ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа №201/7990/23
провадження №61-16403св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача ПророкаВ.В.
суддів: ГрушицькогоА.І., ЛитвиненкоІ.В., ОлійникА.С., ПетроваЄ.В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2023 року у складі судді ДемидоваС.О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у складі колегії суддів: ГородничоїВ.С., ПетешенковоїМ.Ю., МаксютиЖ.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що у зв`язку з бездіяльністю відповідача йому не виплачена нарахована пенсія у розмірі 318935,68грн згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 рокуу справі №160/1600/22, чим порушені вимоги Конституції України, Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
14 лютого 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу у справі №160/1600/22, якою задовольнив його заяву про встановлення судового контролю ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за виконанням рішення суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22 в частині виплати пенсії у розмірі 318935,68грн.
11 квітня 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив повторну ухвалу, якою зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати звіт про виконання судового рішення від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22 до 01 липня 2023 року.
Узв`язку з невиплатою нарахованої пенсії 16 березня 2023 року він звернувся до відповідача з вимогою здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів відповідно до пункту 2 статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", механізм нарахування якої визначений Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі Закон №2050-ІІІ).
14 квітня 2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надіслало йому лист №16558-11177/M-01/8-0400/23, яким відмовило у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини доходів, мотивуючи відмову відсутністю бюджетного фінансування на зазначені цілі, що не відповідає вимогам національного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
19 квітня 2023 року він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн відповідно до Закону №2050-III.
20 квітня 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв до розгляду вказаний позов, однак ухвалою від 07 червня 2023 року суд закрив провадження у справі №160/8113/23, мотивуючи своє рішення тим, що у постанові від 04 березня 2020 року у справі №757/63985/16 (провадження №14-556св19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що справи про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн за період з 01 грудня 2019 року до дня ухвалення судового рішення у цій справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2023 року відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2023 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що спір, який виник у справі між позивачем та органом ПФУ як органом виконавчої влади, який у спірних правовідносинах безпосередньо реалізує надані законодавством владні управлінські функції, про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону №2050-ІІІ є публічно-правовим.
Отже, суть та суб`єктний склад спірних правовідносин вказують на те, що заявлений у цій справі спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2023 року без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки на правовідносини з приводу зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії поширюється юрисдикція адміністративних судів, то суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Посилання заявника на те, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 червня 2023 року закрив провадження у справі №160/8113/23 за його позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн, роз`яснивши, що спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, колегія суддів не взяла до уваги, зазначивши, що вказане судове рішення, яке ОСОБА_1 не оскаржував, не спростовує висновків суду першої інстанції щодо необхідності розгляду спору, який виник у цій справі між позивачем та органом ПФУ, за правилами адміністративного судочинства, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04 березня 2020 року №219/11809/19-а.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 подано на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивовано тим, що ця справа не належить до категорії, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що він вже звертався з аналогічним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 07 червня 2023 року закрив провадження у справі №160/8113/23, роз`яснивши, що спір, який виник між ним та органом ПФУ, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
05 січня 2024 року справа №201/7990/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22, яке набрало законної сили 19 квітня 2022 року, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №о-33/24/C-5098 станом на листопад 2019 року. Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 06 грудня 2021 року №o-33/24/C-5098 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше сплачених сум (а.с.1215).
На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 06 грудня 2021 року №о-33/24/C-5098 про розмір грошового забезпечення з 01 грудня 2019 року до 31 травня 2022 року, однак відмовилося виплатити позивачу перераховану пенсію у розмірі 318935,68грн, мотивуючи свої дії відсутністю бюджетного фінансування на зазначені цілі (а.с.16, 17).
16 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з вимогою здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн відповідно до Закону №2050-ІІІ (а.с.9, 10).
14 квітня 2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надіслало ОСОБА_1 лист №16558-11177/M-01/8-0400/23, яким відмовило у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн відповідно до Закону №2050-ІІІ, мотивуючи відмову відсутністю бюджетного фінансування на зазначені цілі.
19 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн з 01 грудня 2019 року відповідно до Закону №2050-ІІІ; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн з 01 грудня 2019 року відповідно до Закону №2050-ІІІ.
07 червня 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу у справі №160/8113/23, якою закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, мотивувавши своє рішення тим, що у постанові від 04 березня 2020 року у справі №757/63985/16 (провадження №14-556св19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що справи про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства (а.с.2023).
Вказану ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 не оскаржував.
Звертаючись у порядку цивільного судочинства до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з цим позовом у липні 2023 року, ОСОБА_1 просив зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 318935,68грн за період з 01 грудня 2019 року до дня ухвалення судового рішення у справі (а.с.16).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У пункті 15 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).