Постанова
Іменем України
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 204/1150/23
провадження № 61-4982св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком, ОСОБА_1 .
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 указував на те, що 12 серпня 2014 року він уклав шлюб з ОСОБА_4, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_1 . З 13 липня 2019 року сторони проживають оремо, на розгляді в суді знаходиться його позов про розірвання шлюбу.
У березні 2022 року відповідач разом із дитиною виїхала до Німеччини та почала створювала йому перешкоди для спілкування із сином, хоча позивач кожного місяця надавав матеріальну допомогу на утримання сина в розмірі 10 000 грн. Разом із цим відповідач не приділяла належної уваги сину, який не міг адаптуватися у незвичному середовищі: незнайома мова, незвичайні умови, дитині було незручно й некомфортно. У сина почалися нервові зриви, безпричинний страх, сльози. Після чого було вирішено, що син поїде з бабусею, мамою позивача, до України, сторони як батьки надали дозвіл на повернення дитини в Україну.
На теперішній час син проживає разом з позивачем на АДРЕСА_1 . Життя дитини прийшло до ладу, син став спокійним, у нього зникли страхи й тривоги, поводить себе врівноважено. ОСОБА_2 зараз перебуває за кордоном, проживає в місті Норденхам, Німеччина, з дитиною спілкується мало, не працює, не має самостійного доходу, отримує допомогу від держави Німеччина.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 13 жовтня 2023 року позов задовольнив. Визначив місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для задоволення позову.У цій справі позивач підтримав свій позов та наполягав на його розгляді по суті, тому підстав для закриття провадження у справі немає. Сама по собі згода відповідача на визначення місця проживання дитини з батьком не виключає наявності предмета спору на час розгляду справи, а лише свідчить про згоду з позовом.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Коломойця С. В. задовольнив. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2023 року скасував, провадження у справі закрив.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наведені сторонами обставини та долучені до справи докази свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 754/2882/22, від 29 листопада 2023 року у справі № 757/555/22, від 11 січня 2024 року у справі № 757/15298/22-ц, від 26 травня 2022 року у справі № 554/11459/20, від 11 березня 2021 року у справі № 710/1598/19; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справ.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.