ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 463/641/17
провадження № 61-1577св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2022 року, додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 березня 2023 року у складі судді ГиричС.В. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 рокуу складі колегії суддів Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня "Охматдит", правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Клінічний центр дитячої медицини", про визнання незаконним та скасування наказу про зміни в штатному розписі,поновлення на посадіта
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня "Охматдит" (далі КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит"), правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Клінічний центр дитячої медицини" (далі КНП ЛОР "КЦДМ"), про визнання незаконним та скасування наказу про зміни в штатному розписі,поновлення на посаді.
Зазначала, що з 2007 року працює на посаді лікаря дитячого невролога в КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит". Наказом головного лікаряКНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року№ 66п "Про зміни у штатному розписі лікарні" скорочено 0,5 ставки лікаря невролога дитячого приймального покою, яку вона займає, і введено 0,5 ставки лікаря невролога дитячого у консультативній поліклініці в корпусі № 2 смт Брюховичі. Вказувала, що наказ є неправомірним, фактично є переведенням її на інше місце роботи, тому переважна більшість пацієнтів, у тому числі важкохворих і дітей з судомними станами та епілепсією, які перебувають під її наглядом та лікуванням, будуть змушені їздити в смт Брюховичі, що негативно позначиться на їхньому здоров`ї, оскільки прямого сполучення з корпусом № 2 в смт Брюховичі немає.
Посилалася на те, що в корпусі № 2 смт Брюховичі відсутнє відповідне обладнання для обстеження важкохворих та інших неврологічних дітей. Вважала, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією допускається тільки за згодою працівника, однак вона таку згоду не надавала.
Наголошувала, що переведення її на іншу роботу є порушенням істотних умов праці, оскільки їй пропонується 0,5 ставки лікаря невролога дитячого з нижчою заробітною платою і з відсутністю необхідного медичного устаткування. Зміни до штатного розпису лікарні викликані не у зв`язку з реальною виробничою необхідністю, а через особисту неприязнь керівника стосовно неї. Зміна істотних умов праці допускається, якщо це викликано змінами в організації виробництва і праці.
Просила визнати неправомірним та скасувати наказголовного лікаряКНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року№ 66п"Про зміни у штатному розписі лікарні", поновити її на посаді лікаря невролога дитячого приймального відділення лікарні.
Короткий зміст судових рішень
22 грудня 2022 року рішенням Личаківського районного суду м. Львова у задоволенні позову ОСОБА_1 провизнання незаконним та скасування наказу про зміни в штатному розписівідмовлено.
21 березня 2023 року додатковим рішеннямЛичаківського районного суду
м.Львова у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі відмовлено.
18 грудня 2023 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2022 року та додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 березня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що оскаржуваним наказом головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року№ 66п "Про зміни у штатному розписі лікарні" не порушуються права позивачки, оскільки цим наказом вона не була ні переведена, ні переміщена, ні звільнена з посадилікаря невролога дитячого приймального відділення лікарні, а що стосується внесення оскаржуваним наказом змін до штатного розпису лікарні, то суд не вправі вдаватися до оцінки необхідності та доцільності внесення змін до штатного розпису. Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на роботі, то ОСОБА_1 не була звільнена з посади, продовжувала і продовжує працювати на посаділікаря невролога дитячого приймального відділення КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит", а тому відсутні підстави для задоволення цієї позовної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 січня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду
м. Львова від 22 грудня 2022 року, додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 607/83/16-ц (провадження № 61-742св17), про те, що зміна істотних умов праці допускається, якщо це викликано змінами в організації виробництва і праці.
Суди не вирішили питання про необхідність залучення до участі у справі Львівської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, оскільки предметом судового розгляду є наказ головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року за № 66п, а лікарня є юридичною особою публічного права та перебуває у власності територіальної громади Львівської області (засновником лікарні є управління майном комунальної власності Львівської обласної ради, яке діє від імені власника Львівської обласної ради; галузеве управління лікарнею здійснює Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації.
Суди не дослідили докази у справі, зокрема, оспорюваний наказ головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року за № 66п, пунктом 3 якого вказано, що відділ кадрів має ознайомити її з вакантними посадами в лікарні, однак суди не дослідили наявність вакансій, що пропонувались їй. Відповідність посадової інструкції лікаря невролога дитячого приймального відділення у м. Львові та лікаря невролога дитячого консультативної поліклініки у корпусі № 2 смт Брюховичі у частині кваліфікації, умов праці та посадових обов`язків суди не з`ясували.
Її переведення на іншу роботу відбулось із порушенням істотних умов праці, адже запропонована робота менш оплачувана, у консультативній поліклініці у корпусі № 2 смт Брюховичі відсутнє необхідне медичне устаткування, робота в смт Брюховичі потребує вдвічі більше затрат коштів і часу.
Наказ Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 23 вересня 2022 року № 476 к/тр про затвердження штатного розпису лікарні та розпорядчого документа щодо втрати дії наказу головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року за № 66п відповідач не надав. Суд необґрунтовано відхилив її клопотання про витребування таких доказів. Із наказом КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 30 травня 2022 року № 267а, яким скасовано наказ від 05 січня 2017 року за № 66п, її не ознайомлено.
Позиція відповідача
У відзиві на касаційну скаргу КНП ЛОР "КЦДМ" зазначає, що судові рішення у справі жодним чином не впливають на права і обов`язки Львівської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації. Та обставина, що вказані суб`єкти затверджують чи погоджують штатний розпис, не стосується предмета спору. Суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Підставою позову ОСОБА_1 вказувала відсутність змін в організації виробництва і праці, тому доводи касаційної скарги в іншій частині виходять за межі позову. Оспорюваним наказом позивачці планувалося доручити виконувати роботу на тому ж підприємстві, з тим самим обсягом навантаження, таку ж саму роботу у межах її спеціальності та кваліфікації зі збереженням розміру оплати праці. Заплановане на 09 березня 2017 року переміщення не відбулося, позивачка продовжує працювати в лікарні на попередніх умовах, її права не порушені. Наказ Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 23 вересня 2022 року № 476 к/тр позивачкою не витребовувався, такого у клопотання у справі немає і сам наказ не стосується предмета спору. Оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників не є належним способом захисту прав. Позивачка протягом семи років розгляду справи в судах зловживала процесуальними правами та затягувала розгляд справи, у зв`язку з чим суд має накласти на неї штраф відповідно до статей 44, 148 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заявив про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн, понесених у суді касаційної інстанції.
Фактичні обставини справи
КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит", правонаступником якого є КНП ЛОР "КЦДМ", у своїй діяльності керується Статутом, затвердженим наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 07 липня 2014 року № 24-с (т. 1, а. с. 85-96).
Відповідно до пункту 1.4 Статуту лікарня є юридичною особою публічного права, перебуває у спільній власності територіальної громади Львівської області, засновником лікарні є управління майном комунальної власності Львівської обласної ради, яке діє від імені власника Львівської обласної ради. Галузеве управління лікарнею здійснює Департамент охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації.
Згідно з пунктом 4.5 Статуту безпосереднє керівництво лікарнею здійснює головний лікар.
Згідно з пунктом 4.2.7 Статуту КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" до компетенції засновника (Львівської обласної ради) належить затвердження штатного розпису лікарні, а відповідно до пункту 4.4.4 до компетенції Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації належить погодження штатного розпису лікарні.
Відповідно до пункту 5 контракту з головним лікаремКНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 02 червня 2016 року керівник лікарні зобов`язується забезпечувати раціональний добір кадрів, створювати умови для підвищення фахового кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом (т. 1, а. с. 131).
Згідно з пунктом 2.11 посадової інструкції головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит", затвердженої директором Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної адміністрації 20 квітня 2017 року, головний лікар відповідно до своїх обов`язків подає на затвердження Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної адміністрації кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, штатний розпис та структуру закладу.
ОСОБА_1 наказом від 22 січня 2013 року була переведена на 0,5 вакантної ставки посади лікаря невролога дитячого приймального відділення КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит".
Наказом головного лікаряКНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року № 66п "Про зміни у штатному розписі лікарні" у зв`язку із виробничою необхідністю, а саме з відсутністю невідкладної та планової госпіталізації неврологічних хворих у відділенні стаціонару, з розширенням консультативної поліклініки і так як посада лікаря невролога дитячого приймального відділення не належить до ургентних виведено 0,5 посади лікаря невролога дитячого з штатного розпису приймального відділення з 10 березня 2017 року та введено 0,5 посади лікаря невролога дитячого в штатний розпис консультативної поліклініки у корпусі № 2 смт Брюховичі з 10 березня 2017 року.
Відповідно до пункту 3 наказу передбачено відділу кадрів ознайомити під розписку ОСОБА_1 лікаря-невролога дитячого приймального відділення з наказом, змінами в істотних умовах праці та вакантними посадами в лікарні до 10 січня 2017 року.
Наказом виконуючого обов`язки директора КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 30 травня 2022 року №267а "Про скасування наказу від 05 січня 2017 року № 66п" оскаржуваний наказ скасовано, як такий, що не породжує правові наслідки.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбаченихчастинами першою,третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу;суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 5 частини першої статті 3 ЦК України). Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина друга статті 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Розглядаючи відповідний спір, суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права.
Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності (частини перша, другастатті 43 Конституції України).
У справі не встановлено порушення права позивачки на працю та необхідність у судовому захисті цього права.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У частині першій статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених устатті 33цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.
У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється запунктом 6 статті 36цього Кодексу.
Попереджаючи працівника про зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попередженні дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці та звільняється за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 607/83/16-ц (провадження № 61-742св17), на яку посилається заявниця в касаційній скарзі, зазначено, що зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьоюстатті 32 КЗпП України, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
За змістом частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Верховний Суд не відступає від своїх висновків про те, що суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, адже право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу, однак зауважує, що запровадженнязмін в організації виробництва і праці має здійснюватися уповноваженим на це суб`єктом відповідно до статутних положень підприємства, що суд у подібних спорах має перевіряти.
ОСОБА_1 посилалася на незаконність її переведення з 0,5 ставки лікаря невролога дитячого приймального покоюКНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит"на 0,5 ставки лікаря невролога дитячого у консультативній поліклініці в корпусі № 2 смт Брюховичі. У позовній заяві (уточненнях до неї) зазначала, що в лікарні не відбулися зміни в організації виробництва і праці.
У поясненнях на адресу суду першої інстанції (т. 3, а. с. 126-127) представник позивачки вказував, що головний лікар приймає на роботу та звільняє з роботи працівників лікарні відповідно до штатного розпису, однак зміни до штатного розпису та інші питання, що з ним пов`язані, не є компетенцією головного лікаря.
Згідно з пунктом 4.2.7 Статуту КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" до компетенції засновника (Львівської обласної ради) належить затвердження штатного розпису лікарні, а відповідно до пункту 4.4.4 до компетенції Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації належить погодження штатного розпису лікарні.
Відповідно до пункту 5 контракту з головним лікаремКНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 02 червня 2016 року керівник лікарні зобов`язується забезпечувати раціональний добір кадрів, створювати умови для підвищення фахового кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом (т. 1, а. с. 131).
Згідно з пунктом 2.11 посадової інструкції головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит", затвердженої директором Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної адміністрації 20 квітня 2017 року, головний лікар відповідно до своїх обов`язків подає на затвердження Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної адміністрації кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, штатний розпис та структуру закладу.
Оспорюваний наказ від 05 січня 2017 року№ 66п "Про зміни у штатному розписі лікарні", яким скорочено 0,5 ставки лікаря невролога дитячого приймального покою і введено 0,5 ставки лікаря невролога дитячого у консультативній поліклініці в корпусі № 2 смт Брюховичі, виданий головним лікарем КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" всупереч Статуту лікарні, контракту та посадової інструкції головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит".
Вказані зміни до штатного розпису не погоджені Департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації та не затверджені Львівською обласною радою, що визнає сам відповідач та зазначено в судових рішеннях.
Однак Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що фактично зміни істотних умов праці позивачки не відбулися, адже суди встановили, що оспорюваний наказ головного лікаря КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 05 січня 2017 року № 66п не був реалізований, наказом виконуючого обов`язки директора КНП ЛОР "ЛОКЛ "Охматдит" від 30 травня 2022 року № 267а "Про скасування наказу від 05 січня 2017 року № 66п", оскаржуваний наказ скасовано, як такий, що не породжує правові наслідки.