відомості про те, що він "педофіл", які були умисно поширені ними у період з 04 липня 2022 року до 06 грудня 2022 року, у такий самий спосіб як вони були поширені - оголошення на зібранні внутрішньо переміщених осіб ігрового спортивного залу НОМЕР_2 і ігрового спортивного залу № 19 навчального корпусу НОМЕР_2 кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка" та публічно вибачитись перед ним у присутності внутрішньо переміщених осіб;
- cтягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 500 000,00 грн;
- зобов`язати ОСОБА_2 відновити його проживання за останньою адресою місця фактичного проживання: ігровий спортивний зал НОМЕР_2 навчального корпусу НОМЕР_2 кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка";
- cтягнути з ОСОБА_2 витрати на роздрукування і ксерокопіювання всіх процесуальних документів, складених і поданих до судів, органів прокуратури, поліції, органів влади і органів місцевого самоврядування з метою захисту своїх порушених прав у розмірі 5 294,50 грн, а також на користь держави суму судового збору в розмірі 5 052, 95 грн.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
8. ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність. Зазначав, що він працює асистентом кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка". З лютого 2022 року на добровільних та безоплатних засадах допомагав розміщати внутрішньо переміщених осіб у місцях тимчасового перебування - корпусах Національного університету "Львівська політехніка" по АДРЕСА_1. 04 липня 2022 року ОСОБА_1 за направленням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради було розміщено у навчальному корпусі НОМЕР_2 Національного університету "Львівська політехніка", як тимчасово переміщену особу. 06 грудня 2022 року останній покинув місце перебування. Зауважував, що він не є керівником жодної волонтерської організації, також у Національному університеті "Львівська політехніка" не зареєстровано жодної волонтерської організації, допомога внутрішньо переміщеним особам надавалась виключно добровільно та безоплатно у вільний час. Жодних заявлених у позові відомостей він не поширював, жодного відношення до залишення позивачем тимчасового місця проживання він не має, будь-яких прав позивача він не порушував, а викладені ОСОБА_1 обставини є надуманими та неправдивими.
9. Представники третіх осіб Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та Національного університету "Львівська політехніка" в судовому засіданні позов не визнали, зазначили про відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, якими позивач обґрунтував позовні вимоги.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належним та допустимими доказами факту поширення відповідачем інформації, зазначеної ним у позові, що унеможливлює встановлення обставин її достовірності. З огляду на те, що ОСОБА_1 не довів, а суд не встановив порушення відповідачем будь-яких прав позивача, відсутні правові підстави задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, cтягнення з відповідача витрат. Позовні вимоги про відновлення проживання за останньою адресою місця фактичного проживання суд вважав безпідставними, оскільки приписами чинного законодавства не передбачено обов`язку чи права відповідача вирішувати питання щодо забезпечення позивача місцем тимчасового проживання.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року залишено без змін.
13. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог
ОСОБА_1, з огляду на те, що позивач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не довів достатніми доказами факт поширення відповідачем щодо нього недостовірної інформації, внаслідок чого було порушено його особисті немайнові права. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суд вважав такими, що не підтверджують факт поширення відповідачем недостовірної інформації стосовно нього чи порушення особистого немайнового права позивача. Крім того, суд апеляційної інстанції вважав правильними висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши, що апеляційна скарга не містить нових доказів чи посилань на нові обставини. Суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність обставин, які б могли свідчити про необ`єктивність або упередженість судді суду першої інстанції.
Узагальнені доводи касаційної скарги
14. 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, передати справу повністю на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявник зазначає порушення норм процесуального права, вказавши, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Разом з тим вважає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Крім того указує, що судами необґрунтовано були відхилені його клопотання про: витребування письмових доказів; призначення судово-економічної експертизи товарно-матеріальних цінностей; призначення судово-товарознавчої експертизи; виклик свідків; залучення доказів. Також зазначає, що в ухваленні судових рішень брали участь судді, яким було заявлено обґрунтований відвід (пункт 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
16. Касаційна скарга містить посилання на те, що суди попередніх інстанцій не врахували характер спору, а також можливості використання завідомо неправдивих відомостей щодо заявника, поширених відповідачем і волонтерами-студентами у політичних цілях, з метою дискредитації його за викриття агенції "Делла-Центр". Акцентує увагу на наявності прихованих мотивів поширення зазначених відомостей щодо нього - самоправного виселення з місця його фактичного проживання, з метою усунення перешкод для подальшого систематичного заволодіння гуманітарною допомогою з країн Західної Європи.
17. Вважає, що суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
18. Крім того, зауважував, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
20. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року зменшено розмір судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_1 та відстрочено його сплату до ухвалення судового рішення у цій справі, відкрито касаційне провадження у справі № 461/428/23, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
21. 06 лютого 2024 року матеріали справи № 461/428/23 надійшли до Верховного Суду.
22. Ухвалами Верховного Суду від 26 лютого 2024 року та від 18 березня
2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки в ухвалі Верховного Суду від 18 січня
2024 року та постановлення додаткової ухвали щодо звільнення від сплати судових витрат.
23. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, в режимі відеоконференції, виклик свідків, призначення судово-економічної і судово-товарознавчої експертиз, витребування доказів, долучення доказів.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. ОСОБА_1, як внутрішньо переміщена особа, з липня 2022 року тимчасово проживав у спортивному залі навчального корпусу НОМЕР_2 кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка".
25. ОСОБА_2 працює ассистентом кафедри фізичного виховання Національного університету "Львівська політехніка".
26. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 поширив інформацію, яка принижує його честь та гідність. Зокрема, така інформація була поширена серед численної кількості внутрішньо переміщених осіб, в тому числі і публічно. Також вказував, що у грудні 2022 року його виселили з тимчасового місця проживання.
Позиція Верховного Суду
27. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
28. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
30. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
31. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
33. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
34. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
36. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
37. Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
38. У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
39. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
40. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
41. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.