ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 523/5600/22
провадження № 61-17379св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт плюс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником адвокатом Переходовим Миколою Віталійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт плюс" (далі ТОВ "Укрдебт плюс") про скасування рішення про державну реєстрацію, припинення та поновлення права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 05 березня 2008 року між ним та АКІБ "УкрCиббанк" було укладено кредитний договір № 11308899000 у розмірі 113900 доларів США до 05 березня 2029 року.
Для забезпечення виконання кредитного зобов`язання між сторонами було укладено іпотечний договір, за яким передано в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
У січні 2022 року він дізнався, що державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І. В. право власності на його квартиру було перереєстровано на ТОВ "Укрдебт плюс".
Після звернення за правовою допомогою йому стало відомо, що АКІБ "УкрСиббанк" відступило право вимоги ПАТ "Дельта Банк". У подальшому, право вимоги було відступлено ТОВ "Укрдебт плюс".
12 жовтня 2021 року державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 44528427 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 жовтня 2021 року № 61006598 у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно.
Вважав, що вказана реєстрація була проведена з порушенням встановленого законом порядку, оскільки іпотекодержатель не надав реєстратору належного доказу отримання ним вимоги про погашення заборгованості з повідомленням про наміри звернути стягнення на предмет іпотеки.
Державний реєстратор не перевірив документи, на підставі яких здійснив оспорювану реєстрацію права власності, чим порушив пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Порядок).
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 жовтня 2021 року № 61006598 державного реєстратора Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Іванова І. В.;
припинити право власності ТОВ "Укрдебт плюс" на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2023 року у складі судді Кисельова В. К. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 20 жовтня 2021 року № 61006598 державного реєстратора Фонтанської сільської ради Одеського регіону Одеської області Іванова І. В. про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, за ТОВ "Укрдебт плюс".
Припинено право власності ТОВ "Укрдебт плюс" на квартиру АДРЕСА_1 .
Поновлено право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, яке було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р. Ю. 05 березня 2008 року, зареєстрованого КП "ОМБТІ та РОН" в книзі № 682пр., на сторінці № 105, за № 3769, реєстраційний № 22177861.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутні відомості про отримання іпотекодавцем (позивачем) письмової вимоги від іпотекодержателя про усунення порушень та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, що є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Укрдебт плюс" задоволено.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що іпотекодержатель належно повідомив ОСОБА_1 про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього. Напис про одержання поштового відправлення зроблений працівником поштового зв`язку, що зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. ОСОБА_1 не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні кореспонденції.
Також апеляційний суд врахував лист ОСОБА_1 до ТОВ "Укрдебт плюс" про заперечення зміни кредитодавця, що, на думку суду, підтверджує отримання ним вимоги іпотекодержателя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2023 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неналежно врахував надані іпотекодержателем докази отримання ним досудової вимоги з повідомленням про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки на зворотному повідомленні з поштової установи відсутній його підпис, що суперечить Правилам надання послуг поштового зв`язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі Правила).
Суд апеляційної інстанції взяв до уваги недопустимі докази, а саме його повідомлення, адресоване ТОВ "Укрдебт плюс", яке не містить інформації про отримання ним іпотечної вимоги. Крім того, вважає, що єдиними доказами законності проведення державної реєстрації є саме документи з реєстраційної справи, на підставі яких здійснюється відповідна реєстраційна дія. Крім того, відповідач ніяк не обґрунтував неможливість подання доказів у справі до суду першої інстанції.
Вказує, що йому не було відомо про зміну кредитора у зобов`язанні, а жодних повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки від ТОВ "Укрдебт плюс" не отримував.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року ТОВ "Укрдебт плюс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують законність судового рішення суду апеляційної інстанції, оскаржувану постанову вважає законною та обґрунтованою, тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року відкрито провадження у справі та витребувано її із суду першої інстанції.
05 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 березня 2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено кредитний договір № 11308899000 у розмірі 113900 доларів США до 05 березня 2029 року.
Для забезпечення виконання кредитного зобов`язання між сторонами було укладено іпотечний договір (додаток № 3), за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Шепелюк Р. Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 05 березня 2008 року, зареєстрованого КП "ОМБТІ та РОН" у книзі № 682пр., на сторінці № 105, за 3769, реєстраційний номер № НОМЕР_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 листопада 2019 року ТОВ "Укрдебт плюс" придбало у ПАТ "Дельта-Банк" майнові права за укладеними з ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" кредитним договором та іпотечним договором.
Державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І. В. 20 жовтня 2021 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61006598, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, за суб`єктом: ТОВ "Укрдебт плюс", код 43212924.
Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру, а також матеріалів реєстраційної справи, які були витребувані судом першої інстанції, підставою для такої реєстрації стали:
1) договір купівлі-продажу прав вимоги від 15 листопада 2019 року;
2) іпотечний договір від 07 березня 2008 року;
Окрім того, до реєстраційної справи були внесені такі документи:
1) вимога про усунення порушень від 09 грудня 2019 року № 2224492/РВ440;
2) опис вкладення від 16 грудня 2019 року;
3) поштове повідомлення про вручення від 27 грудня 2019 року;
4) звіт про оцінку від 21 вересня 2021року;
5) довідка про залишок заборгованості від 11 жовтня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11474апп19), від 19 травня 2020 року у справі № 644/3166/18 (провадження № 14-45цс20), від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19 та постановах Верховного Суду від 11 серпня 2023 року у справі № 212/10219/19, від 08 листопада 2023 року у справі № 442/7748/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також, ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Частинами першою, третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.