ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5335/21 (910/8691/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
про ухвалення додаткового рішення у справі Господарського суду міста Києва та розподіл судових витрат
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
до 1) ОСОБА_1
2) Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича
3) Міністерства юстиції України
4) Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
5) Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації
про визнання недійсним інвестиційного договору, усунення перешкод у користуванні майном, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора речових прав та скасування запису про право власності
у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс"
до боржника Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представники позивача -Клим`юк О.С., адвокат, Ільчук О.С., адвокат,
представники відповідача-1 - не з`явився,
представники відповідача-2 - не з`явився,
представники відповідача-3 - не з`явився,
представники відповідача-4 - не з`явився,
представники відповідача-5 - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
1. 25.09.2023 Господарський суд міста Києва за результатами розгляду позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №К5" (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича (далі - Відповідач-2), Міністерства юстиції України (далі- Відповідач-3), Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (Відповідач-4) та Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації (далі - Відповідач-5) про визнання недійсним інвестиційного договору, усунення перешкод у користуванні майном, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора речових прав та скасування запису про право власності ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024) про часткове задоволення позову, а саме про задоволення всіх заявлені Позивачем вимог з відмовою у задоволенні позовних вимог до Відповідачів 3, 5.
2. Верховний Суд постановою від 23.04.2024 залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 - без змін.
3. Водночас, при ухваленні 23.04.2024 постанови у справі № 910/5335/21 (910/8691/22), Верховним Судом не здійснювався розподіл заявлених Позивачем судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у цій справі.
4. 25.04.2024 Позивач звернувся із заявою про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу (підписаною адвокатом Ільчук О.С.) та просив стягнути з Відповідача-1 витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 9 000 грн 00 коп., понесених Позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції.
5. Правила розподілу судових витрат у господарській справі регламентовано положеннями статті 129 ГПК України, за якими, зокрема:
- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої);
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма);
- якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята).
6. Згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі (після чого суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, статті 218, 219 ГПК України) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.
7. Щодо підстав для вимог про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у господарському процесі Суд зазначає, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
8. Згідно з вимогами частин першої другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.
9. Щодо процесуального порядку заявлення стороною (учасником) у справі вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то за положенням частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат за винятком суми сплаченого нею судового збору.
10. За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
11. Крім цього за положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
12. При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У разі ж недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).