ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 225/8618/21
провадження № 51-893 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 29травня 2023року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052220000601, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Бодайбо Іркутської області, РФ, зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Дзержинський міський суд Донецької області вироком від 29травня 2023року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі положень ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Донецької області від27квітня 2017року та остаточно призначив йому покарання у виді 1року і 1дня позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_7, перебуваючи в місцях позбавлення волі, та з 20.07.2018 відбуваючи покарання за вироком Апеляційного суду Донецької області від 27.04.2017 у виді позбавлення волі строком на 5 років у ДУ "Торецька виправна колонія (№2)" по вул. Херсонській, 32 у м. Торецьку Донецької область, будучи ознайомленим з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Правилами внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, Кримінального кодексу України, в тому числі з положеннями статті 391 КК України, на шлях виправлення не став та умисно, з метою порушення режиму утримання, систематично, а саме 15 разів за період відбування покарання, вчиняв непокору законним вимогам адміністрації установи, з них 10 разів у 2021 році, порушуючи вимоги ч.1 ст.9, ч.ч.3, 4 ст.107 КВК України та пунктів 3, 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, у зв`язку з чим 15 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі до дисциплінарного стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу.
Зокрема, за фактом порушення засудженим ОСОБА_7 режиму відбування покарання, яке мало місце 25.07.2021 та полягало у зберіганні речей, заборонених до використання в колонії та перешкоджанні персоналу колонії виконувати свої обов`язки, на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 03.08.2021 засуджений 05.10.2021 був підданий дисциплінарному стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу строком на 1 місяць.
По відбуттю вказаного дисциплінарного покарання ОСОБА_7 належних висновків для себе не зробив та продовжував чинити непокору законним вимогам адміністрації УВП.
Зважаючи на численні порушення режиму утримання, 17.11.2021 за вчинення порушення режиму відбування покарання за вмотивованою постановою начальника колонії засудженого ОСОБА_7 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор строком на 7 діб, де останній належних висновків для себе не зробив та продовжив чинити непокору законним вимогам адміністрації УВП.
Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ХХІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, засуджені, які тримаються у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах), санітарну обробку проходять окремо від інших засуджених. Прибирання камер дисциплінарних ізоляторів, карцерів, приміщень камерного типу та одиночних камерах проводиться засудженими, які в них тримаються, почергово за графіком.
Відповідно до діючого розпорядку дня засуджених, що утримуються в ДІЗО/ПКТ, на 2021 рік, затвердженого наказом начальника ДУ "Торецька виправна колонія (№2)" № 86 від 04.02.2021, в період часу з 06 години 00 хвилин до 06 голини 30 хвилин засуджені мають прибирати камери, в яких утримуються.
18.11.2021 о 06:00 годині під час перевірки дисциплінарною комісією санітарного стану камер ДІЗО/ПКТ було встановлено, що камера № 7 знаходиться в неналежному санітарному стані: пил на підвіконнику, брудна підлога.
Після цього начальником ДУ "Торецька виправна колонія (№2)" ОСОБА_8 згідно з графіком прибирання в камері № 7 ДІЗО/ПКТ на листопад 2021 року в період часу з 06 години 01 хвилина до 06 години 02 хвилини було пред`явлено засудженому ОСОБА_7 законну вимогу приступити до виконання обов`язків чергового по камері, витерти пил та помити підлогу, однак ОСОБА_7 приступити до виконання законних вимог адміністрації виправної колонії відмовився.
Під час пред`явлення законних вимог ОСОБА_7 на стан здоров`я не скаржився, тому ОСОБА_7 за станом здоров`я міг виконувати обов`язки чергового.
Після цього начальником ДУ "Торецька виправна колонія (№ 2)" ОСОБА_8 засудженому ОСОБА_7 о 06 годині 03 хвилини знову було пред`явлено законну вимогу приступити до виконання обов`язків чергового по камері № 7 ДІЗО/ПКТ. Виконати цю вимогу засуджений категорично відмовився, чим порушив вимоги ч.1 ст. 9, ч. 3, 4 ст.107 КВК України та п. п. 3, 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, тим самим вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 15листопада 2023року апеляційні скарги захисника та обвинуваченого залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник,посилаючись на істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишились доводи про незаконність поміщення ОСОБА_7 в ДІЗО усупереч положенням ч.6 ст.135КВК України, й це носило явно провокативний характер.
Також, на думку захисника, про провокацію ОСОБА_7 на вчинення правопорушення свідчить графік чергувань, на який послався суд, в якому чергування ОСОБА_7 було дописано, і тому відсутня дата затвердження цього документа. Крім цього, на переконання сторони захисту, те, що 18листопада 2021року разом з начальником колонії о 06.00год. прийшов і в.о.начальника медичної частини, який вказав, що ОСОБА_7 працездатний, хоча згідно з розпорядком дня огляд лікаря мав відбутися з 11.30до 12.00год., також свідчить про провокацію.
Крім цього, захисник стверджує, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів скарги про те, що поміщення засудженого ОСОБА_7 в ДІЗО раніше відбувалося на підставі рішень дисциплінарних комісій, які не були затверджені спостережними комісіями.
Також захист посилається на упередженість головуючого в апеляційному суді судді ОСОБА_9, який був головуючим у справі про перегляд в апеляційному порядку ухвали Дзержинського районного суду про поміщення ОСОБА_7 до приміщення камерного типу, тому сформував заздалегідь визначену думку щодо винуватості засудженого.
Крім цього, захисник у скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 ухвалені на підставі копій документів, що суперечить вимогам ч.3 ст.99КПК України.
Прокурор подав заперечення на касаційну скаргу захисника, у якому наводив аргументи на спростування доводів касаційної скарги і просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги і просила залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час тамісце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей433,438 КПКУкраїни, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.