ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року
м. Київ
справа № 725/221/23
провадження № 61-13383св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",відповідач - ОСОБА_1,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у складі колегії суддів Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
У січні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за період із 23 лютого
2019 року до 23 лютого 2022 року у розмірі 1 600,14 доларів США (3 % річних від простроченої суми) за кредитним договором від 16 травня 2007 року
№ CVSNGK00000044.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції і мотиви їх постановлення
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, АТ КБ "ПриватБанк" 24 липня 2023 року оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без руху та надано заявнику п`ятиденний строк із моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів, що підтверджують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 07 серпня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" надало заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України, вважав неповажними наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Висновок апеляційного суду мотивовано тим, що зі скріншоту програмного комплексу банку "Система обліку судових справ" встановлено, що представник ТОВ "Кредитні ініціативи" отримав копію судового рішення 21 червня 2023 року, а тому АТ КБ "ПриватБанк" мало достатньо часу для подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Наведені заявником підстави для поновлення процесуального строку апеляційний суд вважав непереконливими та такими, що не підтверджують неможливість подання апеляційної скарги у розумний строк.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Колодочка П. О., засобами електронного зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня
2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам у справі щодо отримання банком оскаржуваного рішення суду першої інстанції та помилково зазначив дату отримання 21 червня 2023 року. Посилаючись на скріншот програмного комплексу банку "Система обліку судових справ", апеляційний суд не звернув уваги на дату отримання банком судового рішення, а саме 28 червня 2023 року.
Попри те, що в заяві про усунення недоліків представник АТ КБ "ПриватБанк" допустив технічну помилку, вказавши іншу дату, докази, долучені до заяви підтверджують твердження позивача про отримання ним засобами електронного зв`язку копії рішення саме 28 червня 2023 року, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою із дотриманням процесуальних строків.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Першотравневого районного суду м. Чернівців.
У жовтні 2023 року справу № 725/221/23 передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року призначено справу до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду,
а відповідно до статті 6 Конвенцію таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судовихрішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист.
Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Стаття 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом із тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує
в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції,
з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду ("Volovik v. Ukraine",
№ 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вказана правова норма кореспондується зі змістом статті 352 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У частині другій статті 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.