ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 570/783/20
провадження № 61-18276 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача адвокат Ошурко Йосип Миколайович,
відповідачі: акціонерне товариство "Сенс Банк", ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 адвокат Штогрін Вікторія Святославівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича, на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада
2023 року в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі АТ "Сенс Банк"), ОСОБА_2, державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний центр" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (далі державний реєстратор) Ященка Віталія Олеговича про скасування рішення
про державну реєстрацію права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30 вересня 2008 року між нею
та відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі ВАТ "Сведбанк") було укладено кредитний договір № 1701/0908/71-142, за умовами якого вона отримала кредитні кошти в сумі 60 000,00 доларів США на строк до 29 вересня 2038 року.
У той самий день, 30 вересня 2008 року, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань, між нею та банком було укладено, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Стафійчук С. Є., іпотечний договір № 1701/0908/71-142-Z-1, зареєстрований у реєстрі за № 2161, за умовами якого
в іпотеку передано належне їй на праві приватної власності нерухоме майно,
а саме: земельна ділянка, площею 0,101 га, кадастровий номер 5624680700:02:008:0079 та розміщений на ній житловий будинок,
загальною площею 193,2 кв. м, житловою площею 101,4 кв. м, розташовані
за адресою:
АДРЕСА_1 .
У подальшому правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ "Сведбанк"
за вказаними кредитним та іпотечним договорами стало публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі ПАТ "Альфа-Банк"), яке згодом перейменувалося на АТ "Сенс Банк".
27 січня 2020 року з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно їй стало відомо, що рішенням державного реєстратора Ященка В. О. про державну реєстрацію
від 29 липня 2019 року, індексний номер 47987387 здійснено реєстрацію права власності на належні їй земельну ділянку та житловий будинок за АТ "Сенс Банк".
Позивач уважала, що реєстрація права власності на належне їй нерухоме майно
є незаконною з огляду на порушення вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі Порядок № 1127).
Вказувала, що вона не отримувала від іпотекодержателя жодних поштових відправлень (листів) із вимогами усунення порушень кредитного договору, як того вимагає стаття 35 Закону України "Про іпотеку". Це унеможливило встановлення реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується
з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності. Також, державний реєстратор неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки
за банком, оскільки не мав права цього робити під час дії мораторію, оскільки договір між банком і позивачем було укладено в іноземній валюті, цей будинок використовується як її місце постійного проживання, в її власності відсутнє інше житлове майно, загальна площа будинку складає 193,2 кв. м, а тому на вказане нерухоме майно поширюється дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
При цьому, пославшись на правовий висновок Верховного Суду, викладений
у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/1310/17, зазначала,
що звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб реєстрації права власності
за іпотекодержателем на нерухоме майно має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.
31 січня 2020 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу, які посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О. В. та зареєстровані в реєстрі за № 305 (житловий будинок) та № 306 (земельна ділянка), за якими остання набула право власності
на спірні житловий будинок і земельну ділянку. Тому на підставі статей 330, 387, 388 ЦК України вказане нерухоме майно підлягає поверненню у її власність, оскільки вибуло з її володіння не з її волі, незаконним шляхом, і було після того відчужене на користь ОСОБА_2, із якою у неї не існує жодних юридичних відносин.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправним
і скасувати рішення державного реєстратора Ященка В. О. про державну реєстрацію від 29 липня 2019 року, індексний номер 47987387; витребувати
від ОСОБА_2 на її користь житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882105456246) та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1886391456246, кадастровий номер: 5624680700:02:008:0079), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 грудня 2020 року виключено відповідача державного реєстратора Ященка В. О. з осіб, які беруть участь у цій справі.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня
2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у договорі іпотеки сторони погодили передання права власності за іпотекодержателем у випадку невиконання зобов`язань за кредитним договором як добровільний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. 3 огляду на викладене, АТ "Альфа-Банк" звернулося до державного реєстратора з заявами про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, надавши повний пакет документів. Норма про 30-денний термін спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід уважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини.
Позивачем не наданого жодного допустимого доказу на підтвердження відсутності іншого майна. Судом установлено, що: житловий будинок, який був предметом іпотеки, не є місцем її постійного проживання, вказано інше місце реєстрації проживання; позивач протягом тривалого часу проживає за кордоном. Неналежне повідомлення іпотекодавців про звернення стягнення на предмет іпотеки
не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними
чи витребування майна, оскільки правовим наслідком невиконання передбаченого в статті 38 Закону України "Про іпотеку" обов`язку іпотекодержателя повідомити іпотекодавців про намір відчужити предмет іпотеки визначено відшкодування іпотекодержателем збитків. Тобто наявність можливих порушень банком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки не тягне за собою визнання недійсними вчинених правочинів і витребування майна із чужого незаконного володіння. У разі доведення наявності таких порушень, у позивача виникне право на стягнення із АТ "Сенс Банк" завданих такими діями збитків.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року,
з урахуванням ухвали цього самого суду про виправлення описки від 26 червня 2023 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката
Ошурка Й. М., задоволено.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2023 року скасовано й ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора Ященка В. О. від 29 липня 2019 року, індексний номер 47987387 про державну реєстрацію
за АТ "Альфа Банк" (після зміни найменування АТ "Сенс Банк") права власності на нерухоме майно: житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882105456246) та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1886391456246, кадастровий номер: 5624680700:02:008:0079), розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 .
Витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882105456246) та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1886391456246, кадастровий номер: 5624680700:02:008:0079), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач у позові посилалася
на те, що: поштові відправлення із вимогами іпотекодержателя вона
не отримувала, що свідчить про відсутність факту завершення 30-денного строку
з моменту отримання іпотекодавцем і боржником письмової вимоги іпотекодержателя; рішення державного реєстратора від 29 липня 2019 року прийнято в період дії закону про мораторій, який забороняв примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки, за споживчими кредитами в іноземній валюті, тому були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на спірне майно
за АТ "Альфа-Банк"; відсутня оцінка предмета іпотеки.
Щодо доведеності/недоведеності факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя суд першої інстанції по суті не зробив категоричного висновку, однак зазначив, що в разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги
про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем у загальному порядку,
а також зазначив, що неналежне повідомлення іпотекодавців про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними чи витребування майна. Судом установлено, що згідно
з копією повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, даних
про поштове відправлення вказаного повідомлення та повідомлення про вручення поштового відправлення від 02 липня 2019 року банк мав намір повідомити позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості
за основним зобов`язанням. Відповідне повідомлення, яке одночасно містило вимогу про сплату боргу та попередження про намір звернути стягнення
на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України
"Про іпотеку", направлялося за адресою зареєстрованого місця проживання позивача, вказаною у договорі про внесення змін та доповнень № 1 від 05 грудня 2011 року до іпотечного договору від 30 вересня 2008 року № 1701/0908/71-142-Z-1 ( АДРЕСА_2 )
та за адресою розташування предмета іпотеки, переданого в іпотеку,
де проживала іпотекодавець. У матеріалах справи відсутні докази,
що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем і боржником письмової вимоги іпотекодержателя,
як і немає належних повідомлень про отримання зазначених вимог позивачем.
За умовами іпотечного договору 30-денний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка надається іпотекодержателю відділенням зв`язку при відправленні іпотекодавцю листа з вимогою про усунення порушення основного зобов`язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена
на такому листі, що отриманий іпотекодавцем особисто в іпотекодержателя. Дата, що зазначена на квитанції, є 02 липня 2019 року. Лише після спливу вказаного
30-денного строку (тобто з 02 серпня 2019 року) іпотекодержатель вправі був прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Натомість банк звернувся
до реєстратора 19 липня 2019 року, а саме оскаржуване рішення реєстратора прийнято 29 липня 2019 року, що свідчить про порушення вказаного 30-денного строку.
Апеляційна скарга позивача не містить доводів, що на спірні правовідносини поширюється дія закону про мораторій, а тому апеляційний суд не розглядає зазначену підставу позову (прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за банком під час дії мораторію) (стаття 367
ЦПК України).
Під час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно за банком, оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності не здійснювалася. Апеляційний суд не взяв до уваги доводи банка, що така оцінка здійснювалася, оскільки матеріали справи не містять висновку суб`єкта оціночної діяльності, також його не містять і матеріали реєстраційної справи. Крім того, як визнав представник банка, копії вказаного висновку іншим учасникам справи
не направлялися. Наявне порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що тягне за собою необхідність визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію
за банком права власності на спірне нерухоме майно земельну ділянку
та розміщений на ній житловий будинок.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову до добросовісного набувача, який набув право на майно за відплатним договором (у відповідних випадках)
або за безвідплатним договором (у всіх випадках), тобто якщо є підстави, передбачені статті 388 ЦК України, які дають право витребувати майно
у добросовісного набувача. У цьому випадку право на витребування майна
із чужого володіння обмежене добросовісністю набувача і зберігається
за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника або особи,
якій він передав майно у володіння, поза їхньою волею, що й повинно бути доведено в суді. Судом установлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза її волею шляхом незаконної реєстрації за АТ "Альфа-Банк" (іпотекодержателем) права власності на вказане майно, а потім 31 січня
2020 року, банк, також поза волею позивача, продав за нотаріально посвідченими договорами вказані земельну ділянку та розміщений на ній житловий будинок ОСОБА_2, із якою у позивача не існує жодних юридичних відносин, а тому спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на користь позивача.
Постановою Верховного Судув складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2023 року касаційну скаргу
АТ "Сенс Банк" залишено без задоволення. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Штогрін В. С., задоволено частково.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про витребування від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки, розташованих
за адресою:
АДРЕСА_1, стягнення судових витрат скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року залишено
без змін. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції, вирішено,
що постанова Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає (провадження № 61-8916св23).
Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині
та направляючи справу в цій частині на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про витребування
із володіння ОСОБА_2 спірних житлового будинку та земельної ділянки, оскільки на аргументи апеляційної скарги ОСОБА_2 не відповів, перевірку добросовісності/недобросовісності набувача не здійснив, а також не звернув увагу, що можливість витребування майна із володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем
і спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того,
чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем
та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Й. М., задоволено частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2023 року в частині відмови у витребуванні нерухомого майна із чужого незаконного володіння змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 682,00 грн судових витрат, понесених нею у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції.
Виконуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2023 року, з яких було скасовано попереднє судове рішення апеляційного суду, перевіряючи добросовісність/недобросовісність набувача, судом не встановлено обставин,
що ОСОБА_2 знала чи могла знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі, що продавець не мав права відчужувати майно, та/або існування обтяжень речових прав на це майно, та/або про наявність на нього речових прав третіх осіб. ОСОБА_2 набула право власності на нерухоме майно за відплатним договором, сплативши за придбане майно 1 121 382,00 грн, відомості щодо обтяжень нерухомого майна були відсутні, а тому вона не знала
та не могла знати, що майно вибуло поза волею позивача, тобто остання діяла добросовісно та вправі була покладатися на відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже, відповідно до статті 388
ЦК України майно, відчужено особою, яка не мала на це право, не може бути витребувано у добросовісного набувача, тому відсутні правові підстави
для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині витребування майна
із чужого незаконного володіння із викладених у постанові мотивів.
Пославшись на положення статті 141 ЦПК України апеляційний суд здійснив розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_2 у суді касаційної інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішення районного суду від 16 березня 2023 року за апеляційною скаргою представника позивача переглядалося апеляційним судом лише в частині позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Ошурко Й. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, у якій просить постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасувати та направити справу
на новий апеляційний розгляд.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Ошурко Й. М., зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судом застосовано норми права без урахування висновку
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані
в справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 29 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Й. М., на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада
2023 року. Витребувано цю справу з суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про долучення доказів до матеріалів справи. Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Й. М., мотивована тим, що апеляційним судом при новому розгляді справи не враховано відповідні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим зроблено помилкові висновки по суті спору, оскільки спірне нерухоме майно вибуло із володіння позивача не з її волі, незаконним шляхом, і було після того відчужено на користь ОСОБА_2, із якою у неї не існує жодних юридичних відносин, тому на підставі статей 387, 388 ЦК України таке майно має бути витребувано від ОСОБА_2 . При цьому спірне майно вибуло внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом незаконної реєстрації АТ "Альфа-Банк" за собою права власності на це майно, рішення про яке в подальшому було скасовано судовими рішеннями у цій справі (постановою Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року (провадження
№ 61-8916св23), в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності).
Вказує, що ОСОБА_2 було відомо, що АТ "Альфа-Банк" набуло право власності на спірні житловий будинок і земельну ділянку на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", і проявивши розумну обачність, вона могла перевірити, чи дотримані банком вимоги закону при набутті такого права. Цього нею зроблено не було. Проте такі обставини повинні були викликати у неї додаткові підозри і обґрунтовані очікування, що позивач буде оскаржувати
в судовому порядку припинення її права власності. Відчуження спірного майна
за цінами нижче ринкових, теж мало викликати якісь питання.
Касаційна скарга також містить доводи щодо незаконності рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за АТ "Альфа Банк" права власності
на спірне нерухоме майно.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Й. М., від АТ "Сенс Банк", проте він не надісланий усім учасникам справи, зокрема ОСОБА_2, а тому цей відзив до розгляду не приймається та не розглядається (частина четверта
статті 395 ЦПК України) (див. подібний висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року в справі № 757/43793/18-ц, провадження № 14-311цс19, пункти 44-46).
19 лютого 2024 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Й. М., від представника ОСОБА_2 адвоката Штогрін В. С., у якому зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення
без змін. Вказується, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки придбала таке майно за відплатним договором, і вона не повинна була ставити під сумнів відомості з реєстру згідно з якими були відсутні будь-які зареєстровані обтяження на майно. Посилається на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, у тому числі щодо застосування положень статті 388 ЦК України в поєднанні зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція).
Крім цього, в судовому засіданні апеляційного суду, представник позивача підтвердив той факт, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2015 року в справі № 570/3458/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість у розмірі 860809,43 грн, і з цього часу ОСОБА_1
не вчиняла жодних дій для погашення кредитної заборгованості, що свідчить
про її недобросовісну поведінку в кредитних правовідносинах.
Звертає увагу, що сума за якою було відчужено спірне майно є більшою (1121382,00 грн), ніж заборгованість за кредитним договором (860809,43 грн),
а тому є недоречними твердження позивача, що ціна нерухомого майна була занижена.
Позивач разом із своєю сім`єю із 2015 року у спірному будинку не проживала, комунальні послуги не сплачувала, не обслуговувала ні будинок, ані земельну ділянку, а з 2020 року там проживає ОСОБА_2, разом із своїм сином та його родиною, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами
та показаннями свідків.
11 березня 2024 року від ОСОБА_3 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Й. М., у якому він підтримує доводи поданої позивачем касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк" укладено кредитний договір № 1701/0908/71-142, за умовами якого позичальник отримала
кредитні кошти в сумі 60000,00 доларів США на строк до 29 вересня 2038 року
(а. с. 16-23, т. 2).
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ОСОБА_1
та ВАТ "Сведбанк", у цей самий день, 30 вересня 2008 року, було укладено іпотечний договір № 1701/0908/71-142-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стафійчук С. Є., зареєстрований
в реєстрі за № 2161, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку належне їй на праві приватної власності нерухоме майно: земельну ділянку,
площею 0,101 га, кадастровий номер: 5624680700:02:008:0079, та розміщений
на ній житловий будинок, загальною площею 193,2 кв. м, житловою площею
101,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16-17, т. 1; 8-11, т. 2).
Правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ "Сведбанк" за цими договорами стало АТ "Альфа-Банк", а після перейменування АТ "Сенс Банк" (а. с. 34-61, т. 2).
Рішенням державного реєстратора Ященка В. О. про державну реєстрацію прав
та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер: 47987387 від 29 липня
2019 року здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку (розмір частки 1/1), площею 0,1008 га, кадастровий номер: 5624680700:02:008:0079,
та розміщений на ній житловий будинок (розмір частки 1/1), загальною площею 193,2 кв. м, житловою площею 101,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, за АТ "Альфа-Банк" на підставі кредитного договору № 1701/0908/71-142 від 30 вересня
2008 року та договору іпотеки № 1701/0908/71-142-Z-1 від 30 вересня 2008 року
(а. с. 8-9, т. 1).
31 січня 2020 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 були укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, які посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О. В., зареєстровані в реєстрі за № 305 і № 306, відповідно (а. с. 189-191, 230-232, т. 1).
На підставі зазначених договорів за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,1008 га, кадастровий номер: 5624680700:02:008:0079 (номер запису про право власності 35286591),
та розміщений на ній житловий будинок, загальною площею 193,2 кв. м,
житловою площею 101,4 кв. м (номер запису про право власності 35286411),
за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 10, 11, т. 1).
Апеляційним судом у попередній постанові, яка була скасована судом касаційної інстанції, встановлено, що 02 липня 2019 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) АТ "Альфа-Банк" надіслало повідомлення від 21 червня 2019 року про звернення стягнення
на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору
та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, згідно з яким банк: вимагає від ОСОБА_1 сплатити борг за кредитним договором, розмір якого станом на 21 червня 2019 року складає 114 737,65 доларів США; попереджає, що у випадку невиконання цієї вимоги в 30-денний строк АТ "Сенс Банк" має намір звернути стягнення на предмет іпотеки (спірні житловий будинок і земельна ділянка) у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; зазначає про анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням
у випадку задоволення вимог (а. с. 70-71, т. 1).
Надіслання указаного повідомлення підтверджується реєстром № 156 рекомендованих поштових відправлень, описом вкладення поштового відправлення та списком згрупованих відправлень (а. с. 72, 73, 74, т. 1).