ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 638/12597/21
провадження № 61-12814св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач Харківська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа державний реєстратор Комунального підприємства "РегістрСервіс" Первомайської міської ради Харківської області Дунаєва Оксана Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року у складі судді Цвірюка Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа державний реєстратор Комунального підприємства "РегістрСервіс" Первомайської міської ради Харківської області (далі державний реєстратор) Дунаєва О. В., про скасування державної реєстрації права власності.
Позов мотивований тим, що Інспекція з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за заявою ОСОБА_2 від 04 серпня
2020 року № б/н щодо проведення обстеження на АДРЕСА_1 у зв`язку
з наданням у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 та наданням в оренду земельної ділянки № 2, 11 серпня 2020 року здійснила виїзд на місцевість.
Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 серпня 2020 року право власності на житловий будинок літ. "А-1" загальною площею 172 кв. м, житловою площею 117 кв. м, з надвірними будівлями та спорудами, за вказаною адресою на підставі довідки від 08 жовтня 2019 року № 2019/Н-21, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Калина" (далі ТОВ "ЮК "Калина"), і свідоцтв про право на спадщину від
20 травня 1972 року № 7-797 та 24 березня 2015 року № 1-1312, виданих державним реєстратором Дунаєвою О. В. 03 жовтня 2019 року, зареєстроване за ОСОБА_2 (1/2) і ОСОБА_1 (1/2).
Інформації щодо отримання дозвільних документів на житловий будинок
літ. "А-1" загальною площею 172 кв. м, житловою площею 117 кв. м
з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 на проведення будівельних робіт (реконструкцію) або відомостей щодо введення
в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у Департаменті немає.
Харківська міська рада просила скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. "А-1" загальною площею 172 кв. м, житловою площею 117 кв. м, з надвірними будівлями та спорудами, на
АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_1 (1/2), з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 603949563101, запис про право власності
№ 33597131, індексний номер рішення 49085230).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що обраний позивачем спосіб захисту, з огляду на повноваження Харківської міської ради, в особі якої подано позов, зі здійснення державного архітектурного-будівельного контролю та права, які позивач вважав порушеними, є неналежним.
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 серпня 2023 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що пред?явленя позову про скасування рішення державного реєстратора є належним способом захисту порушеного права. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що його здійснила, відповідно до частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, частини четвертої статті 376 ЦК України. Визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності,
у подальшому надає органу архітектурно-будівельного контролю можливість вжити заходів, наслідком яких є винесення припису та набуття права на звернення до суду про знесення самовільно збудованого майна.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 27 листопада 2018 року у справі
№ 905/2260/17, від 22 вересня 2021 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 31 жовтня 2018 року у справі
№ 725/5630/15-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, постановах Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 160/9902/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 750/5622/19, від 18 листопада 2020 року у справі
№ 154/883/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 14 грудня 2022 року у справі
№ 569/15729/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 641/6902/19, від 24 травня 2022 року у справі № 203/2577/19, від 17 лютого 2021 року у справі
№ 918/158/20, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19,від 05 лютого 2019 року у справі
№ 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від
04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14, постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
13 листопада 2023 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від
08 лютого 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року без змін.
Відзив мотивований тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у цій справі позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, з огляду на статтю 376 ЦК України та частину першу статті 19 ЦПК України, які надають позивачу правову можливість ефективно захистити порушені права, саме з приводу здійснення самочинного будівництва, є законними та обґрунтованими.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.
30 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
На підставі рішень Харківської міської ради від 27 листопада 2019 року
№ 1838/19 та від 22 квітня 2020 року № 2097/20 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), площею 0,1000 га (ділянка АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і площею 0,0428 га (ділянка АДРЕСА_3 з подальшою орендою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Інспекція з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі заяви ОСОБА_2 від 04 серпня 2020 року № б/н щодо проведення обстеження на АДРЕСА_1 у зв`язку з наданням у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 та надання в оренду земельної ділянки № 2, 11 серпня 2020 року здійснила виїзд на місцевість, про що 18 вересня 2020 року складено акт
№ 1453-1/20.
Під час обстеження земельної ділянки встановлено, що площа земельної ділянки становить 0,1000 га (ділянка № 1) відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05 червня 2020 року
№ НВ-6313217232020, площа земельної ділянки становить 0,0428 га (ділянка