ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 643/7509/21
провадження № 61-2065св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей по Московському району Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, служба у справах дітей Богодухівського району Валківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Шевцов Олександр Анатолійович, на постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
Чумак О. В., від 01 лютого 2024 року і виходив з наступного.
Зміст позовної заяви, зустрічної позовної заяви та їх обґрунтування
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання та відібрання малолітньої дитини.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з березня 2012 року вона з ОСОБА_2 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а з 20 жовтня 2012 року - у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 року шлюб між ними було розірвано. У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Посилалася на те, що сімейне життя у них не склалося через застосування до неї з боку відповідача фізичного та психологічного насильства. Після розлучення з відповідачем вони мешкають окремо. Відповідач самовільно забрав доньку та вона проживає разом з ним. У той же час, ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною.
4. Вважає, що ОСОБА_2 негативно впливає на незміцнену дитячу психіку їх доньки, шляхом морального тиску примушує виконувати всі його вимоги, залякує дитину та налаштовує проти неї.
5. Зауважила, що вона має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання. Спиртними напоями не зловживає, за місцем проживання характеризується позитивно, добре та з любов`ю ставиться до доньки і хоче жити з нею, оберігати і піклуватися про неї. Натомість відповідач може зловживати спиртними напоями, стає агресивним, постійно контролює дитину, намагається її налаштувати проти матері. Акцентувала увагу на тому, що за таких умов постійне проживання доньки з відповідачем, тим більше у віці 8 років, яка дуже схильна до будь-якого психологічного впливу, є неприпустимим. За останній час спільного проживання з відповідачем у їхньої доньки значно погіршився психологічний та емоційний стан.
6. Враховуючи наведене, а також уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд: визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею; негайно відібрати малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у особи, яка незаконно її утримує, - відповідача ОСОБА_2 .
7. У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей по Московському району Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, служба у справах дітей Богодухівського району Валківської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
8. Зустрічний позов обґрунтований посиланням на те, що дитина проживає разом з ним, відвідує навчальний заклад та гуртки, які додатково її розвивають, облікована в медичних установах. Він, як батько, постійно слідкує за станом здоров`я доньки, її розвитком, виховує та піклується про неї.
9. Зазначав, що зареєстрований як фізична особа-підприємець, отримує дохід від ведення своєї господарської діяльності та спроможний забезпечити свою доньку всім необхідним. Натомість ОСОБА_1 не має всіх необхідних умов, у тому числі побутових, для підтримки нормального розвитку дитини, не має власного житлового приміщення, де б могла вона проживати разом з дитиною. Крім того, дочка не має такого психологічного контакту з матір`ю, який налагоджений з батьком.
10. Оскільки дитина проживає з ним, то він повністю її забезпечує, у зв`язку з чим ним було отримано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на доньку. Однак позивачка за первісним позовом не виконує свого обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини, у зв`язку з чим її дані було внесено до Єдиного державного реєстру боржників.
11. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
13. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 .
14. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи інтереси малолітньої дитини, її вік, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в їх інтересах, місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити з батьком ОСОБА_2, оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини. Судом взято до уваги тривале фактичне проживання дитини з батьком (протягом трьох років) у житловому будинку, який належить відповідачу, сформоване оточення дитини, а також відсутність у матері постійного місця проживання, у зв`язку з чим орган опіки не зміг провести обстеження її житла.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
16. Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
17. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого
2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
18. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_1, у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
19. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
20. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначаючи місце проживання малолітньої дитини разом з батьком з огляду на тривале проживання дитини разом з ним, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що місце проживання дитини разом з батьком не було взаємоузгодженим між батьками. У той же час позивачка постійно вчиняла дії щодо побачення з дитиною, зверталася до органів поліції з приводу наявності перешкод у спілкуванні з дитиною, а також до органів опіки та піклування, отже застосовувала всі визначені законом способи для налаштування спілкування з донькою.
21. Встановивши, що зі сторони батька малолітньої дитини обмежується доступ матері до участі у вихованні доньки, мати допускається до спілкування з дитиною лише у присутності батька, під час якого між сторонами виникають суперечки, що об`єктивно унеможливлює побудову здорових стосунків між матір`ю та дитиною і формування з нею зв`язку, який є необхідними для здорового гармонійного розвитку дівчинки, суд апеляційної інстанції вважав, що якнайкращому забезпеченню інтересів дитини буде відповідати визначення її місця проживання саме з матір`ю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22. 12 лютого 2024 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Шевцов О. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року та залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2023 року.
23. Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16?ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд першої інстанції належним чином встановив фактичні обставини справи, надав обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, урахував особисту прихильність дитини до батька, стійкий психоемоційний зв`язок та ухвалив судове рішення, яке відповідає якнайкращим інтересам дитини.
25. Заявник зауважує, що судом апеляційної інстанції не враховано відомості з висновку органу опіки та піклування Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 22 грудня 2022 року, згідно з яким дитина любить обох батьків, але батька більше, оскільки мати приділяє їй менше уваги. Вважає, що зазначений висновок містить відображення особистої думки дитини, яка мала бути врахована апеляційним судом.
26. Крім того, така думка підтверджується і наявним у матеріалах справи висновком фахівця-психолога від 09 серпня 2022 року № 2022/08/09, згідно з яким батько є першою людиною за ступенем психологічної взаємодії, розрив відносин з ним буде становити тяжку психологічну травму для дитини, а найкраще врахування інтересів дитини можливе при постійному проживанні дитини з батьком.
27. Посилається на необґрунтованість доводів позивачки за первісним позовом щодо його протиправних дій відносно неї, відсутність будь-яких санкцій щодо нього. Натомість акцентує увагу на наявності доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (стаття 172-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 (частина перша статті 164 Кримінального кодексу України)
28. Акцентує увагу на визнанні позивачкою в межах досудового розслідування кримінального провадження факту відсутності можливості сплачувати аліменти, проживання її на орендованій квартирі у м. Харкові, яке перебуває під постійними обстрілами, а також відсутності у цій справі позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29. Ухвалою Верховного Суду від 15лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
30. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 643/7509/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2,
від імені якого діє адвокат Шевцов О. А., про зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року до закінчення касаційного провадження. Запропоновано службі у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у відзиві на касаційну скаргу відобразити відомості про умови проживання дитини та кожного з батьків, з`ясувати думку дитини щодо вирішення спору між батьками, про емоційний зв`язок дитини з кожним з батьків, а також інші відомості про дитину.
31. 19 березня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 643/7509/21.
32. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи № 643/7509/21 і персональний склад колегії суддів оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Шевцов О. А., у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
33. 09 травня 2024 року Служба у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як правонаступник Служби у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради після перейменування, направило до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" акт обстеження умов проживання матері ОСОБА_1 від 03 травня 2024 року. Крім того, пояснила, що надати відомості про умов проживання дитини, з`ясувати її думку щодо вирішення спору між батьками, про емоційний зв`язок дитини з кожним з батьків не має можливості, оскільки дитина мешкає з батьком ОСОБА_2 на території Валківської громади Богодухівського району Харківської області.
34. 12 травня 2024 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Шевцов О. А., через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких повідомляє, що дитина проживає разом з ним на території Валківської громади Богодухівського району Харківської області, оскільки проживання у м. Харкові наразі є небезпечним та не відповідає якнайкращим інтересам дитини.
35. Посилається на те, що він не створює жодних перешкод роботі органу опіки та піклування та готовий надати будь-які необхідні документи, з`явитися особисто та забезпечити явку дитини до Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради. Вважає, що визначення місця проживання дитини з матір`ю, яка не має стабільного доходу та місця проживання, не відповідає забезпеченню її якнайкращих інтересів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
36. З 20 жовтня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 року.
37. Сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
38. З 28 квітня 2022 року ОСОБА_2 зареєстрований на території Високопільського старостинського округу, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_1, позитивно характеризується за місцем проживання. На обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
39. Згідно з висновком органу опіки та піклування Валківської міської ради, Богодухівського району Харківської області від 22 грудня 2022 року, зокрема, при обстеженні житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 за адресою:
АДРЕСА_1, проживає родина - батько ОСОБА_2 з малолітньою донькою
ОСОБА_3 Будинок складається з 2-х кімнат, в будинку чисто, кімнати мебльовані, обладнані побутовою технікою, в дитини є окрема кімната, наявне місце для відпочинку. Стосунки між членами сім`ї доброзичливі. Центром надання соціальних послуг міської ради встановлено, що дитина любить обох батьків, але батька більше, оскільки мати приділяє їй менше уваги.
40. У висновку органу опіки та піклування Валківської міської ради, Богодухівського району Харківської області від 22 грудня 2022 року зазначено, що з початку війни (з лютого 2022 року) мати змінювала місця проживання, тому скласти акт обстеження умов проживання та проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею зробити не вдалося. Зі слів ОСОБА_1, вона винаймає квартиру у м. Харкові. Орган опіки і піклування не зазначив у висновку яким чином доцільно визначити місце проживання дитини (почергово з кожним з батьків чи з одним з батьків із забезпеченням контакту з іншим тощо).
41. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є фізичними особами-підприємцями та отримають від своїх підприємницької діяльності дохід.
42. Постановою державного виконавця від 29 грудня 2020 року
ВП № НОМЕР_1 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу, виданого 24 листопада 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 . Станом на
30 вересня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів складає 34 513,75 грн.
43. У серпні 2020 року ОСОБА_1 13 серпня 2020 року зверталася до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради із заявою про факт викрадення і вивезення у невідомому напрямку чоловіком дитини ОСОБА_3 .
44. Згідно з відповіддю Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області від 25 березня 2021 року, ОСОБА_1 13 серпня 2020 року зверталась до правоохоронних органів з аналогічною заявою про викрадення ОСОБА_2 малолітньої дитини.
Позиція Верховного Суду
45. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
46. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
47. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
48. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
49. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
50. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
51. Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.
52. Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.
53. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
54. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
55. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.