ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 491/330/23
провадження № 61-14114св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача- ОСОБА_2 ;
відповідач - комунальна установа "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи";
третя особа - ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 05 червня 2023 року
у складі судді Тітової Т. П. та постанову Одеського апеляційного суду
від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунальної установи "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи"
(далі - КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи"), третя особа - ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що 15 жовтня 2015 року він прийнятий на роботу до КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи", а наказом
від 19 травня 2022 року № 133-л переведений на посаду завідувача відділу лікаря судово-медичного експерта судово-медичної експертизи трупів вказаної установи.
Відповідно до наказу КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи"
від 01 березня 2023 року № 191-к/тр його звільнено з посади завідувача відділу судово-медичної експертизи трупів з 01 березня 2023 року за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Не заперечуючи, що з 13 лютого 2023 року по 27 лютого 2023 року він був відсутній на робочому місці, позивач пояснював необхідністю догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, стан здоров`я якої різко погіршився. Також зазначав, що він був відсутній на робочому місці у вказаний період, оскільки дізнався, що у табелі обліку робочого часу за лютий 2023 року, протабельований як соціальна відпустка.
Позивач вказував, що він відсторонений від роботи без зазначення строку відсторонення, тому може не знаходитись на збереженому за ним робочому місці. Він написав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати строком 15 календарних днів з 13 лютого 2023 року, проте відповідач не прийняв обставини поважності причин відсутності на роботі і не прийняв відповідну доповідну з цього приводу. Вважав своє звільнення незаконним та таким, що
не відповідає вимогам трудового законодавства.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив судпоновити його на роботі на посаді завідувача, лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення та по дату виконання судового рішення з розрахунку
1 505 грн 44 коп. на день.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 05 червня 2023 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив
із того, що позивачем не доведено належними й допустимими доказами, що його відсутність на роботі з 13 лютого 2023 року по 27 лютого 2023 року обумовлена поважними причинами. До заяви позивача про надання відпустки без збереження заробітної плати не надано необхідних документів, які б давали підстави для надання роботодавцем такої відпустки в обов`язковому порядку. Крім того, заява не погоджена керівником підприємства, а тому позивач не набув право на відпустку без збереження заробітної плати. Після видання наказу
від 09 лютого 2023 року № 14-ОД у зв`язку з проведенням службового розслідування, ОСОБА_1 було відсторонено від здійснення повноважень завідуючого відділу судово-медичної експертизи трупів з 10 лютого 2023 року, що не звільняє його від обов`язку дотримуватися правил трудового розпорядку та бути присутнім на роботі протягом робочого дня, відповідачем не було обмежено у такий спосіб його можливість фізично потрапити на робоче місце.
КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи", звільняючи позивача з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, дотримався вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для поновлення його на роботі і задоволення похідних позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 05 червня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також указав, що ОСОБА_1 не доведено поважності причин невиходу на роботу
у період 13 лютого 2023 року по 27 лютого 2023 року. Після завершення службового розслідування, відсутність позивача на робочому місці з 21 лютого 2023 року по 27 лютого 2023 року не пов`язана з тимчасовою забороною роботодавця від виконання ним трудових обов`язків, так як його було відсторонено від повноважень завідуючого відділом судово-медичної експертизи трупів з 10 лютого 2023 року, а не від роботи.
Апеляційний суд зазначив, що саме по собі відображення у табелі робочого часу, що позивач перебуває у соціальній відпустці з дозволу адміністрації, не може бути взято до уваги, як достатній доказ існування відповідного дозволу з боку власника, оскільки такий дозвіл роботодавця, виходячи з частини першої
статті 84 КЗпП України та статті 25 Закону України "Про відпустку" та за дотриманні умов передбачених даними нормами з боку працівника, не є необхідним. Крім того, працівник, яка попередньо складала такий табель, не була належним чином обізнана про дійсність причин відсутності позивача на робочому місці, а здійснювала табелювання виходячи з недостовірної інформації від колег по роботі. Крім того, позивач не був позбавлений протягом строку своєї фактичної відсутності на роботі, передати належним чином оформлений висновок лікаря про потребу його матері у сторонньому догляді у вказаний період часу.
Суд апеляційної інстанції посилався на відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої і постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, з підстав передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2023 року вказану справу передано для розгляду колегії суддів: ОСОБА_4. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії:
Антоненко Н. О., Дундар І. О. (провадження № 61-14114св23).
У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 на підставі службової записки секретаря Другої судової палати Касаційного цивільного суду Червинської М. Є., розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2024 року
№ 491/330/23 справу передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року вказану справу передано для розгляду колегії суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії:
Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д. (провадження № 61-14114св23).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2024 року справу за позовом
ОСОБА_1 до КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи", третя особа - ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що наказом КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" № 14-ОД призначено проведення службового розслідування обґрунтованості вимог, викладених під час ознайомлення з наказом про поновлення на роботі та відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень завідуючого відділом судово-медичної експертизи трупів з 10 лютого 2023 року. У зазначеному наказі не вказано, що позивача відсторонено від здійснення повноважень з обов`язковим знаходженням його на робочому місці відповідно до правил трудового розпорядку, не визначено, які саме функції має виконувати на час відсторонення.
ОСОБА_1 написав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на 15 календарних днів з 13 лютого 2023 року, у зв`язку необхідністю догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи. 17 лютого 2022 року йому зателефонував працівник відділу кадрів та повідомив, що його заява тільки надійшла на розгляд до виконуючого обов`язки генерального директора
КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_3
і попросив надіслати документи, які підтверджують інвалідність матері.
ОСОБА_1 надіслав йому у месенджер фотокопію пенсійного посвідчення матері, у якому зазначено групу інвалідності. Будь-яких інших вимог від керівництва установи щодо надання підтверджуючих документів про потребу постійного стороннього догляду за матір`ю не вказували. Таким чином, позивач виконав прохання працівника відділу кадрів відповідача і надав документи про стан здоров`я матері, на які посилався у заяві про надання відпустки, що підтверджують поважність підстав його відсутності на роботі.
Крім того, про звільнення ОСОБА_1 з посади без законної підстави свідчить те, що у табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітку за лютий 2023 року КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" відносно ОСОБА_1 за період з 13 по 27 лютого 2023 року, проставлені відмітки "ДА", яка відповідно до розшифровки умовних позначок означає додаткова відпустка (соціальна; з дозволу адміністрації). Вказаний табель обліку робочого часу за лютий 2023 року був підписаний виконуючим обов`язки генерального директора ОСОБА_3, завірений гербовою печаткою установи. Також у спірному наказі про звільнення ОСОБА_1, відповідач вказує акт про відсутність на робочому місці від 21 лютого 2023 року, тобто інших актів від 16 лютого 2023 року та 23 лютого 2023 року не було і не надавались позивачу на ознайомлення у день його звільнення. При цьому посилався на відповідну практику Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 з 15 жовтня 2015 року працював у КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи", що підтверджується довідкою № 57 від 19 грудня 2022 року (а. с. 18).
Відповідно до витягу з наказу від 19 травня 2022 року № 133-л ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача відділу лікаря судово-медичного експерта відділу судово судово-медичної експертизи (а. с. 19).
Згідно з копією наказу від 09 лютого 2023 року № 14-ОД ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень завідуючого відділу судово-медичної експертизи трупів з урахуванням його небажання приступити до виконання обов`язків з 10 лютого 2023 року та у зв`язку з його відстороненням виконання обов`язків завідуючого відділом судово-медичної експертизи трупів покладено на т. в. о. завідуючого відділом чергових експертів ОСОБА_5 з 10 лютого 2023 року (а. с. 34).
16 лютого 2023 року у складі медичного директора, виконуючого обов`язки начальника відділу кадрового та юридичного забезпечення, інспекторів
з кадрової роботи складено акт про те, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці у період з 13 по 16 лютого 2023 року (а. с. 89).
21 лютого 2023 року у складі медичного директора, виконуючого обов`язки завідуючого відділом, виконуючого обов`язки начальника відділу кадрового та юридичного забезпечення, інспекторів з кадрової роботи складено акт про те, що у період з 20 по 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці (а. с. 90).
23 лютого 2023 року у складі виконуючого обов`язки генерального директора, медичного директора, виконуючого обов`язки заступника генерального директора з експертної роботи, виконуючого обов`язки начальника кадрового забезпечення, виконуючого обов`язки завідувача відділом судово-медичної експертизи трупів, лаборанта відділу судово-медичної експертизи трупів складено акт про те, що 22 лютого 2023 року протягом всього робочого часу згідно графіку та 23 лютого 2023 року з 08:00 год до 11:50 год ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці (а. с. 31).
У доповідній щодо відсутності на робочому місці з 20 по 27лютого 2023 року, яка датована 01 березня 2023 року, ОСОБА_1 пояснив, що дізнався про те, що
у табелі обліку робочого часу за лютий 2023 року він протабельований як соціальна відпустка. Також зазначив, що відсторонений від роботи без вказаного строку відсторонення та збереження заробітку, отже міг не знаходитися на збереженому за ним робочому місці (а. с. 47).
01 березня 2023 року виконуючим обов`язки генерального директора
КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_3 видано наказ № 191-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року із займаної посади за прогули без поважних причин на підставі пункту 4
частини першої статті 40 КЗпП України, з яким він був ознайомлений 02 березня 2023 року, про що свідчить його підпис та заперечення, у якому він висловив свою незгоду з наказом (а. с. 20).
Трудову книжку ОСОБА_1 отримав 15 березня 2023 року;
Відповідно до медичної довідки від 24 березня 2023 року № 18 обставини вказують про наявність у мами позивача цукрового діабету, ІІ тип, середньої тяжкості. Діабетична сенсомоторна полінейропатія з больовим синдромом, порушенням тактильної, больової, вібраційної чутливості середньої тяжкості. Дисциркуляторно-дисметаболічна енцефалопатія 2 ст. з мікроознаками ураження ЦНС, стійким цефалічним, вираженим вертигінозним, астеноневротичним синдромами. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, ХАН 1
ст. Потребує постійного медикаментозного лікування (а. с. 41).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволенню
не підлягає.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частини перша-друга статті 149 КЗпП України).