ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 2-771/1994
провадження № 61-10992св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст апеляційної скарги та ухвалених судових рішень
31 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Запорізького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з 17 червня 1989 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будь-яких непорозумінь у сімейному житті у сторін не виникало.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер. Після його смерті позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 16 березня 2023 року державний нотаріус Кравцова Л. М. повідомила її, що свідоцтво про право на спадщину їй ще не видавалося, у зв`язку з відсутністю родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
28 березня 2023 року ОСОБА_2 отримала у Заводському районному суді м. Запоріжжя архівну копію рішення суду від 17 листопада 1994 року, яким розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після чого з`ясувалося, що розірвання шлюбу було фіктивним, оскільки було необхідним лише для оформлення ОСОБА_1 спадщини.
Посилаючись на те, що рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 просила скасувати оскаржуване судове рішення, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року цивільну справу № 2-771/1994 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу витребувано із Заводського районного суду м. Запоріжжя.
03 квітня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшли копії документів цивільної справи № 2-771/1994, а саме: копія рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року, копія акта про виділення для знищення документів і справ Заводського районного суду м. Запоріжжя за 2004 рік та архівна довідка від 07 квітня 2023 року № 01-63/212/2023, в якій зазначено, що матеріали справи (крім оригіналу рішення суду) знищені за строком зберігання; оригінал рішення суду від 17 листопада 1994 року зберігається в архіві Заводського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року та додані до неї матеріали направлено до Заводського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-771/1994.
05 червня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали справи після відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-771/1194 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в частині повного тексту рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року матеріали відновленого судового провадження у справі № 2-771/1994 повернуто до Заводського районного суду м. Запоріжжя для усунення недоліків, оскільки суд не відновив провадження в частині позовної заяви ОСОБА_1 з додатками та інших документів.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2023 року внесено виправлення в резолютивну частину ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року. Доповнено резолютивну частину судового рішення абзацом третім, такого змісту: "У відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі ЄУН № 2-771/1994 в частині позовної заяви ОСОБА_1 з додатками, інших документів, які були надані позивачем суду під час здійснення судового процесу та іншим особам зі справи до втрати провадження, копій цих документів, інших відомостей, що стосуються справи, - відмовлено".
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року повернуто заявниці.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судове провадження у справі № 2-771/1994 втрачене і ухвалою суду першої інстанції відновлене лише в частині повного тексту рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року, а тому розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року є неможливим.
Зважаючи на те, що чинним Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) не врегульовано питання повернення апеляційної скарги, поданої на судове рішення у справі, в якій втрачене судове провадження, суд апеляційної інстанції, застосувавши аналогію права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявниці на підставі статті 357 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Сердюченко В. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що про наявність рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 1994 року ОСОБА_2 стало відомо лише у 2023 році, а тому вона, з незалежних від неї причин, не могла надати суду позовну заяву та інші документи, необхідні для відновлення втраченого судового провадження.
Повертаючи апеляційну скаргу заявниці, апеляційний суд фактично позбавив її конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення, що є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Сердюченко В. В., на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Сердюченко В. В., з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано із Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи № 2-771/1994; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У вересні 2023 року матеріали справи № 2-771/1994 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 2-771/1994 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 2-о-29/11.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 2-771/1994 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.