ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 720/744/20
провадження № 61-3300св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурцева Аліса Володимирівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
від 29 січня 2024 рокуі виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у
м. Новоселиця Чернівецької області померла його баба ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, як і на інше нерухоме майно спадкове майно, яке за заповітом від 06 березня 2018 року вона заповіла йому.
3. Позивач зазначав, що на час смерті ОСОБА_4 він постійно проживав та працював в Італії за контрактом, який повинен був закінчитися у квітні 2020 року. Після закінчення робочого контракту та повернення в Україну він мав намір оформити спадщину, однак останні декілька місяців строку для прийняття спадщини припали на період міжнародного та національного карантину, запровадженого Урядами країн ЄС та України впродовж періоду з 12 березня 2020 року по 08 травня 2020 року, під час якого нотаріуси не працювали у звичному штатному режимі, що унеможливлювало подання заяви про прийняття спадщини у встановлені законом строки.
4. Крім того, позивач вказував, що у вересні 2019 року був травмований і на час звернення до суду проходив лікування в Італії. Зазначав, що він фактично спадщину прийняв, оскільки здійснював оплату комунальних платежів, утримував будинок та господарські споруди.
5. З урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визначити додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
6. Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області
від 31 жовтня 2022 року у справі замінено первісного позивача ОСОБА_3 на його правонаступницю ОСОБА_1 .
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області
від 03 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
8. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що тривалий час перебування за кордоном, дія транснаціональних карантинних обмежень, обумовлених пандемією COVID-19, зупинка міжнародних транспортних сполучень та роботи підприємств, офіційне визнання факту дії форс-мажорних обставин в Італії є поважними причинами пропуску ОСОБА_3 строку прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. ОСОБА_3 допустив незначний пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини, який сплив 05 травня 2020 року. Пропуск складає лише 6 календарних днів.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргуОСОБА_2 задоволено. Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач не був позбавлений можливості протягом шестимісячного строку після смерті бабусі ОСОБА_4 звернутися з відповідною заявою про прийняття спадщини до посольства України в іноземній країні, яке виконує консульські функції, або подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби поштового чи електронного зв`язку, з подальшим дооформленням належним чином (із засвідченням справжності підпису), або особистим прибуттям до нотаріуса. Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивач суду не надав. Сам факт існування карантинних обмежень та перебування позивача за кордоном не може вважатися поважною причиною пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 06 березня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бурцева А. В., через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
13. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12,
від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, у постанові Верховного Суду
у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року
у справі № 953/8112/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. У касаційній скарзі заявницявказує, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Під час розгляду справи судом першої інстанції спадкоємцем було надано достатньо доказів з відкритих інформаційних джерел, що стосувалися доведення поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини з об`єктивних, непереборних причин, наявності істотних труднощів для спадкоємця у поданні заяви про прийняття спадщини.
15. Заявниця звертає увагу на те, що в умовах діючих в Італії карантинних заходів Генеральне консульство України в Неаполі відновило прийом громадян України для вчинення консульських дій з 25 травня 2020 року. Відновлення електронного прийому заявок громадян України консульськими установами у Республіці Італія відбулося 25 квітня 2020 року. На сайті АТ "Укрпошта" наявна інформація щодо роботи пошти на території Італії та неможливості направити будь-яке поштове повідомлення під час дії безпрецедентних карантинних обмежень.
16. Згідно з доводами касаційної скарги, у перший робочий день 12 травня
2020 року ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Генерального консульства України в Республіці Італія. Під час вирішення спору апеляційний суд не надав належної оцінки встановленим обставинам справи, зокрема карантинним обмеженням, які вплинули на пропуск позивачем строку на звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 720/744/20.
18. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року справу
призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Сарафінчан І. Ф., посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що у первісного позивача було достатньо часу (чотири місяці) до введення карантину, який розпочався у березні 2020 року, щоб подати заяву про прийняття спадщини, а карантинні обмеження не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. 06 березня 2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Бежан Д. С., зареєстрований в реєстрі за № 525, яким заповіла все своє майно ОСОБА_3 .
21. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новоселиця Чернівецького району Чернівецької області померла ОСОБА_4 .
22. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як і інше нерухоме та рухоме майно.
23. 12 травня 2020 року Генеральним консульством України у м. Мілані посвідчено справжність підпису ОСОБА_3 на заяві про прийняття спадщини за законом та за заповітом після смерті його бабусі ОСОБА_4 .
24. У відповідності до інформаційної довідки приватного нотаріуса Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області
Бежан Д. С. від 14 травня 2020 року № 230/02-14/12/2020 ОСОБА_3 роз`яснено, що 31 січня 2020 року було заведено спадкову справу на ім`я ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою спадкоємця за законом. Для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 йому рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
27. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
30. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
31. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
32. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
33. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
34. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
35. Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
36. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.